Тищенко Микола Миколайович

Мико́ла Микола́йович Ти́щенко (нар. 17 травня 1972 року, Київ) — український політик, ресторатор, спортсмен.[1] Народний депутат України 9-го скликання. Заступник голови фракції «Слуга народу»[2]. Заступник голови Комітету ВРУ з питань транспорту та інфраструктури[3].

Микола Миколайович Тищенко
Народився 17 травня 1972(1972-05-17) (49 років)
Київ, Українська РСР, СРСР
Громадянство  Україна
Національність українець
Діяльність підприємець, ресторатор
Alma mater Київський національний університет будівництва і архітектури
Членство Верховна Рада України IX скликання
Посада Народний депутат України
Партія Слуга народу
Батько Микола Петрович Тищенко
Мати Жанна Анатоліївна Тищенко
У шлюбі з Алла Барановська (з 2016)
Діти Данило Тищенко (2005), Давид Тищенко (2017)
Нагороди

Сайт nasha-karta.ua

Народний депутат України
9-го скликання
Слуга народу 29 серпня 2019

Картка на сайті Верховної Ради України

Життєпис

Народився у Києві, навчався в спеціалізованій школі № 194 «Перспектива», закінчив Київський інженерно-будівельний інститут за спеціальністю інженер-механік. За даними ЗМІ у 1990-х був членом організованого злочинного угрупування братів Савлохових в Києві та мав прізвисько «Коля Оболонский».[4][5][6]

Ресторатор

Зовнішні відеофайли
Зе-лицемірство. Депутат Тищенко не зачиняв ресторан на карантин., OmTV UA, 28 квітня 2020 року.

Тищенко — власник мережі ресторанів «Наша карта» («Велюр», «Рішельє», «Сейф», «ТургенеФ», «Вулик», суші-бар «Пушистый», «Olmeca Plage», «Три вилки»), заснованої 2007 року.[7][8]

28 квітня 2020 виявилося, що щонайменше один з ресторанів Тищенка («Велюр» на Льва Толстого в Києві) ігнорував карантин, викликаний пандемією коронавірусу[9][10][8][11].

До цього серед гостей ресторану, що порушував умови карантину, були зафіксовані нардеп Антон Яценко (бізнес-партнер олігарха Коломойського, помічник нардепа від СН Павло Куфтирєв, нардеп Олександра Кабанова, менеджер «Метінвесту» Ріната Ахметова Віталій Кисіль і перший заступник голови Офісу президента Сергій Трофимов. Сам Тищенко заявив, що в ресторані нібито діє його штаб[12][8][11].

Телебачення

Брав участь у телепроєктах «Ігри патріотів», «Форт Байяр», «Володар гори»; «Битва українських міст», в якому очолив команду міста Києва, (березень 2010 року, телеканал «Інтер»); «МастерШеф», на «СТБ», входив до складу журі; «МастерШеф-2», на «СТБ», входить до складу журі; «МастерШеф-3», на «СТБ», входить до складу журі; «МастерШеф-4», на «СТБ», входить до складу журі.

У квітні 2016 року Тищенко покинув «МастерШеф» після 6 років ефірів.[13]

2017 — стає ведучим програми «Ревізор» на Новому каналі.[14]

Зі серпня 2018 є учасником шоу «Танці із зірками» на 1+1.

Політика

Кандидат у народні депутати від партії «Слуга народу» на парламентських виборах 2019 року (виборчий округ № 219, частина Святошинського району м. Києва)[15], де був позначений як генеральний директор ТОВ "ВКФ «РИМІД»[16].

Українські інтернет-видання «Обозреватель» та «Открытая Украина» обвинувачували Тищенка у купівлі місця для балотування від партії «Слуга Народу».[17][18]

Перед виборами в парламент в Instagram з'явилося звернення Тищенка, який запрошував жителів 219 округу, де він балотувався, на безкоштовний обід до своїх ресторанів. Для цього жителі Борщагівки мали показати паспорт з пропискою. Підтримку рестораторові надавала партія «Слуга народу». В результаті Тищенку вдалося обійти Олександра Третьякова з партії «Європейська солідарність» і перемогти на 219 окрузі[19].

У статусі депутата резонансною стала його знахабніла манера спілкування. На питання журналістки «Радіо Свобода» він відповідав зустрічним питанням: «Хто ви така, щоб мене контролювати?», схоже питання озвучив громадянам на акції підприємців на Банковій[20][21]. У жовтні 2019 року питання журналістів що передбачає «формула Штайнмаєра», Тищенко намагався пояснити через поняття насос та гумова лялька[22].

30 жовтня 2019 року зчинився до бійки у Верховної Ради 9-го скликання[23].

Співголова групи з міжпарламентських зв'язків з Саудівською Аравією, співголова групи з міжпарламентських зв'язків з Державою Катар.

6 лютого 2020 року у палаті Верховної Ради знімав «сторіс» в Instagram, і в результаті пропустив голосування.[24]

24 квітня 2020 в ефірі проросійського телеканалу «НАШ» Микола назавав День пам'яті Чорнобильської катастрофи «святом»[8][11] та попросив «не забути привітати людей, які захищали нас від катастрофи»[11].

Голова Київської міської організації партії «Слуга народу»[25].

Скандали

Під час карантину в 2020 році заклад, власником якого є Тищенко під назвою “Велюр” продовжував працювати, незважаючи на заборону. Його відвідували депутати, чиновники та бізнесмени. Про це повідомили журналісти Бігус.Інфо[26].

У переддень річниці Чорнобильської катастрофи в ефірі одного з телеканалів нардеп назвав День пам’яті Чорнобильської трагедії “дуже великим важливим святом”[27].

Під час парламентських виборів 2019 року Центральна Виборча Комісія винесла Миколі Тищенку попередження за проведення агітаційних заходів в органах державної влади (Святошинській РДА)[28]. Попри законодавчу заборону політикам втручатися в освітні процеси, Тищенко взяв участь на лінійках у двох столичних школах, перевірив перебіг ремонтних робіт і завітав ще до одного навчального закладу з ревізією процесу оновлення їдальні[29].

У березні 2021 Микола Тищенко приїхав разом з іншими депутатами-«слугами» в Івано-Франківську область, щоби підтримати Василя Вірастюка, який балотується до Верховної Ради на окрузі №87. Спостерігачі ЧЕСНО повідомляють, що Тищенко вимагав журналістські посвідчення, переплутав Прикарпаття та Закарпаття, та обвинувачував Олександра Шевченка в сепаратизмі[30]. У червні 2020-го нардеп Гео Лерос передав матеріали в НАБУ щодо схеми розкрадання бюджету на будівництво Подільсько-Воскресенського мосту, де фігурують імена Тищенка та "смотрящого" за Києвом Дениса Комарницького. У жовтні Гео Лерос виклав записи розмов Комарницького і Тищенка, які підтверджують згадану схему[31].

9 вересня 2021 року Тищенко напав на Гео Лероса в Верховній Раді України після критики Зеленського[32][33].

Державні нагороди та відзнаки

Родина

  • Другий шлюб уклав із моделлю Іриною Журавською, племінницею народного депутата України від Партії Регіонів Віталія Журавського.[35]
  • Двічі розлучений, 2016-го року одружився втретє, з Аллою Барановською (нар. 1995).[36]
  • 21 лютого 2017 народився другий син.[37]

Примітки

  1. Цветкова, Нелли. На Николая Тищенко завели уголовное дело. Tochka.net (рос.). Процитовано 18 квітня 2017.
  2. Разумков назвав прізвища голів фракцій Depo.ua (29 серпня 2019)
  3. Парламент затвердив список своїх комітетів і їх склад. ХТО В ЯКОМУ Новинарня (29.08.2019)
  4. ОБОЗРЕВАТЕЛЬ.
  5. KIEV VLAST.
  6. ORD-UA.
  7. Відомі Ресторатори України - ТОП10. vsezastol. com. Архів оригіналу за 23 вересня 2016. Процитовано 14 вересня 2016.
  8. Чорнобильське «свято» і ресторан для VIP-гостей у карантин: Навколо Тищенка розгорнулися нові скандали, zik, 28 квітня 2020 року
  9. Правоохоронці столиці перевірили інформацію зі ЗМІ щодо роботи закладу харчування на вулиці Льва Толстого. kyiv.npu.gov.ua. Процитовано 28 квітня 2020.
  10. Поліція прийшла з перевіркою через скандал з рестораном Тищенка. РБК-Украина (рос.). Процитовано 28 квітня 2020.
  11. Чорнобильське «свято», сварки з журналістами та піар на «корупційному» шкільному ремонті: у які скандали, будучи депутатом, втрапляв Микола Тищенко // ТСН, 28 квітня 2020 року.
  12. У центрі Києва попри карантин продовжує працювати ресторан нардепа Тищенка, - розслідування. РБК-Украина (рос.). Процитовано 28 квітня 2020.
  13. Ресторатор Николай Тищенко покидает «МастерШеф» после 6 лет эфиров (рос.). Ivetta.ua. 13 квітня 2016.
  14. Молодий тато Микола Тищенко став новим ведучим «Ревізора»
  15. Микола Тищенко іде в політику: подробиці Сегодня (12 червня 2019)
  16. Центральна виборча комісія
  17. Купил место? Известный телеведущий идет в Раду от "Слуги народа".
  18. Открытая Украина - Зеленский взял в партию бывшего бригадира ОПГ Николая Тищенко.
  19. Що відомо про претендентів Слуги народу на керівництво економічними комітетами Верховної Ради. nv.ua. Процитовано 22 листопада 2019.
  20. медіа», «Детектор (1 жовтня 2019). Микола Тищенко зчинив скандал з поліцейськими та громадянами, які до нього доторкнулися. detector.media (укр.). Процитовано 22 листопада 2019.
  21. «Хто ви така, щоб перевіряти?» — депутати Тищенко і Культенко на запитання Радіо Свобода
  22. Гумова лялька та насос: як нардеп Тищенко пояснив «формулу Штайнмаєра» (uk-UA). Процитовано 23 листопада 2019.
  23. Перша бійка у Верховній Раді: Тищенко і Скорик пояснили, чому поштовхалися в сесійній залі
  24. Тищенко знімав сторіс у Раді і пропустив голосування
  25. Микола Тищенко очолив київський осередок "Слуги народу". Українська правда. 14 червня 2020. Процитовано 26 липня 2020.
  26. Ресторан нардепа від “Слуги Народу” Тищенка приймає VIP-гостей попри карантинні обмеження. Bihus.Info (укр.). 28 квітня 2020. Процитовано 15 вересня 2021.
  27. Микола Тищенко назвав День пам’яті Чорнобильської трагедії «дуже великим важливим святом». nv.ua (укр.). Процитовано 15 вересня 2021.
  28. ЦВК інформує.
  29. Новообрані нардепи від столиці та Київщини йдуть шляхом попередників. www.chesno.org (укр.). Процитовано 15 вересня 2021.
  30. “Мінування”, десант “слуг” і силовики. Де результати виборів на Франківщині?. www.chesno.org (укр.). Процитовано 15 вересня 2021.
  31. Лерос показав другу частину записів розмов “Тищенка і Комарницького”. Українська правда (укр.). Процитовано 15 вересня 2021.
  32. У Раді бійка: Тищенко напав на Лероса. pravda.com.ua/ (укр.). Українська Правда. 9 вересня 2021. Процитовано 9 вересня 2021.
  33. Стало відомо, чому Тищенко напав на Гео Лероса. glavcom.ua (укр.). Главком. 9 вересня 2021. Процитовано 9 вересня 2021.
  34. Указ Президента України від 2 вересня 2008 року № 788/2008 «Про відзначення державними нагородами України»
  35. Досье: Тищенко Николай Николаевич.
  36. Николай Тищенко женится на студентке. viva.ua (ru-RU). Процитовано 18 квітня 2017.
  37. 45-летний ресторатор Николай Тищенко показал фото новорожденного сына. moirebenok.ua. Процитовано 13 квітня 2018.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.