Топчієв Дмитро Миколайович
Дмитро́ Микола́йович Топчі́єв (нар. 25 вересня 1966, м. Нікополь, Дніпропетровська область[1]) — колишній радянський та український футболіст. Виступав на позиції півзахисника. Гравець збірної України.
Дмитро Топчієв | ||
Особисті дані | ||
---|---|---|
Повне ім'я | Дмитро Миколайович Топчієв | |
Народження | 25 вересня 1966 (55 років) | |
м. Нікополь, Дніпропетровська область | ||
Зріст | 190 см | |
Вага | 82 кг | |
Громадянство | Україна | |
Позиція | Півзахисник | |
Професіональні клуби* | ||
Роки | Клуб | Ігри (голи) |
1984–1987 1987 1988 1988—1991 1992 1992 1993—1994 1994 1995—1996 1996 1996—1997 1997 1997 1998 1998 1999—2000 1999 2000 2000—2002 2002 | Уралець (Нижній Тагіл) Геолог (Тюмень) Торпедо (Запоріжжя) Колос (Нікополь) Волинь (Луцьк) Карпати (Львів) Динамо (Київ) ЦСКА (Київ) Дніпро (Дніпропетровськ) Карпати (Львів) Металург (Нікополь) Зірка (Кіровоград) → Зірка-2 (Кіровоград) Уралмаш (Єкатеринбург) Спартак (Нальчик) Металург (Запоріжжя) → Металург-2 (Запоріжжя) Балтика (Калінінград) Волинь (Луцьк) Актобе-Ленто (Актобе) | 26 (2) 1 (0) 11 (2) 147 (17) 17 (4) 15 (1) 48 (10) 14 (2) 34 (3) 3 (0) 14 (3) 9 (1) 1 (0) 3 (0) 18 (3) 30 (4) 2 (0) 1 (0) 48 (6) 9 (1) |
Національна збірна | ||
Роки | Збірна | Ігри (голи) |
1992–1993 | Україна | 5 (0) |
* Ігри та голи за професіональні клуби |
Біографія
Клубна кар'єра
Дмитро Топчієв народився в Нікополі, Дніпропетровської області, де й розпочав свою футбольну кар'єру, на професійному рівні почав грати за «Уралець» у період з 1984 по 1987 рік. У середині 1987 року повів один поєдинок у складі тюменського «Геолога», а вже наступний сезон розпочав в українському клубі «Торпедо» (Запоріжжя). Перебування у автозаводській команді було доволі нетривалим через перехід Топчієва до нікопольського «Колоса», що тоді саме змагався за збереження прописки у першій лізі. На жаль, нікопольцям не вдалося виконати це завдання, тож наступні три роки Дмитро разом з командою брали участь у друголіговій першості. За цей час Топчієв значно виріс у професійному плані, будучи одним з найкращих на полі у «Колосі», тож не дивно, що ним почали цікавитися сильніші клуби.
У першому чемпіонаті незалежної України виступав за дві команди — спочатку грав за луцьку «Волинь», а потім вдягнув футболку львівських «Карпат». У середині сезону 1992/93 перейшов до складу київського «Динамо», де здобув золоті нагороди чемпіонату України та Кубок країни (при цьому, Топчієв став першим гравцем, хто зіграв у одному розіграші і у складі володарів кубка, і у складі фіналістів)[2].
Після нетривалого перебування у київському ЦСКА перейшов до «Дніпра», який тренував Бернд Штанге. Німецький спеціаліст здебільшого використовував Топчієва на позиції опорного півзахисника. Однак у Дніпропетровську щось не склалося і транзитом через «Карпати» Дмитро повернувся до майже рідного Нікополя. Проте досвідчений гравець відчував, що може проявити себе на більш високому рівні, тож коли виник варіант з кіровоградською «Зіркою» — погодився без роздумів.
Залишивши Кіровоград, Топчієв вирішити спробувати легіонерського хліба, перейшовши до російського «Уралмашу». Зігравши три матчі у чемпіонаті першої ліги Росії, перейшов до «Спартака» з Нальчика, де йому вдалося доволі непогане завершення сезону. Однак по завершенні футбольного року в Росії Топчієв прийняв рішення повернутися до України, щоб продовжити виступи у складі запорізького «Металурга», який тоді очолював Мирон Маркевич. Однак це була не остання його поява у чемпіонаті наших північних сусідів — футбольна доля після Запоріжжя занесла Дмитра до Калінінграда, де він провів за місцеву «Балтику» всього один матч[3].
Наступним клубом у біографії Топчієва стала добре знайома йому луцька «Волинь», у формі якої Дмитро встиг пограти і у першій, і у вищій лізі. Однак конкуренції з більш молодими гравцями та темпу прем'єрного дивізіону 36-річний півзахисник вже не витримував, тож вирішив спробувати свої сили в казахстанському футболі. Незабаром після від'їзду з Луцька у його футбольній кар'єрі виник клуб «Актобе-Ленто» з Актобе[4], якому він допоміг посісти п'яте місце у національному чемпіонаті.
Завершивши виступи за професійні клуби, Топчієв певний час грав за різні аматорські колективи, такі як «Гірник» (Кривий Ріг), «КЗЕЗО» (Каховка) та «Колос» (Нікопольський р-н). Зрештою, у 2006 році припинив активні виступи, продовжуючи час від часу брати участь у змаганнях ветеранів, захищаючи кольори дніпропетровського «Дніпра»[5] та команди з Нікополя.
Виступи у збірній
Усього в складі національної збірної України Дмитро Топчієв провів п'ять поєдинків, дебютувавши у грі зі збірною Білорусі (1:1) 28 жовтня 1992 року.
Матчі Дмитра Топчієва за національну збірну України | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
# | Дата | Місце | Стадіон | Суперник | Рахунок | Турнір | |||||||
01. | 28.10.1992 | «Динамо», Мінськ | Білорусь | 1-1 | Товариський матч | ||||||||
02. | 27.04.1993 | Центральний стадіон ЧМП, Одеса | Ізраїль | 1-1 | Товариський матч | ||||||||
03. | 26.06.1993 | «Максимір», Загреб | Хорватія | 3-1 | Товариський матч | ||||||||
04. | 20.10.1993 | «Джек Меффі», Сан-Дієго | Мексика | 2-1 | Товариський матч | ||||||||
05. | 23.10.1993 | «Гудвінстадіум», Бетлехем | США | 0-1 | Товариський матч | ||||||||
Досягнення
- Дворазовий чемпіон України (1992/93,1993/94)
- Дворазовий бронзовий призер чемпіонату України (1994/95,1995/96)
- Володар Кубка України (1992/93)
- Фіналіст Кубка України (1994/95)
Примітки
- Лучшие воспитанники "Колоса" - Дмитрий Топчиев.
- Перші ластівки фіналів
- Статистика виступів Топчієва за ФК «Балтика». Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 22 листопада 2011.
- Дмитро Топчієв виринув у Казахстані
- В Дніпрі відроджена команда ветеранів