Сезон збірної України з футболу 1992

1. Товариський матч 29 квітня 1992 19:00 UTC+3

Україна	1:3	Угорщина
Гецко  90'	Протокол	61' Шалої  70' Кіпріх  84' (пен.) Кіпріх

Ужгород, «Авангард» Глядачів: 13 000 Арбітр: Вадим Жук

УКРАЇНА: ВР 1 Ігор Кутєпов ЗХ 2 Олег Лужний ЗХ 3 Юрій Никифоров ЗХ 4 Сергій Беженар ЗХ 5 Сергій Третяк ПЗ 6 Сергій Ковалець 71' ПЗ 7 Ілля Цимбалар ПЗ 8 Юрій Шелепницький () ПЗ 9 Сергій Погодін 56' НП 10 Олег Саленко 59' НП 11 Сергій Щербаков 69' Заміни: ПЗ 13 Юрій Сак 56' НП 18 Іван Гецко 59' НП 14 Сергій Гусєв 69' Запасні: 3Х Андрій Анненков ВР Віктор Гришко ЗХ Євген Драгунов ЗХ Юрій Дудник ПЗ Сергій Заєць ЗХ Юрій Мороз Тренер: Віктор Прокопенко

УГОРЩИНА: ВР 1 Іштван Брокгаузер 88' ЗХ 4 Тібор Шимон ЗХ 6 Жольт Лімпергер 58' ЗХ 8 Габор Мартон 82' ЗХ 11 Іштван Вінце ПЗ 5 Еміль Лерінц 86' ПЗ 2 Тамаш Монош 16' ПЗ 3 Андраш Телек ПЗ 10 Петер Ліпчеї НП 7 Йожеф Кіпріх () НП 9 Іштван Шаллої 17' 74' Заміни: ЗХ 14 Тібор Балог 58' НП 17 Іштван Пішонт 74' ЗХ 15 Бела Іллеш 82' ПЗ 16 Ервін Ковач 86' ВР 12 Тамаш Балог 88' Тренер: Емерік Єней

У своєму дебютному матчі національна збірна України 29 квітня 1992 року зустрілася в Ужгороді з сусідами з Угорщини. Спочатку планувалося, що цей поєдинок відбудеться тижнем раніше на столичному Республіканському стадіоні. Але, беручи до уваги фінансові труднощі, які переживала нещодавно створена федерація, було прийнято цілком логічне рішення зіграти із суперниками якомога ближче до кордону. Фінанси, а точніше — їх відсутність, завадили запросити під знамена збірної найвідоміших легіонерів, зокрема — Чанова, Кузнецова, Михайличенка, Литовченка, Протасова, Заварова, Бєланова, Лютого, оскільки їм необхідно було валютою оплатити проїзд додому і назад.

Перед тим в кінці лютого ФІФА не чекаючи свого конгресу надала статус тимчасових членів національним федераціям України, Грузії, Словенії і Хорватії. Зроблено це було для того, щоб асоціації цих чотирьох країн могли завчасно будувати свої відносини з футбольними організаціями інших країн, а їх футболісти — брати участь в товариських матчах на рівні збірних. Згодом на адресу Федерації футболу України прийшли відповідні офіційні документи не тільки з ФІФА, але й з УЄФА, які підписали генеральні секретарі цих організацій — Йозеф Блаттер і Гергард Айгнер.

Головним тренером збірної спочатку планувалося призначити Валерія Лобановського, який в той час очолював збірну ОАЕ. Лобановський дав попередню згоду, але очолити збірну України він міг лише по завершенні чинного контракту, до чого залишалося ще близько місяця. Таким чином, першого наставника національної команди довелося обирати з-поміж членів тренерської ради, до якої увійшли: Анатолій Пузач («Динамо»), Євген Кучеревський («Дніпро»), Євген Лемешко («Торпедо»), Юхим Школьніков («Буковина») і Віктор Прокопенко («Чорноморець»). Трохи пізніше до них приєднався і донеччанин Валерій Яремченко («Шахтар»). Але в кінці коло претендентів звузилося до прізвищ трьох фахівців: Пузача, Яремченка і Прокопенка, останній з яких і став головним.

Для участі в ужгородському матчі було запрошено 20 футболістів із п'яти клубів. «Чорноморець» делегував 8 кандидатів у збірну, на одного менше — київське «Динамо». Трьох кандидатів надав «Шахтар», по одному — «Дніпро» і запорізький «Металург». Такими виявилися реалії в противагу бажанню побачити в складі збірної широку географію виконавців як внутрішнього, так і світового масштабу. Останні, до слова, представляли вісім західних клубів, серед яких були і такі відомі, як шотландський «Рейнджерс», грецький «Олімпіакос», португальська «Бенфіка».

Отже, на дебютний матч збірної України з угорцями були викликані: воротарі — Кутєпов («Динамо»), Гришко («Чорноморець»), захисники — Лужний, Мороз («Динамо»), Никифоров, Третяк («Чорноморець»), Драгунов («Шахтар»), Беженар («Дніпро»), півзахисники — Анненков, Ковалець, Заєць («Динамо»), Шелепницький, Сак, Цимбалар («Чорноморець»), Погодін («Шахтар»), Дудник («Металург»), нападаючі — Саленко («Динамо»), Гецко, Гусєв («Чорноморець»), Щербаков («Шахтар»).

Підготовка до поєдинку практично не проводилася. Динамівці після виснажливого і невдало проведеного групового турніру Кубку чемпіонів впродовж тижня зіграли три матчі внутрішнього чемпіонату, а наступного дня після останнього з них відбули в розпорядження Віктора Прокопенка. Гравці «Чорноморця» відпочивали на день більше, провівши перед тим принципову зустріч із «Шахтарем». А вже 27 квітня, в понеділок, всі «першовідкривачі» зібралися в Києві, щоб наступного дня літаком відправитися в Ужгород. Тим часом суперник, хоч і не пробився до фінальної частини європейської першості 1992 року, все ж таки тримав в голові відбірковий цикл наступного чемпіонату світу, двері на який для українців через, наразі, тимчасовий статус були зачинені, а тому готувалися до зустрічі в Ужгороді набагато ретельніше.

Можна впевнено сказати, що ця ретельність, а ще більше — зіграність угорської команди, зіграла чи не головну роль в досягненні результату в ужгородському матчі. Як не старалися господарі, як не пробувала завести гравців збірної України емоційна закарпатська публіка, та наші футболісти так і не змогли проявити ані своїх бійцівських, ані своїх найкращих ігрових якостей. До речі, варто згадати, що в Москві в той же день збірна СНД, яка була тимчасово визнана міжнародними інстанціями — правонаступницею збірної СРСР і яка готувалася до Євро-92 в Швеції, проводила контрольний матч з англійцями. Знайшлися в її складі місце і для українців — Михайличенка, Юрана, Онопка, Канчельскіса і Лютого, троє з яких потім і взагалі перейшли в російський табір.

Щодо самого матчу, потрібно віддати належне і нашим гравцям, які в першому таймі діяли старанно, не тільки майже ні в чому не поступаючись супернику, але в багатьох компонентах гри взагалі переграючи його. Ще до перерви підопічні Віктора Прокопенка могли і відкрити рахунок. Це Шелепницький на 15-й хвилині завдав підступного удару по воротах Брокгаузера, однак гостей від неприємностей врятувала штанга. А потім білоруський арбітр Вадим Жук не призначив доволі очевидний пенальті за грубість проти Щербакова в межах штрафного майданчика угорців. Після перерви запал господарів суттєво впав. Ось тоді і проявилася перевага сусідів в досвіді і зіграності. Використавши помилки українських захисників, Шалої і Кіпріх, який роком раніше двічі засмутив збірну СРСР, спокійно перехилили чашу ваг на свою користь. Коли ж Жук призначив 11-метровий у ворота Кутєпова, а все той же Кіпріх його реалізував, здалося, що перший млинець вийде вже надто глевким для українців. На щастя, під кінець зустрічі Іван Гецко чудовим ударом зі штрафного розпечатав ворота угорців, ставши автором першого голу в історії національної збірної України.

Післяматчеві коментарі:
Віктор Прокопенко (головний тренер збірної України):

 — На жаль, часу на підготовку до матчу не було. Тож зробили акцент на гравців колишньої вищої ліги СРСР. Щоб успішно виступати на міжнародній арені, потрібно серйозно готуватись до зустрічей з різними суперниками. Зокрема, запросити всіх найсильніших українських футболістів, які грають у зарубіжних клубах.

Емерік Єней (головний тренер збірної Угорщини):

 — Ми тепер готуємось до першого відбіркового матчу чемпіонату світу, і українська команда — серйозний супротивник. Хлопців налаштував на перемогу. Адже для мене кожний матч — важливий.

• Вперше збірна України проводила матч вдома і програла.
• В складі збірної дебютувало 14 футболістів.
• Вперше знамена збірної захищали представники — київського «Динамо», дніпропетровського «Дніпра», одеського «Чорноморця» і донецького «Шахтаря».
• В матчі взяли участь гравці 4-ох вітчизняних клубів.
• Першим капітаном збірної України став — Юрій Шелепницький.
• Першим гравцем, що вийшов на заміну за збірну України став — Юрій Сак.
• Першим гравцем, що був заміненим за збірну України став — Сергій Погодін.
• Першим гравцем, що отримав жовту картку за збірну України став — Сергій Ковалець.
• Першим гравцем, що забив гол за збірну України став — Іван Гецко.
• Першим голкіпером, що пропустив гол за збірну України став — Ігор Кутєпов.

• Вперше збірна України проводила матч в гостях і зіграла в нічию.
• В складі збірної дебютувало 8 футболістів.
• Вперше знамена збірної захищали представники — харківського «Металіста», тернопільської «Ниви», іванофранківського «Прикарпаття», сімферопольскої «Таврії» і запорізького «Торпедо».
• В матчі взяли участь гравці 8-ох вітчизняних клубів.