Тримбач Сергій Васильович

Закінчив філологічний факультет Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка (1973). Працював консультантом Спілки кінематографістів України, потім — науковим співробітником відділу теорії мистецтв Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України (ІМФЕ НАН України). У 1998–2004 — заступник генерального директора Національного центру Олександра Довженка з питань архівно-наукової роботи. У 2001–2004 виконував обов'язки директора Музею Київської кіностудії імені О.Довженка. Від 2005 — завідувач відділу кіномистецтва і телебачення ІМФЕ НАН України.

Є заступником голови Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка (з грудня 2016).[1]

Автор сценаріїв фільмів «Важко перші сто років» (1997), «Творець із Божою іскрою» (1997, у співавт.), «Златокрай» (1996, авт. дикт. тексту), «Богдан Ступка. Львівські хроніки» (1998), «Небилиці про Борислава» (1999), «Любов небесна» (2002), «Вічний хрест» (2003), «Небезпечно вільна людина» (2004), «Живі» (2008), «Довженко починається» (2009) та ін.

Від 1976 року виступає у пресі зі статтями і рецензіями з питань розвитку кіномистецтва. Автор та співавтор низки книг, де розробляються проблеми естетики і поетики творчості. Автор книги «Олександр Довженко. Загибель богів / Ідентифікація автора в національному часо-просторі» (2007). Упорядник книг: «Іван Миколайчук. Білий птах з чорною ознакою» (1991), «Олександр Довженко. Фільми. Малюнки. Задуми» (1994), «Іван Миколайчук» (2001), «Довженко і кіно ХХ століття» (2004, у спіавт.), «Україна — Німеччина: кінематографічні зв'язки» (2009, у співавт.).

За публікації з кінознавства, кінокритики та історії кіно відзначений преміями:

• Спілки кінематографістів СРСР (1980)
• Спілки кінематографістів Таджикистану (1982)
• Спілки кінематографістів України (1987)
• Імені Фелікса Соболєва (2006)
• Імені Віктора Дьоміна (2007, Росія)
• Імені Олександра Довженка (2008)
• Фільми «Любов небесна», «Вічний хрест», «Небезпечно вільна людина», «Довженко починається…» отримали призи багатьох міжнародних та національних кінофестивалів.

У 2018 підтримав звернення Європейської кіноакадемії на захист ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова[2].

• Мистецтво України: Біографічний довідник. К., 1997. — С.590-591.
• Хто є хто в Україні. К., 1997. — С.522.
• Хто є хто в Україні. К., 2000. — С.492.
• Н.Капельгородська, Є.Глущенко, О.Синько. Кіномистецтво України в біографіях. К., 2004, С. 602–603.
• Сергій Тримбач: Якщо ми і зараз не зуміємо відродити Спілку, тоді весь кінематограф на довгі роки зникне з «карты будней». Інтерв'ю Олени Чередниченко. — День, 2009, 17 червня. — https://day.kyiv.ua/uk/article/kultura/sergiy-trimbach-yakshcho-mi-i-zaraz-ne-zumiiemo-vidroditi-spilku-todi-ves
• Світлана Агрест-Короткова. Загибель богів у дзеркалі часу. Побачила світ книжка Сергія Тримбача про Олександра Довженка. — День, 2007, 14 грудня. — https://day.kyiv.ua/uk/article/cuspilstvo/zagibel-bogiv-u-dzerkali-chasu
• Евгений Марголит. Формула масштаба (о книге Сергея Тримбача «Александр Довженко: гибель богов»). — Синематека. — Москва, 2009, 14 сентября. — http://www.cinematheque.ru/post/141526
• «Сергій Тримбач. Ми є тому, що нас не може бути…». — Столичные новости, 2006, № 10. — http://cn.com.ua/N348/culture/personage/personage.html%5Bнедоступне+посилання+з+травня+2019%5D
• Валентина Клименко. Кіно про кіно, або Кінокритик міняє професію. — Україна молода, 2006, 27 січня. — https://www.umoloda.kyiv.ua/number/602/164/21802/
• Сергій Тримбач: «Мистецтвознавець має бути… філософом і політологом». — Надія Тисячна, «День», 2006, 22 грудня. — https://day.kyiv.ua/uk/article/kultura/mistectvoznavec-maie-buti-filosofom-i-politologom
• Тримбач С. Бути Микитою: Спогад про М. Шумила з нагоди його 100-літнього ювілею // Сучасність. — 2003. — № 6. — С. 125–132.

• Сергій Тримбач у програмі "Остання Барикада" 07.03.2017
• Сергій Тримбач на Громадському 13.05.2014