Тринча

Історія

Вперше село згадується в актах Переворського суду 15 травня 1437 р. Село було в королівській власності, через що наявні дані в податкових реєстрах: 1515, 1589 і наступних років. Зокрема, в 1589 р. були 12 ланів ріллі, млин з двома каменями, 13 городників і 1 рибалка. Село входило до Перемишльської землі Руського воєводства. В 1674 р. було 162 будинки в селі та фільварок з 21 будинком.

У 1772—1918 рр. село було у складі Австро-Угорської монархії, у провінції Королівство Галичини та Володимирії. На цей час місцеве українське населення лівобережного Надсяння після півтисячолітніх латинізації та полонізації залишилось у меншості. У 1892 році село належало до Ланьцутського повіту, налічувало 197 житлових будинків і 1039 мешканців, з них 56 греко-католиків, 952 римо-католики і 31 юдей[2].

У 1900 р. було 89 греко-католиків, які належали до парафії Гориці Канчуцького деканату Перемишльської єпархії[3]. Того ж року відкрита залізниця Переворськ—Розвадів із залізничним перестанком Тринча в сусідньому селі Вілька Малкова.

У 1919—1939 рр. у складі Польщі. В 1934 р. Тринча стала адміністративним центром ґміни. На 1.01.1939 в селі було 1280 жителів, з них 80 українців з польською мовою, 1190 поляків і 10 євреїв[4]. Село входило до Переворського повіту Львівського воєводства, гміна Триньча.

Демографія

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][5]:

Загалом Допрацездатний
вік		 Працездатний
вік		 Постпрацездатний
вік
Чоловіки 659 126 465 68
Жінки 646 153 347 146
Разом 1305 279 812 214

Відомі люди

Уродженці

Примітки

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Тринча

  1. GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. Tryńcza // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 532. (пол.)
  3. Схиматизм всего клира руско-католического Епархій соединених Перемиской, Самборской и Сяноцкой на Рок от Рожд. Хр. 1900 (с. 136)
  4. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 112.
  5. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.