Туполєв Андрій Миколайович

В 1908 році вступив до Імператорського технічного училища (пізніше МВТУ), в 1918 році закінчив його з відзнакою. З 1909 член гуртка повітроплавання. Брав учать в будівництві планера, на якому самостійно здійснив перший політ (1910). В 1916-18 роках Туполєв брав участь в роботах першого в Росії авіаційного розрахункового бюро; конструював перші аеродинамічні труби в училищі. Разом з Жуковським був організатором та одним з керівників ЦАГІ. В 1918—1936 роках  — член колегії та заступник начальника цього інституту з дослідницького цілометалевого літакобудування.

У результаті співпраці із комуністичним режимом заарештований та запроторений ними до концтаборів ГУЛАГ. У концтаборі займався проєктуванням літаків  — «за баланду».

Тричі Герой Соціалістичної Праці (1945, 1957, 1972). Під його керівництвом створено понад 100 типів військових і цивільних літаків, переважно марки «Ту». 1973 року у Києві на його честь названо вулицю.

Під керівництвом Туполєва спроєктовано понад сто типів літаків, 70 з яких будувались серійно. На його літаках встановлено 78 світових рекордів, виконано близько 30 видатних перельотів.

Туполєв виховав плеяду видатних конструкторів та вчених. В їх числі Петляков, Сухой, Мясіщев, Путілов, Чижевський, Архангельський, Міль, Голубков, Незваль, О. Туполєв.

21 жовтня 1937 року А. М. Туполєв був заарештований і звинувачений у шкідництві. Також, його звинувачували у приналежності до контрреволюційної організації. Разом з ним було заарештовано багато провідних спеціалістів ЦАГІ та КБ. Заарештували й директорів більшості авіазаводів. 28 травня 1940 року ВКВС СРСР виніс вирок — 15 років позбавлення волі та 5 років позбавлення прав, конфіскація особистого майна.

Його звинуватили у керівництві антирадянської шкідницької організації, що проводила диверсійну шкідницьку роботу. Окрім того, згідно з вироком, А. М. Туполєв з 1924 року був агентом французької розвідки та передавав за кордон свідчення, що були державною таємницею. Вирок винесла колегія у складі В. В. Ульріха (голова колегії), І. О. Матулєвіча, А. М. Орлова, секретар Батнер О. О.

За показами Головного маршала авіації О. Є. Голованова, в розмові з ним Й. В. Сталін сказав, що не вірить у винуватість Туполєва. Факти, що компрометували та були переглянуті слідством, не мали жодного стосунку до вироку (справа велась співробітником 2-го слідчого відділу НКВС Габітовим).

Знаходячись в ув'язненні, Туполєв працював в закритому КБ НКВС — ЦКБ 29 («Туполєвська шарага»). В липні 1941 року був звільнений від подальшого ув'язнення зі зняттям судимості. Туполєва було повністю реабілітовано 9 квітня 1955 року.

Помер 23 грудня 1972 року. Похований в Москві на Новодівичому цвинтарі (ділянка № 8).

• Дружина — Туполєва (дівоче прізвище — Желтякова) Юлія Миколаївна (1894—1962).
• Син — Туполєв, Олексій Андрійович (1925—2001) — відомий радянський авіаконструктор.
• Донька — Туполєва, Юлія Андріївна (1920—2011) — заслужена лікарка РФ, завідувачка терапевтичного відділення МДКБ імені Боткіна, особиста лікарка Андрія Миколайовича Туполєва (батька).
• Зять — Вуль, Володимир Михайлович (1920—2012) — ведучий конструктор КБ Туполєв, заступник генерального конструктора.

Андрій Миколайович Туполєв ніколи не був членом КПРС. Неодноразово обирався депутатом Рад різних рівнів.

• 12704 Туполєв  — астероїд, названий на честь авіаконструктора[2].
• Полікарпов Микола Миколайович