Тутученко Семен Павлович

Народився 2 лютого 1913 в селі Решети на етнографічній українській території Сірий Клин (тепер Кочковськго району Новосибірської області) в бідній селянській родині. Українець. Член ВКП(б) з 1949 року. З 1929 року — робітник заводу в місті Джизаці. У 1931 році приїхав до Москви і працював електрозварником на одному з підприємств міста, одночасно навчався на робітфаку художників. У 1934 році вступив до Московського архітектурного інституту і в 1940 році успішно його закінчив. Працював архітектором у Москві до січня 1941 року.

У 1941 році призваний до лав Червоної Армії. Коли почалася радянсько-німецька війна, брав участь у боях під Смоленськом. Під натиском німецьких військ разом з військовою частиною відступав на південний схід. У вересні 1941 року біля села Воздвиженського на Сумщині був важко поранений. Місцеві колгоспники приховували його в селі й лікували. Набравшись сил, встановив зв'язки з такими ж, як він, оточенцями, і вони всі разом почали шукати партизанів. Коли на початку 1942 року на хуторі Говоруновому з'явилися партизани-ковпаківці, С. П. Тутученко і його товариші відразу ж влилися в їхній загін. Спочатку він був зарахований рядовим бійцем Путивльського партизанського загону. У боях проявив себе сміливим і відважним воїном. В одному з боїв під Путивлем захопив у гітлерівців ротний міномет і нещадно нищив ворога цією зброєю. Деякий час був у комендантську взводі.

Під час підготовки з'єднання партизанських загонів Сумської області під командуванням Сидора Артемовича Ковпака до рейду на Правобережну Україну С. П. Тутученка призначили працівником штабу з'єднання. Все своє вміння архітектора-художника С. П. Тутученко вкладав в близьку йому за фахом штабну роботу. Він ретельно викреслював маршрути походів і схеми ударів по військових об'єктах противника, наносив на карту місця стоянок, бойових дій і диверсій партизанських загонів. Як секретар комсомольської організації 4-ї роти, С. П. Тутученко багато часу проводив серед молодих партизан, разом з ними ходив на диверсійні операції, в розвідку.

Під час виходу з'єднання з Карпат 17 партизан на чолі з С. П. Тутученком були відірвані від основних сил і виходили з гір самостійно. Партизани пройшли по Кам'янець-Подільській і Житомирській областях і вийшли в призначений командуванням район.

В кінці 1943 року з'єднання партизанських загонів Сумської області, реорганізоване в Першу Українську партизанську дивізію, готувалося до нового рейду на Сян і Віслу. С. П. Тутученка призначають начальником штабу кавалерійського дивізіону під командуванням Олександра Миколайовича Ленкіна. З перших днів виходу в рейд кавалерійський дивізіон був самим маневреним підрозділом. Раптовими нальотами кавалеристи паралізували рух на важливих магістралях противника, громили його військові об'єкти і гарнізони ще до підходу основних партизанських сил. Це дезорієнтувало окупантів, не давало можливості своєчасно визначити головний напрям дивізії і тактичні плани її командування.

Під час Львівського рейду, маневруючи в тилу ворога, партизани відвернули на себе кілька дивізій. Становище стало критичним, особливо коли поблизу села Могильниці дивізія була притиснута до річки Бугу. Вихід був тільки один: захопити добре охороняємий гітлерівцями 500-метровий міст через Буг, знищити його і таким чином відірватися від переслідувань ворога. Першим мав прорватися через міст ескадрон на чолі з С. П. Тутученка. Це завдання він виконав з честю. Після приголомшливого натиску міст був захоплений, а коли через нього переправилася партизанська дивізія, його підірвали. У середині червня 1944 року C. П. Тутученко був поранений і відправлений на лікування.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 7 серпня 1944 року за проявлені доблесть і героїзм у боях з німецько-фашистськими загарбниками Семену Павловичу Тутученку присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 4329).

Монумент «Героям Сумщини» в Сумах

Після війни С. П. Тутученко працював архітектором. Був секретарем Спілки архітекторів СРСР, керівником сектора теорії архітектури Київського науково-дослідного інституту теорії, історії і перспективних проблем архітектури. Кандидат наук, автор понад 80 наукових робіт. За його проектами побудовано більше 100 споруд, 17 монументів партизанської слави. У їх числі — будинок уряду в Кишиневі, пам'ятник «Героям Сумщини» в Сумах, пам'ятник «Партизанам-ковпаківцям» в місті Яремче, пам'ятник С. А. Ковпаку в місті Путивлі, житлові будинки в містах Києві та Севастополі та інші.

Могила Семена Тутученка

Жив у Києві. Помер 4 січня 1994 року. Похований на Байковому кладовищі в Києві.

Нагороджений орденом Леніна, орденом Червоної Зірки, медалями, а також польським орденом Золотий Хрест «Віртуті мілітарі».

У Спадщанському лісі під містом Путивлем (Сумська область) на алеї Героїв встановлено бюст С. П. Тутученка.

• Вершигора П. П. Люди с чистой совестью. — Киев, 1982.
• Вершигора П. П. Рейд на Сан и Вислу. — Киев,1960
• Герої партизанської боротьби на Україні. — Київ, 1948 кн.1
• Коробов Леонид. Малая земля. — Москва, 1948
• Люди легенд. Выпуск 3. М., 1968
• Подвигом прославленные. Київ, 1985
• Тартаковський Б. Син народу. — Київ, 1948
• Украинская ССР в Великой Отечественной войне … 1941—1945 гг. Т.2. Київ, 1975.
• Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 2. М.: Воениз., 1988
• Тутученко Семен Павлович. // Сайт «Герои страны» (рос.).