Ту-95

На початку 1950-х СРСР опинився в досить хиткому політичному становищі: США вже мали стратегічний міжконтинентальний бомбардувальник Convair B-36, який міг досягнути кордонів СРСР, що ставило під загрозу саме існування СРСР та комуністичної ідеології. Враховуючи таку ситуацію, 11 липня 1951 вийшла постанова Ради Міністрів СРСР № 2396—1137 і наказ Міністерства авіаційної промисловості № 654, що вимагали якнайшвидше розробити радянський стратегічний бомбардувальник, який міг би досягнути території США та атакувати супротивника ядерною зброєю. Розробити новий літак було доручено ОКБ А. Н. Туполєва.[1]

3 серпня 1951 почалося підготовка робочих креслень майбутнього бомбардувальника і будівництво його дерев'яного макету.

31 жовтня 1951 комісія ВПС затвердила розроблений проект, у грудні того ж року був схвалений і затверджений макет літака. На авіаційному заводі № 156 (Москва) було розпочато будівництво двох прототипів літака «95».

До 20 вересня 1952 один з цих літаків у розібраному вигляді перевезли на аеродром міста Жуковський, де його зібрали та розпочали заводські випробування.

12 листопада 1952 екіпаж льотчика-випробувача О. Д. Перельота здійснив перший політ на дослідному зразку «95-1».

До 1953 випробування літака завершено.

Перші серійні Ту-95 почали надходити на озброєння в 1956 до 409-ого ВБАП, аеродром Узин, Україна.

Двигун НК-12

Літак Ту-95 є цільнометалевим монопланом з чотирма турбогвинтовими двигунами НК-12, розташованими в стрілоподібних крилах. На кожному двигуні встановлено по два співвісних металевих чотирилопатевих гвинти. Літак має електричну систему обігріву кінцівок крила, стабілізатора, кіля і повітряних гвинтів. У середній частині фюзеляжу розташований вантажний відсік. Шасі літака має три стійки. Передня стійка має два негальмівні колеса, а основні стійки оснащені чотирма гальмівними колесами. Основні стійки вбираються в крильові гондоли, носова — у нішу фюзеляжу.

Екіпаж розташовується у двох гермокабінах. Катапульт крісел для членів екіпажу в Ту-95МС не передбачено. У разі потреби екстрена евакуація передньої гермокабіни здійснюється через вхідний люк, розташований у ніші носової стійки шасі. При цьому носова стійка випускається, а частина підлоги кабіни, що схожа на транспортерну стрічку, приводиться в рух від гідроакумуляторів, даючи змогу прискорити евакуацію членів екіпажу. Екстрений вихід із задньої гермокабіни забезпечується через вхідний люк задньої гермокабіни. На випадок вимушеної посадки на воду літак обладнаний рятувальними плотами.

Ту-95 обладнаний найпотужнішими у світі турбогвинтовими двигунами НК-12. Турбіна та редуктор цього двигуна мають рекордно високий коефіцієнт корисної дії. На двигуні НК-12 було вперше застосовано єдину систему регульованої подачі палива, сконструйованої в єдиному блоці. Чотири високопотужні двигуни НК-12 роблять Ту-95 одним з найгучніших літаків у світі, що негативно впливає на його непомітність. Цей літак можуть помітити навіть гідроакустичні системи підводних човнів, що перебувають на бойовій глибині занурення.

Російський бомбардувальник Ту-95 у супроводі F/A-18 пролітає над авіаносцем «Німіц», 9 лютого 2008 року

Стратегічні бомбардувальники Ту-95/Ту-95МС експлуатувались у частинах стратегічної авіації СРСР з 1956 року. Основними авіабазами дислокації для Ту-95 в СРСР були :

• 43 ЦБП и ПЛС, Дягілєво

54°38′30″ пн. ш. 39°34′18″ сх. д.;

• 49 ТБАП, Дягілєво, Ту-95МС, Ту-95У

54°38′30″ пн. ш. 39°34′18″ сх. д.;

• 1006 ТБАП, Узин, Ту-95МС, Ту-95

49°47′19″ пн. ш. 30°26′05″ сх. д.;

• 182 гв. ТБАП, Моздок, Ту-95МС
• 1223 ТБАП, Семипалатинськ, Ту-95МС, Ту-95М
• 1226 ТБАП, Семипалатинськ, Ту-95МС
• 40 гв. ТБАП, Українка, Ту-95К, Ту-95КМ

51°10′12″ пн. ш. 128°26′42″ сх. д.

• 79 гв. ТБАП, Українка, Ту-95К, Ту-95К

51°10′12″ пн. ш. 128°26′42″ сх. д.

• 304 ОДРАП, Хороль, Ту-95РЦ
• 392 ОДРАП, Федотово, Ту-95РЦ

Після розпаду СРСР в 1991 році Ту-95, окрім Росії, дісталися Казахстану та Україні. Ту-95 з Казахстану вдалося перегнати до Росії, а Україна експлуатувала свої Ту-95 до 2001 року.

Росія після розпаду СРСР переживала тяжкі фінансові часи, тому польоти стратегічної авіації в цій країні було призупинено. Лише в 2007 році російське керівництво після 15-тирічної перерви відновило польоти стратегічної авіації, що дало змогу відновити Ту-95МС на міжнародній арені[2].

Коли в 1991 році Радянський Союз розпався, Україна отримала у спадок стратегічні бомбардувальники Ту-95МС та Ту-142. На озброєнні 1006-го ВБАП перебували Ту-95МС. У 1998 році Україна розпочала знищувати успадковані стратегічні бомбардувальники на виділені США за програмою Нанна-Лугара кошти, але після переговорів Україна передала Росії вісім Ту-160 і три Ту-95MC (і партію крилатих ракет) в обмін на списання частини боргу за газ[3]. Три літаки Ту-95МС, один з яких зараз виконує роль музейного експонату у Полтавському музеї дальньої авіації, залишилися в України, решту — утилізовано.

• «95-1» — дослідний зразок з ТГД 2ТВ-2Ф (1952);
• «95-2» — дослідний зразок з ТГД ТВ-12 (1955);
• Ту-95 (видавництво «В»,Bear-A за класифікацією НАТО) — серійна модифікація стратегічного бомбардувальника з бомбовим озброєнням, побудована на базі другого дослідного літака " 95 / 1 "(1955);
• Ту-95 замовлення 244 — серійний Ту-95М зі збільшеним запасом палива;
• Ту-95A (Bear-A) — стратегічний бомбардувальник — носій ядерної зброї зі спеціальною забарвленням, системою обігріву та термоізоляцією бомбового відсіку, світлозахисними шторками для екіпажу (1956);
• Ту-95К (виріб «ВК»,Bear-B) — бомбардувальник-носій надзвукових крилатих ракет Х-20, що входять в комплекс К-20 (1956);
• Ту-95У — (виріб «ВУ») навчальна модифікація літака Ту-95 і Ту-95М;
• Ту-95КУ — (виріб «СКУ») навчальна модифікація літака Ту-95К, що використовувалась для навчання екіпажів застосування комплексу К-20 з крилатими ракетами Х-20 (1956);
• Ту-96 — дослідний зразок висотного стратегічного бомбардувальника; модифікація Ту-95 з додатковими висотними турбогвинтовими двигунами ТВ-16 і збільшеною площею крила. Заводські випробування літака проводилися з невисотних двигунами ТВ-12 в 1955—1956.
• Ту-95Н — (замовлення 236) літак-носій стратегічного бомбардувальника підвісноїРС розробки КБ П. В. Цибін (1956);
• Ту-116 — серійний бомбардувальник Ту-95, переобладнаний в дальній пасажирський літак, що використовувався для літерних рейсів (1956);
• Ту-95М — (виріб «ВМ») серійна модифікація стратегічного бомбардувальника з двигунами НК-12М, побудовано 19 машин (1957);
• Ту-95М-5 — досвідчена машина — носій КР КСР-5
• Ту-95В — (замовлення 242) переобладнаний серійний Ту-95, призначений для випробувань надпотужної (50-100 Мт) термоядерної бомби (1959);
• Ту-95КД — (вид. «ВКД») модифікація моделі Ту-95К — бомбардувальника-носія крилатих ракет Х-20 — додатково обладнана системою дозаправки в повітрі (1961);
• Ту-95РЦ (виріб «ВЦ»,Bear-D) — розвідник-цілевказівник для потреб ВМФ, побудовано 53 машини (1962);
• Ту-95МР (виріб «ВР»,Bear-E) — стратегічний розвідник, побудовано 4 машини (1964);
• Ту-95КМ (виріб «ВКМ»,Bear-C)- модернізований і переозброєння на КР Х-20М варіант бомбардувальника Ту-95КД з оновленим БРЕО (1968);
• Ту-95К-22 (виріб «ВК-22») — модифікація серійних Ту-95КМ в носії КР Х-22, ракетний комплекс К-95-22;

Ту-95МС поблизу B-52H, 1 травня 1992 року, авіабаза Барксдейл, США

• Ту-95МС (виріб «ВП-021»,Ту-95МС6,Ту-95МС16), за класифікацією НАТО Bear-H- літаки-носії крилатих ракет Х-55 (1979 і пізніше). Створений на базі Ту-142 МК;
• Ту-95МА — дослідний зразок для випробування перспективних ракет на базі Ту-95МС;
• Ту-95М-55 — перероблений з Ту-95М-5 в летючу лабораторію з доведення комплексу Ту-95МС з ракетами Х-55.
• Ту-95ЛАЛ (замовлення 247) — перероблений з Ту-95М в летючу лабораторію за програмою створення літака з ядерною силовою установкою. На літаку відпрацьовувалася біологічний захист екіпажу від радіації;
• Ту-119 (проект) — летюча лабораторія, літак з двома експериментальними ядерними силовими установками НК-14А і двома штатними НК-12М, в рамках створення протичовнового літака з ЯСУ (1974). Див також: Атомоліт;

Один літак Ту-95КМ був перероблений в носій експериментального прототипу МіГ-105 проекту авіаційно-космічної системи «Спіраль».

В результаті глибокої модернізації бомбардувальника Ту-95 були також створені такі літаки:

• Ту-114 («Cleat») — пасажирський літак (1960);
• Ту-116 — (він же Ту-114Д) — пасажирський літак (1956);
• Ту-126 (виріб «Л»,«Moss») — літак ДРЛВ (1962);
• Ту-142 (виріб «ВП»,«Bear-F») — протичовновий літак далекого радіуса дії, створений на базі Ту-95РЦ (1963).

• (рос.) Ту-95 на airwar.ru