Угра (національний парк)

Сучасний рельєф і ландшафти території парку є наслідком Окського і Московського зледеніння четвертинного періоду, а також пов'язані з особливостями тектонічної будови цієї ділянки. Зокрема, на формування рельєфу і гідрографії території вплинула Калузько-Бєльська глибинна тектонічна структура, а також Козельське локальне підняття в кам'яновугільних відкладах. Територія національного парку розташована в межах двох фізико-географічних провінцій: Смоленсько-Московської (Угранська ділянка) та Середньоросійської (Жиздринська і Воротинська ділянки).

Клімат національного парку «Угра» помірно континентальний з чітко вираженою сезонністю. Характерні ознаки клімату: тепле літо, помірно холодна зі стійким сніговим покривом зима і добре виражені, але менш тривалі перехідні періоди — навесні і восени. Географічне положення парку є визначальним у різноманітності кліматичних умов.

Середня річна температура повітря останніх трьох десятиліть плюсова і становить +5,0 …+5,5°С, що на 0,7°С вище кліматичної норми. Найхолодніший місяць року — лютий, з температурою повітря −7 … −8°С. Найнижчу температуру за весь період спостережень зафіксували в січні 1940 року (-42…-48°С). У низинних та захищених від вітру місцях абсолютний мінімум сягав −48…-52°С. Липень — найтепліший місяць року . Середня температура цього місяця коливається близько 18°С. В деякі роки в спекотні дні максимальна температура повітря досягала +36…+39°С.

Середньорічна кількість опадів становить 650—700 мм. Територія національного парку належить до зони достатнього зволоження. Максимальна висота снігового покриву наприкінці лютого становить від 20 до 30 см. У парку переважають південні та південно-західні вітри в холодну пору року і північні та західні в теплу.

Поверхневі води займають близько 3 % загальної площі національного парку, серед них річки, невеликі озера і болота. Територією протікає близько 90 річок, річечок і струмків довжиною не менше 1 км, їх загальна довжина в межах парку — більше 530 км. Всі вони належать до басейну Каспійського моря (р. Волга). Головні річки — Угра і Жиздра — ліві притоки р. Оки в її верхів'ї.

Найбільша річка — Угра, площа басейну 15 700 км кв. Довжина — 399 км, витоки розташовані в Смоленській області. Протяжність Угри в межах Калузької області — 162 км, з них в межах парку — 152 км. Долина річки заплавна, Ширина заплави становить 1-2 км, ширина долини в нижній течії досягає 3,5 км, ширина русла в нижній течії 70-80 м. Глибини в межень на перекатах становить 40-60 см, на плесах — до 4 м. Середня швидкість течії води — 0,4-0,6 м/с.

Загальна залісненість території національного парку «Угра» становить близько 63 %. Домінуючими породами тут є: сосна (37 % площі вкритих лісом земель), ялина (22 %), береза (21 %), осика (9 %), дуб (7 %), ясен (2 %).

Територія Угранської ділянки належить до зони змішаних лісів і перебуває в болотно-лісовому ялицево-дубовому окрузі (північно-західна частина) і лісовому ялицево-дубовому окрузі (південно-східна частина).

Жиздринська ділянка парку розташована також в зоні змішаних лісів. Долина річки Жиздра виступає різкою природною межею між лівобережними ландшафтами Мещовського опілля, практично суцільно розораними, і залесеними зандровими рівнинами — на правобережжі.

Територія національного парку є унікальною в ботаніко-географічному плані. Сьогодні в парку нараховує 1 142 види судинних рослин (близько 960 з них аборигенні), що становить близько 90 % природної флори Калузької області. Всі рослинні угруповання, які є в регіоні, представлені тут.

Значна протяжність території з півночі на південь (понад 100 км) помітно впливає на зміну рослинних комплексів.

У національному парку «Угра» нараховує 140 видів рослин, внесених в регіональну Червону книгу, близько 30 з них можна зустріти тільки тут. Серед них: багатоніжка звичайна, венечнік гіллясте, молодило руське, фіалка персиколиста або ставкова, водяний горіх тощо. До Червоної книги РФ внесено 6 видів рослин. Це ковила периста, зозулині черевички справжні, булатка довголиста, пальчатокорінник балтійський, зозулинець шоломоносний, неотіанта каптурувата. Зозулині черевички справжні внесені також до списку Міжнародного союзу охорони природи.

Серед тварин національного парку «Угра» зустрічається близько 90 % видового різноманіття регіону. На даний час тут налічується понад 300 видів хребетних тварин. З них 20 % живуть на межі свого ареалу. Поєднання декількох географічних зон в межах парку зумовлює змішаний характер фауни. Тут зустрічаються тайгові, середньоєвропейські і степові види. Це і визначає високий ступінь видового біологічного різноманіття.

На теренах парку живуть: 2 види круглоротих, 33 види риб, 11 видів земноводних, 5 видів плазунів, 210 видів птахів (25 % — перелітні) і 52 види ссавців. Майже 40 % видів тварин розмножуються на території парку.

До списку рідкісних і зникаючих видів Калузької області внесено 1 вид круглоротих, 5 видів риб, 54 види птахів і 12 видів ссавців. З хребетних тварин 20 видів занесені до Червоної книги РФ. Це — бистрянка звичайна або руська, бабець звичайний, європейська чорношия гагара, чорний лелека, скопа, лунь степовий, орлан-білохвіст, великий підорлик, малий підорлик, могильник, беркут, змієїд, сапсан, кулик-сорока, великий кульон, пугач звичайний, середній строкатий дятел, сірий сорокопуд, хохуля руська, вечірниця велетенська. Крім того, 20 видів хребетних внесені до списку Міжнародного союзу охорони природи (МСОП).

Фауна безхребетних у межах парку за попередніми оцінками налічує кілька тисяч видів. Серед вивчених видів 8 занесені до Червоної книги РФ, а 22 види внесли до списку рідкісних місцевого значення.