Угрюмов Сергій Вікторович

Сергій Вікторович Угрюмов (нар.. 24 січня 1971(19710124), Хабаровськ, Хабаровський край, РРФСР, СРСР) — радянський і російський актор театру і кіно, театральний педагог. Заслужений артист Російської Федерації (2005)[1].

Угрюмов Сергій Вікторович
Сергей Викторович Угрюмов
Дата народження 24 січня 1971(1971-01-24) (51 рік)
Місце народження Хабаровськ, Хабаровський край, РРФСР, СРСР
Громадянство  СРСР →  Росія
Alma mater Школа-студія МХАТ (1994)
Професія актор
Кар'єра 1993 — дотепер
Нагороди
IMDb ID 1717358

Біографія

Сергій Угрюмов народився 24 січня 1971 року в Хабаровську[2], в родині військового. Після виходу батька у відставку сім'я переїхала в Волгоградську область до міста Камишина, де Сергій провів більшу частину дитинства і юності[3].

Після закінчення середньої школи у 1988 році вступив до Казанського театрального училища. Після першого курсу відправився підкорювати столичні театральні вузи, але, зазнавши невдачі, повернувся до Казані, де влаштувався вантажником на місцевий пороховий завод[2].

У 1990 році знову поїхав у Москву і, тільки з другої спроби, пройшовши додатковий осінній набір[2], вступив на акторський факультет Школи-студії МХАТ (керівник курсу — Олег Павлович Табаков), який закінчив у 1994 році. Відразу після отримання диплома про вищу освіту був прийнятий в трупу Московського театру-студії під керівництвом Олега Табакова. У травні 1993 року, будучи студентом третього курсу, дебютував у виставі-долгожителе «Пристрасті за Бумбарашем»[4] режисера Володимира Машкова на сцені «Табакерки» в ролі бандита Грицька, яку грав двісті тридцять три рази протягом усіх сімнадцяти років існування вистави. А запам'яталася глядачам роль рядового Роя Селріджа у виставі «Білоксі-блюз» у постановці Олега Табакова актор грав більше п'ятнадцяти років, ставши рекордсменом за кількістю зіграних вистав серед усіх, хто коли-небудь грав у цій виставі.

Також Сергій Угрюмов зайнятий в спектаклях МХТ імені А. П. Чехова.

Багато знімається в кіно і телесеріалах.

Викладає «майстерність актора» в Московській театральній школі Олега Табакова[5].

Особисте життя
  • Дружина — Галина Угрюмова.
    • Сини — Андрій та Сергій[3].

Творчість

Московський театр-студія під керівництвом Олега Табакова
  • 1993 — «Пристрасті по Бумбараш» за однойменною п'єсою Юлія Кіма за мотивами ранніх творів Аркадія Гайдара (режисер — Володимир Машков; прем'єра — 16 травня 1993 року) — Грицько, бандит (дебют у театрі)[4]
  • 1993 — «Білоксі-блюз» за однойменною п'єсою Ніла Саймона (режисер — Олег Табаков; прем'єра відбулася в 1987 році, в 2013 році спектакль був відновлений режисером Олександром Маріним[6]) — Рой Селрідж, рядовий (введення)[2]
  • 2003 — «Біг» М. О. Булгакова (режисер — Олена Невежина) — Тихий, начальник контррозвідки[7]
  • 2005 (по теперішній час) — «Лялька для нареченої» по п'єсі А. Коровкіна (режисер — Олександр Мохов; прем'єра — 20 березня 2005 року) — Колька
  • 2009 (на даний час) — «Вовки і вівці» за однойменною п'єсою О. М. Островського (режисер Костянтин Богомолов; прем'єра — 15 жовтня 2009 року) — Василь Іванович Беркутов, чиновник з Петербурга
  • 2010 (по теперішній час) — «Одруження» за однойменною п'єсою М. В. Гоголя (режисер — Олег Тополянський; прем'єра — 29 березня 2010 року) — Ілля Хомич Кочкарьов, друг Івана Подколесіна
  • 2012 (по теперішній час) — «Дружина» за п'єсою А. П. Чехова (режисер — Михайло Станкевич; прем'єра — 9 листопада 2012 року) — Павло Андрійович Асорін
  • «Зоряна година за місцевим часом» Г. Миколаєва — другий кореш
  • «Смертельний номер» О. Антонова — клоун
  • «Анекдоти» за мотивами творів Ф. М. Достоєвського і А. Вампілова — інженер
  • «Прощайте… і рукоплескайте!» А. Богдановича — Копальто
  • «Старий квартал» Теннессі Вільямса — Скай
  • «Ще Ван Гог…»
  • «Ревізор» М. В. Гоголя — Іван Кузьмич Шпекін, поштмейстер
  • «Батько» А. Стріндберга — Нойд
  • «Довгий різдвяний обід» Т. Вайлдера — Родерік
  • «Болеро» П. Когоута — Роберт
  • «Місто» Євгена Гришковця — Максим
  • «Ідеальний чоловік» Оскара Вайльда — Фіппс, дворецький лорда Горінга
  • «На всякого мудреця досить простоти» О. М. Островського — Голутвін, людина, що не має занять
  • «На дні» Максима Горького — Татарин, крючник
  • «Ловелас»

Московський Художній театр імені А. П. Чехова

Фільмографія
  • 2000 — Старі шкапи — різноробочий
  • 2001 — Далекобійники (серії № 1, 6) — Володимир Юрко, водій
  • 2001 — Остановка по требованию — провідник
  • 2003 — Марш Турецького. Нове призначення (фільм № 3 «Іржа») — Віктор Мохов, помічник депутата Воронова
  • 2002 — Зірка — старший лейтенант, командир артилерії
  • 2002 — Каменська 2 (фільм № 4 «За все треба платити») — Микола Сапрін
  • 2002 — Лікар мимоволі — Лука, чоловік Жаклін / Тібо, батько Перрена
  • 2002 — Пристрасті по Бумбараш — Грицько, бандит
  • 2002 — Головні ролі — Іван Іванович
  • 2003 — № 13 — офіціант
  • 2003 — Таксист — Слава, оперативник
  • 2004 — Стилет 2 — Волков
  • 2004 — Тато — Митя Жучков
  • 2004 — Час жорстоких — Андрій Андрійович Трефілов, дільничний уповноважений міліції
  • 2004 — 32 грудня — Паша, охоронець
  • 2005 — Хіромант — Євген Алмазов, армійський друг Рябініна
  • 2005 — Повний вперед! — рибалка на моторному човні
  • 2005 — Золоте теля — вусатий
  • 2006 — Жіноча ліга (1-й сезон) — * 2006 — Угон (серія № 14 «Шерше ля фам») — * 2007 — І все-таки я люблю — Петро («Петя-півник» / «Серьога-артист» / " Бумбараш "), співмешканець Віри
  • 2007 — На шляху до серця — Сергій
  • 2007 — Травень — Івушкіна
  • 2007 — Ліквідація — Віктор Платов, колишній комвзвода Гоцмана
  • 2007 — Онук космонавта — Віктор Васильович
  • 2007 — Атлантида — Борис Петрович Руденко, слідчий
  • 2008 — Козаки-розбійники — Михайло Борисович Крушевський, мер Мещерського
  • 2009 — Фонограма пристрасті — обережний чоловік
  • 2009 — Пелагія і білий бульдог — Степан Трохимович Ширяєв, художник, керуючий маєтком Татищевій
  • 2009 — Любов, як мотив — Павло, чоловік Діни, зять Галини Василівни
  • 2009 — Ісаєв — Пімезов (Воленька), ротмістр, ад'ютант Гіацинтова
  • 2009 — Зграя — Борис, колишній міліціонер
  • 2010 — Темний світ — Олександр Волков (Ілто Валло), чаклун
  • 2010 — 2012 — Втеча — Олександр Володимирович Маканин, майор ВЗГ, слідчий
  • 2010 — Голоси — Андрій Чібісов
  • 2010 — Охоронець 3 (фільм № 1 «Не свою справу») — Михайло Семенович Маргуліс
  • 2010 — Воробей — Степан, батько Митьки
  • 2011 — Бабло — бізнесмен в караоке
  • 2011 — Казка. Є (новела «Світ іграшок») — Кен, лялька-тато, чоловік Барбі
  • 2011 — Сім травневих днів
  • 2011 — Ілюзія полювання — Олексій Вербич (Казімірич)
  • 2011 — МУР — Вадим Гаврилович Алтунин, льотчик
  • 2011 — Стомлені сонцем 2: Цитадель — офіцер, який перевозив поранених з госпіталю
  • 2011 — Рейдер — Савелій Ілліч Бугров, капітан міліції, начальник відділу з розслідування вбивств
  • 2011 — Бліндаж — Казимир
  • 2013 — Департамент — Євген Михайлович Жужукало, майор департаменту СБ
  • 2013 — Убити двічі — В'ячеслав Аркадійович Куликов, капітан поліції, оперуповноважений
  • 2013 — Старша сестра — Кирило Соломін, майор збройних сил
  • 2014 — По лезу бритви — [biography.wikireading.ru/156719 Ульріх фон Ортелія], штурмбанфюрер СС
  • 2014 — Постріл — Роман Бережний, головний тренер з біатлону
  • 2014 — Григорій Р. — Олександр Федорович Керенський
  • 2014 — Панове-товариші (фільм № 1 «Стрибунці») — Денис Нагулін / Іван Бальгаузен
  • 2015 — Павук — Роберт Михайлович Лебедєв, підполковник, заступник начальника відділу П'яте управління КДБ СРСР
  • 2015 — Супутники — Іван Єгорович Данилов, комісар
  • 2016 — Шакал — Роберт Михайлович Лебедєв, підполковник, заступник начальника відділу П'ятого управління КДБ СРСР
  • 2017 — Наліт — Зацепін, майор СК
  • 2017 — Ходіння по муках — зв'язковий
  • 2018 — Операція «Мухаббат» — Георгій Васнецов, полковник політичної розвідки
  • 2018 — Лікар Ріхтер-2 — Юрій Стровський, журналіст
  • 2018 — Сплячі-2 — Ігор Миколайович Шапошников, співробітник СЗР
  • 2018 — Операція «Сатана» — Роберт Михайлович Лебедєв, підполковник, заступник начальника відділу П'ятого управління КДБ СРСР
  • 2019 — Формула помсти — Роберт Михайлович Лебедєв, підполковник

Нагороди

Державні нагороди

Громадські нагороди
  • 2005 — лауреат театральної премії «Чайка» в номінації «Подвійний удар» (найкращий дует) разом з Яніною Колесніченко — за роль у виставі «Місячне чудовисько».

Примітки
  1. Указ Президента Российской Федерации В. Путина № 900 от 1 августа 2005 года «О награждении государственными наградами Российской Федерации». Официальный сайт Президента Российской Федерации // kremlin.ru
  2. Труппа театра. Сергей Угрюмов. Заслуженный артист Российской Федерации. Биография, роли в театре. Официальный сайт Московского театра-студии под руководством Олега Табакова // tabakov.ru
  3. Елена Грибкова (16 апреля 2008 года). Актёр Сергей Угрюмов: «В школе меня ругали за хулиганство, а теперь за него же платят». // womanhit.ru. Процитовано 15 вересня 2016.
  4. Спектакль «Страсти по Бумбарашу» по пьесе Юлия Кима. Режиссёр — Владимир Машков. Премьера — 16 мая 1993 года. Официальный сайт Московского театра-студии под руководством Олега Табакова // tabakov.ru
  5. Сергей Угрюмов: «Я не взял бы на себя, сколько смог Безруков». «Подмосковье сегодня» // mosregtoday.ru. 26 ноября 2015 года. Процитовано 15 вересня 2016.
  6. Алла Панасенко. «Билокси-блюз»: старая армейская история на новый лад. // m24.ru (10 декабря 2013 года)
  7. «Бегъ». Московский театр-студия под руководством Олега Табакова. Пресса о спектакле. Сайт «Театральный смотритель» // smotr.ru (январь 2003 года)
  8. «Вишнёвый сад». МХАТ имени А. П. Чехова. Пресса о спектакле. Сайт «Театральный смотритель» // smotr.ru (июнь 2004 года)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.