Угстгест

Угстге́ст (нід. Oegstgeest; - [uχs(t)ˈχeːst] ( прослухати)) — місто у нідерландській провінції Південна Голландія, адміністративний центр та єдиний населений пункт однойменного муніципалітету. У 2014 році визнаний найкращим для проживання муніципалітетом за версією видання De Telegraaf[3].

Муніципалітет
Угстгест
Oegstgeest
Flag of Oegstgeestd Q15910450?

Координати 52°11′ пн. ш. 4°28′ сх. д.

Країна  Нідерланди
Провінція Південна Голландія
Муніципалітет Угстгест
Межує з
сусідні нас. пункти
Тейлінген, Лейден, Катвейк ?
Бургомістр Ян Вайєр
Площа 7,97 км²
Висота центру 0  м
Офіційна мова нідерландська
Населення 23082 особи (31.08.2015[1])
Густота населення 3162  осіб/км²
Катойконім нід. Oegstgeestenaar
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код 071[2]
Поштовий індекс 2340—2343[2]
Автомобільний код H, HZ, HX (Південна Голландія)
CBS 0579
GeoNames 2749722
OSM r295264 ·R
Офіційний сайт www.oegstgeest.nl
Угстгест
Угстгест (Нідерланди)
Угстгест
Угстгест (Південна Голландія)

Розташування

Угстгест розташований на північний захід від Лейдена і фактично є передмістям останнього. На північний схід від Угстгеста лежить озерна система Кагерплассен.

Площа муніципалітету становить 7,97 км², з яких суходолу — 7,30 км², водної поверхні — 0,67 км²[4]. У північній частині міста протікає Угстгестерканал і розташовані озера Клінкенбергерплас (Klinkenbergerplas) та Пулрейтерплас (Poelruiterplas), вздовж південно-західного кордону муніципалітету протікає річка Ауде-Рейн.

Тейлінген
Катвейк 𝒩
𝒲    Угстгест    
𝒮
Лейден

Походження назви

Точного пояснення топоніму «Угстгест» досі немає. Частина -geest означає «піски, піщані землі», а от значення частини Oegst- доволі дискусійне. Раніше назва міста часто вимовлялася як Oestgeest або Oostgeest, що може мати географічне уточнення, від oost (укр. схід) — «східні піски» або «піщані землі на сході». Найстаріший варіант написання назви міста був знайдений в архівах церкви святого Мартина в Утрехті. Він датований X століттям і виглядає як Osgeresgeest, що, можливо, пов'язане із місцевим мешканцем та/або власником цих земель на ім'я Osger.

Історія

Частина узбережжя Північного моря, де розташований Угстгест, була заселена одна з найперших в регіоні. У 1946 році у прибережних дюнах Елгестерпольдера були знайдена рештки поселення германського племені батавів, датовані II століттям. У 2010 році студенти з археологічного факультету Лейденського університету знайшли рештки мосту, який, як гадають, з'єднував береги Рейну між 500 та 700 роками нашої ери. Втім, немає доказів, що люди жили тут у пізніші часи.

З історичних документів відомо, що у IX столітті або раніше тут вже існувала церква, розташована на тому самому місці, що й сучасна церква Groene Kerkje, присвячена, за легендою, святому Вілліброрду. Існування церкви чітко вказує на існування поряд поселення.

Кордони Угстгеста у 1867 році

XI–XIV століття були періодом розвитку Угстгеста, чия територія в ті часи була значно більша, ніж у XXI столітті. Так, до Угстгеста належали землі до Ауде-Рейна, тобто ділянки сучасних районів Лейдена Бінненстад-Норд, Стацйондістрікт, Лейден-Норд, Бургаведістрікт і Меренвейкдістрікт. Цей «золотий вік» скінчився із наданням сусідньому поселенню Лейден права міста, за якими Лейден монополізував торгівлю і будівництво у цій місцевості. Також новостворене місто досить швидко почало розширювати свої межі за рахунок сусідніх поселень, у тому числі і Угстгеста, у якого Лейден 1355 року анексує значну територію на північ від Ауде-Рейна.

Початком XIV століття датовані обидва замки на території сучасного муніципалітету — Ендегест на заході та Ауд-Пулгест на сході. У 1399 році, через стрімке скорочення населення і неможливість виплачувати податки графу Голландії у повному обсязі, манор Угстгест об'єднався із манором Пулгест (останній виник у X столітті).

На початку XVII століття територія Угсгеста знову скорочується: 1611 року міська влада Лейдена вирішує створити нові райони для переселенців-протестантів, які після перемоги Нідерландської революції тікають з католицької Бельгії до протестантських Нідерландів.

У 1842 році до Лейдена з Гарлема прокладають залізницю, але юридично залізничну станцію розташовують на території Угстгеста. Проте наприкінці XIX століття Лейден вкотре анексує землі Угстгеста, у тому числі, і місцевість біля вокзалу, яку на той час вже заселили заможні лейденці. У XX столітті територія Угстгеста знову скорочується: Лейден двічі, 1920 року і 1966 року, пересуває свої межі на північний захід. У XXI столітті межа між цими муніципалітетами проходить прямо по вулицях Вармондервег, Угстгестервег та Вассенаарсевег (частково).

Райони міста

До початку XX століття забудова Угстгеста мала сільський характер, фактичного центру міста не існувало. Угстгест складався з кількох окремих поселень:

  • Керкбюрт (Kerkbuurt) або Ауде-Дорп (Oude Dorp, укр. Старе село) — біля церкви святого Вілліброрда (Groene Kerkje) на півночі сучасного Угстгеста,
  • Лейдсебюрт (Leidse Buurt) — в центрі,
  • Пулгестербюрт (Poelgeesterbuurt) або Квак (Kwaak) — на сході, біля замку Ауд-Пулгест,
  • Морс (Mors) — на півдні, анексований Лейденом
  • Базар (Bazar) і Рейс'єс (Rijsjes) — на заході, з 1966 року входять до складу Рейнсбурга.

Проте на межі XIX–XX століть територія між цими поселеннями почала забудовуватися. Першим районом сучасного Угстгеста став район Вільгельмінапарк (Wilhelminapark), забудований у 1898–1906 роках, за ним виник близько 1915 року район Прінс-Хендрікпарк (Prins Hendrikpark), у 1920–1950 роках з'явилися райони Юліанапарк (Julianapark), Оран'єпарк (Oranjepark) і Еммапарк (Emmapark). У 1950-х роках забудовується район Грунері (Grunerie) та район між вулицями Еммалан (Emmalaan) і Ланге-Ворхаут (Lange Voort). У 1980-х—1990-х роках виникають райони Хаасвейк (Haaswijk) і Морсебел (Morsebel), у 2000-х — Пулгест (Poelgeest), між замком Ауд-Пулгест і лейденським районом Меренвейк. У 2006 році почалося будівництво нового району — Ньїв-Рейнгест (Nieuw Rhijngeest).

Транспорт

В західній частині Угстгеста пролягає шосе А44 на Гаагу і Амстердам, у південно-західній частині — автошлях N206 на Катвейк і Лейден.

Найближча залізнична станція розташована в Лейдені (Leiden Centraal).

Угстгест сполучається з іншими містами регіону низкою міжміських автобусних маршрутів:

Також у 1920-х—1960-х роках по Угсгесту пролягала лінія трамвая, що сполучала Лейден з Катвейком і Нордвейком.

Політика

Управління муніципалітетом здійснюють муніципальна рада та бургомістр, при якому є також рада олдерменів.

Міська рада складається з 19 депутатів, які обираються раз на чотири роки. Рада представляє у владній структурі муніципалітету законодавчу гілку влади. Також рада обирає олдерменів, які разом із мером формують виконавчу гілку та займаються поточними питаннями муніципалітету.

Місця в раді розподілені поміж політичними партіями наступним чином:

Партія199419982002200620102014
Leefbaar Oegstgeest (місцева партія)766563
Progressief Oegstgeest (місцева партія)345663
Народна партія за свободу і демократію354554
Християнсько-демократичний заклик234323
Демократи 66214
Lokaal Oegstgeest (місцева партія)2
Усього171919191919

Виконавчу владу представляє бургомістр і рада з трьох олдерменів. Посаду бургомістра Угстгеста з 2014 року обіймає Ян Вайєр (Jan Waaijer) з партії «Християнсько-демократичний заклик», олдерменами є:

  • Венделін Тен'янн (Wendelien Tönjann) з партії «Народна партія за свободу і демократію»,
  • Йос Руффен (Jos Roeffen) з партії «Lokaal Oegstgeest»,
  • Марін ден Бур (Marien den Boer) з партії «Християнсько-демократичний заклик».

Культура

Замок Ауд-Пулгест

Спорт

В Угстгесті є три аматорські футбольні клуби: VV Oegstgeest, VV UDO та Ajax Sportman Combinatie, останній також є клубом з крикету. Також у місті діють клуби з інших видів спорту: FIKS (корфбол), Leidsche en Oegstgeester Hockey Club (хокей), OLTC (теніс), Volleybal Club Oegstgeest (волейбол), Basketbal Vereniging Oegstgeest (баскетбол), Badminton Club Oegstgeest en Pecos (настільний теніс), IJsclub Oegstgeest (ковзанярський спорт). Є басейн, де проводяться змагання з водного поло.

Музеї

На території Угстгеста розташований музей «Корпус», присвячений анатомії людини. Будівля музею зведена у вигляді 35-метрової людини.

Пам'ятки

В Угстгесті розташовано 43 національні пам'ятки, серед яких варто зазначити:

  • замок Ауд-Пулгест із допоміжними будівлями та парком,
  • замок Ендегест із допоміжними будівлями,
  • церкву святого Вілліброрда, зведену на початку XVII століття, архітекторами Віллемом ван дер Хелмом та Якобом ван Банкеном,
  • вітряк Oudenhofmolen (1783 р.)

Також на території муніципалітету розташовано 60 пам'яток місцевого значення і два воєнні меморіали.

Видатні мешканці

Галерея

Примітки

  1. Bevolkingsontwikkeling; regio per maand. www.cbs.nl. Centraal Bureau voor de Statistiek. Процитовано 30 вересня 2015. (нід.)
  2. Postcode van de plaats Oegstgeest. www.postcode-adresboek.nl. Процитовано 30 вересня 2015. (нід.)
  3. Oegstgeest beste plek om te wonen. www.nu.nl. 08.03.2014. Процитовано 30 вересня 2015. (нід.)
  4. Bodemgebruik; uitgebreide gebruiksvorm, per gemeente. www.cbs.nl. Centraal Bureau voor de Statistiek. Процитовано 30 вересня 2015. (нід.)
  5. Lijn 20 Leiden Centraal Station - Noordwijk Duinpark. wiki.ovinnederland.nl. Процитовано 30 вересня 2015. (нід.)
  6. Lijn 21 Leiden Centraal Station - Noordwijk Duinpark. wiki.ovinnederland.nl. Процитовано 30 вересня 2015. (нід.)
  7. Lijn 50 Leiden Centraal Station - Haarlem Station. wiki.ovinnederland.nl. Процитовано 30 вересня 2015. (нід.)
  8. Lijn 57 Leiden Centraal Station - Nieuw-Vennep Station. wiki.ovinnederland.nl. Процитовано 30 вересня 2015. (нід.)
  9. Lijn 186 Gouda Station - Oegstgeest Haaswijk. wiki.ovinnederland.nl. Процитовано 27 вересня 2015. (нід.)
  10. Lijn 187 Gouda Station - Oegstgeest Haaswijk. wiki.ovinnederland.nl. Процитовано 27 вересня 2015. (нід.)
  11. Lijn 386 Oegstgeest Simon Vestdijklaan - Den Haag Centraal Station. wiki.ovinnederland.nl. Процитовано 30 вересня 2015. (нід.)
  12. Lijn 510 Leiden Centraal Station - Oegstgeest Poelgeest. wiki.ovinnederland.nl. Процитовано 30 вересня 2015. (нід.)

Джерела

  • Cor Smith. Het Leiden Boek. — Zwolle : WBooks, 2013. — 383 p. — ISBN 978-90-400-77524. (нід.)

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.