Угстгест

Угстгест розташований на північний захід від Лейдена і фактично є передмістям останнього. На північний схід від Угстгеста лежить озерна система Кагерплассен.

Площа муніципалітету становить 7,97 км², з яких суходолу — 7,30 км², водної поверхні — 0,67 км²[4]. У північній частині міста протікає Угстгестерканал і розташовані озера Клінкенбергерплас (Klinkenbergerplas) та Пулрейтерплас (Poelruiterplas), вздовж південно-західного кордону муніципалітету протікає річка Ауде-Рейн.

			Тейлінген
	Катвейк	𝒩
		𝒲    Угстгест    ℰ
		𝒮
			Лейден

Точного пояснення топоніму «Угстгест» досі немає. Частина -geest означає «піски, піщані землі», а от значення частини Oegst- доволі дискусійне. Раніше назва міста часто вимовлялася як Oestgeest або Oostgeest, що може мати географічне уточнення, від oost (укр. схід) — «східні піски» або «піщані землі на сході». Найстаріший варіант написання назви міста був знайдений в архівах церкви святого Мартина в Утрехті. Він датований X століттям і виглядає як Osgeresgeest, що, можливо, пов'язане із місцевим мешканцем та/або власником цих земель на ім'я Osger.

Частина узбережжя Північного моря, де розташований Угстгест, була заселена одна з найперших в регіоні. У 1946 році у прибережних дюнах Елгестерпольдера були знайдена рештки поселення германського племені батавів, датовані II століттям. У 2010 році студенти з археологічного факультету Лейденського університету знайшли рештки мосту, який, як гадають, з'єднував береги Рейну між 500 та 700 роками нашої ери. Втім, немає доказів, що люди жили тут у пізніші часи.

З історичних документів відомо, що у IX столітті або раніше тут вже існувала церква, розташована на тому самому місці, що й сучасна церква Groene Kerkje, присвячена, за легендою, святому Вілліброрду. Існування церкви чітко вказує на існування поряд поселення.

Кордони Угстгеста у 1867 році

XI–XIV століття були періодом розвитку Угстгеста, чия територія в ті часи була значно більша, ніж у XXI столітті. Так, до Угстгеста належали землі до Ауде-Рейна, тобто ділянки сучасних районів Лейдена — Бінненстад-Норд, Стацйондістрікт, Лейден-Норд, Бургаведістрікт і Меренвейкдістрікт. Цей «золотий вік» скінчився із наданням сусідньому поселенню Лейден права міста, за якими Лейден монополізував торгівлю і будівництво у цій місцевості. Також новостворене місто досить швидко почало розширювати свої межі за рахунок сусідніх поселень, у тому числі і Угстгеста, у якого Лейден 1355 року анексує значну територію на північ від Ауде-Рейна.

Початком XIV століття датовані обидва замки на території сучасного муніципалітету — Ендегест на заході та Ауд-Пулгест на сході. У 1399 році, через стрімке скорочення населення і неможливість виплачувати податки графу Голландії у повному обсязі, манор Угстгест об'єднався із манором Пулгест (останній виник у X столітті).

На початку XVII століття територія Угсгеста знову скорочується: 1611 року міська влада Лейдена вирішує створити нові райони для переселенців-протестантів, які після перемоги Нідерландської революції тікають з католицької Бельгії до протестантських Нідерландів.

У 1842 році до Лейдена з Гарлема прокладають залізницю, але юридично залізничну станцію розташовують на території Угстгеста. Проте наприкінці XIX століття Лейден вкотре анексує землі Угстгеста, у тому числі, і місцевість біля вокзалу, яку на той час вже заселили заможні лейденці. У XX столітті територія Угстгеста знову скорочується: Лейден двічі, 1920 року і 1966 року, пересуває свої межі на північний захід. У XXI столітті межа між цими муніципалітетами проходить прямо по вулицях Вармондервег, Угстгестервег та Вассенаарсевег (частково).

До початку XX століття забудова Угстгеста мала сільський характер, фактичного центру міста не існувало. Угстгест складався з кількох окремих поселень:

• Керкбюрт (Kerkbuurt) або Ауде-Дорп (Oude Dorp, укр. Старе село) — біля церкви святого Вілліброрда (Groene Kerkje) на півночі сучасного Угстгеста,
• Лейдсебюрт (Leidse Buurt) — в центрі,
• Пулгестербюрт (Poelgeesterbuurt) або Квак (Kwaak) — на сході, біля замку Ауд-Пулгест,
• Морс (Mors) — на півдні, анексований Лейденом
• Базар (Bazar) і Рейс'єс (Rijsjes) — на заході, з 1966 року входять до складу Рейнсбурга.

Проте на межі XIX–XX століть територія між цими поселеннями почала забудовуватися. Першим районом сучасного Угстгеста став район Вільгельмінапарк (Wilhelminapark), забудований у 1898–1906 роках, за ним виник близько 1915 року район Прінс-Хендрікпарк (Prins Hendrikpark), у 1920–1950 роках з'явилися райони Юліанапарк (Julianapark), Оран'єпарк (Oranjepark) і Еммапарк (Emmapark). У 1950-х роках забудовується район Грунері (Grunerie) та район між вулицями Еммалан (Emmalaan) і Ланге-Ворхаут (Lange Voort). У 1980-х—1990-х роках виникають райони Хаасвейк (Haaswijk) і Морсебел (Morsebel), у 2000-х — Пулгест (Poelgeest), між замком Ауд-Пулгест і лейденським районом Меренвейк. У 2006 році почалося будівництво нового району — Ньїв-Рейнгест (Nieuw Rhijngeest).

В західній частині Угстгеста пролягає шосе А44 на Гаагу і Амстердам, у південно-західній частині — автошлях N206 на Катвейк і Лейден.

Найближча залізнична станція розташована в Лейдені (Leiden Centraal).

Угстгест сполучається з іншими містами регіону низкою міжміських автобусних маршрутів:

• № 20 (в один бік — на Лейден, в інший — на Рейнсбург, Нордвейк)[5],
• № 21 (в один бік — на Лейден, в інший — на Рейнсбург, Нордвейк)[6],
• № 50 (в один бік — на Лейден, в інший — на Вармонд, Сассенхейм, Ліссе, Гіллегом, Беннебрук, Гемстеде і Гарлем)[7]
• № 57 (в один бік — на Лейден, в інший — на Сассенхейм, Ворхаут, Нордвейкерхаут, Де-Зілк, Гіллегом, Бейнсдорп, Ньїв-Веннеп)[8]
• № 186 / № 187 (на Гауду, Ваддінксвен, Боскоп, Хазерсвауде-Дорп, Зутервауде-Рейндейк, Зутервауде-Дорп, Лейден)[9][10],
• № 386 (на Лейден, Вассенаар і Гаагу)[11]
• маршрутне таксі № 510 (між Лейденським вокзалом і районом Пулгест)[12]

Також у 1920-х—1960-х роках по Угсгесту пролягала лінія трамвая, що сполучала Лейден з Катвейком і Нордвейком.

Управління муніципалітетом здійснюють муніципальна рада та бургомістр, при якому є також рада олдерменів.

Міська рада складається з 19 депутатів, які обираються раз на чотири роки. Рада представляє у владній структурі муніципалітету законодавчу гілку влади. Також рада обирає олдерменів, які разом із мером формують виконавчу гілку та займаються поточними питаннями муніципалітету.

Місця в раді розподілені поміж політичними партіями наступним чином:

Виконавчу владу представляє бургомістр і рада з трьох олдерменів. Посаду бургомістра Угстгеста з 2014 року обіймає Ян Вайєр (Jan Waaijer) з партії «Християнсько-демократичний заклик», олдерменами є:

• Венделін Тен'янн (Wendelien Tönjann) з партії «Народна партія за свободу і демократію»,
• Йос Руффен (Jos Roeffen) з партії «Lokaal Oegstgeest»,
• Марін ден Бур (Marien den Boer) з партії «Християнсько-демократичний заклик».

• Ян Волкерс — нідерландський письменник і скульптор, народився в Угстгесті.
• Йохан Фер'є — перший президент Суринаму, помер в Угстгесті.
• Максим Ферхаген — нідерландський політик, працював у міській раді Угстгеста.
• Марінус ван дер Люббе — нідерландський комуніст, звинувачений у підпалі Рейхстагу 27 лютого 1933 року. Деякий час мешкав в Угстгесті.
• Йоганн Якоб Сміт — нідерландський ботанік, помер в Угстгесті.
• Гендрік Крамерс — нідерландський фізик-теоретик та громадський діяч, помер в Угстгесті.
• Інгрід ван Гаутен-Ґроневельд — нідерландська вчена-астроном, померла в Угстгесті.

• 
  Вітряк Oudenhofmolen
• 
  Церква святого Вілліброрда
• 
  Замок Ендегест
• 
  Музей CORPUS

• Cor Smith. Het Leiden Boek. — Zwolle : WBooks, 2013. — 383 p. — ISBN 978-90-400-77524. (нід.)

• www.oegstgeest.nl — офіційний сайт муніципалітету Угстгест (нід.)
• Старі фото Угстгеста. Процитовано 30 вересня 2015. (нід.)