Українські енциклопедії

Спроби викласти відомості про Україну відносяться до XVII—XVIII століть: Інокентій Гізель «Синопсис» (перше видання 1674 р.). Далі слід назвати праці Петра Симоновського «Краткое описаніе о козацком народе» (1765 р.), Степан Лукомського «Собраніе историческое» (1770 р.), Василя Рубана «Кракая летопись Малой Россіи» (1776 р.), Олександра Рігельмана «Летописное повествованіе о Малой Россіи» (1778 р.). Своє бачення історії України виклали Дмитро Бантиш-Каменський, Пантелеймон Куліш, Микола Костомаров, Володимир Антонович, Іван Франко, Михайло Грушевський.

• Дбати за перше видання саме словника з історії України (першої української енциклопедії) почав ще Микола Маркевич публікаціями в 1836 р..
• Модерною українською енциклопедією стало видання під редакцією Михайла Грушевського (перший том «Історії України» у 1898 р.), Федора Вовка, Федора Корша, Агатангела Кримського, Миколи Туган-Барановського, Олексія Шахматова, Степана Томашівського, Михайла Єфименка, Степана Рудницького, Олександра Русова, В. Охріменка «Украинский народ в его прошлом и настоящем» (Петроград, 1914—1916 рр.).

• Наймасштабнішим сучасним проєктом з видання паперових енциклопедій є Енциклопедія сучасної України (ЕСУ) — багатотомне енциклопедичне видання (алфавітна енциклопедія) про Україну у всіх вимірах від початку 20 століття до сьогодення. Енциклопедія подає цілісний образ новітньої України в подіях, інституціях, установах, родах діяльності, поняттях, персоналіях. Охоплює всі сфери життя в Україні, відображає сучасні погляди на історичні події та постаті. Водночас ЕСУ стане підґрунтям для створення багатотомної фундаментальної національної енциклопедії — Української Універсальної Енциклопедії. ЕСУ — це спільний проєкт Національної академії наук України та Наукового товариства ім. Шевченка.
• На 2013—2020 роки було заплановано публікацію Великої української енциклопедії.[2][3] Однак її друк відкладений,[4] у пресі обговорюється доцільність видання.[5] Попередньо видання ВУЕ заплановано на 2021—2026 роки.[6]
• В галузі спеціалізованих енциклопедій за роки нової Української Держави успіху досягнуто:
  • в галузі історії — це ряд сучасних енциклопедичних видань: Енциклопедія історії України, Малий словник історії України, Довідник з історії України, Українське козацтво: мала енциклопедія, Українська міфологія:енциклопедія та ін.
  • в технічній, в першу чергу гірничій галузі — це видання Гірничого енциклопедичного словника та Малої гірничої енциклопедії,
  • в галузі економіки — Економічна енциклопедія,
  • в галузі мовознавства — Енциклопедія «Українська мова»,
  • літературознавства:
    • Українська літературна енциклопедія,
    • Енциклопедія Української Літератури,
  • філософії і політології — Філософський енциклопедичний словник, Енциклопедія постмодернізму, Філософська думка в Україні, Енциклопедія політичної думки,
  • юриспруденції — Юридична енциклопедія.

На Всеукраїнській конференції «СловоСвіт» підкреслено, що активність творення словників та енциклопедичних видань в Україні за період від 1991 р. збільшилася у порівнянні з радянським часом у 8-10 разів.

• Особливе місце у сучасному енциклопедичному процесі займає проєкт Вікіпедії — першої віртуальної енциклопедії людства. Див. Вікіпедія, Українська Вікіпедія.

За даними Книжкової палати України в 2004—2009 видавництва України випустили 569 найменувань книжкових видань, що марковані як енциклопедії чи енциклопедичні словники (довідники). Однак, за змістом, структурою, наповненням, жанровими особливостями ці видання далеко не завжди відповідають заявленому в заголовку типу — «енциклопедія».[7]

Сучасна Україна диспонує десятками енциклопедичних видань, серед яких:

1. Загальні енциклопедії
2. Спеціалізовані енциклопедії і словники
   1. Історичні та географічні енциклопедії
   2. Регіональні енциклопедії
   3. Мовознавчі енциклопедії
   4. Літературознавчі енциклопедії
   5. Культурознавчі та мистецтвознавчі енциклопедії
   6. Філософські та політологічні енциклопедії
   7. Соціологічні та психологічні енциклопедії
   8. Економічні енциклопедії
   9. Технічні енциклопедії
   10. Сільськогосподарського профілю
   11. Біологічні енциклопедії
   12. Юриспруденція, правознавство: енциклопедії

• Список українських енциклопедій
• Список словників української мови
• Енциклопедичне видавництво
• Енциклопедія

• Український енциклопедизм: витоки і розвиток / Д. Палій // Літературна Україна. — 2003. — 27 лютого.
• Перша українська модерна енциклопедія
• Кубійович В., Маркусь В. Дві українські енциклопедії
• Енциклопедія українознавства: про структуру, зміст та історію створення
• Науково-методичні проблеми видання українських енциклопедій
• Нездійснений проект: З історії підготовки скрипниківської «Української Радянської Енциклопедії» / М. М. Фельбаба // Історія України: Маловідомі імена, події, факти. — К.: Рідний край. — 1999. — Вип. 8. — С. 362—370.
• Нарис історії української лексикографії / А. А. Москаленко. — К.: Радянська школа, 1981.
• Сучасна історична енциклопедистика: здобутки і перспективи розвитку
• УКРАЇНСЬКА ЕНЦИКЛОПЕДИЧНА ТРАДИЦІЯ ХХ ст.: ПРОЕКТИ, ВИКОНАВЦІ, ПЕРСПЕКТИВИ ДОСЛІДЖЕННЯ^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• Розвиток української енциклопедистики у другій половині ХІХ — на початку ХХ ст.
• Юліан Бачинський як основоположник української енциклопедистики
• Здобутки української енциклопедистики: коротка характеристика найважливіших видань
• Енциклопедії, енциклопедичні словники й довідники: перелік видань України і близького зарубіжжя
• Наука України у світовому інформаційному просторі. Випуск 12
• Українська енциклопедистика: матеріали Другої міжнародної наукової конференції (м. Київ, 17 червня 2011 року).
• Українська енциклопедистика: матеріали Третьої міжнародної наукової конференції (м. Київ, 22–23 жовтня 2013 року).
• Українська енциклопедистика. ІІІ Міжнародна наукова конференція
• ІІІ Міжнародна наукова конференція «Українська енциклопедистика»
• Українська енциклопедистика. ІV Міжнародна наукова конференція
• Про Енциклопедію історії України
• Маловідомі сторінки з історії української енциклопедистики: спроба відродження проекту УРЕ у 1944—1947 рр.
• ДОЛІ СПІВРОБІТНИКІВ «УРЕ» НА ТЛІ РЕПРЕСИВНОЇ ПОЛІТИКИ 30-х РОКІВ^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• «Енциклопедія історії України» та сучасна українська енциклопедистика
• «Нові ініціативи» української енциклопедистики: ЕСУ
• «Наша енциклопедія цікава тим, що її творять люди з усієї України»^{[недоступне посилання з червня 2019]}
• Історія довідкових видань Європи і України
• Енциклопедичне книговидання в Україні: здобутки та проблеми в умовах ринку
• Енциклопедична справа в Україні: проблеми та перспективи / Ю. Нізельський // Проблеми української термінології. — Львів: Ліга-Прес, 2004. — С. 226—228.
• Енцеклопедична діяльність Володимира Січинського
• Українська музична енциклопедія
• В Україні з'явиться енциклопедія про культурних діячів
• Реалії та перспективи української енциклопедистики
• Українську енциклопедію слід писати, поки є кому
• Юрій Шаповал: «сподіваюся, що ми здолаємо всі труднощі»
• Книга для всіх. Екологічна енциклопедія у 3-х т.
• Про проект «Енциклопедія народів Криму»
• Черниш Н. І. Нариси з історії світової енциклопедичної справи: навч. посібник. — К.: Наша культура і наука, 2009.
• Черниш Н. І. Українська енциклопедична справа: історія розвитку, теоретичні засади підготовки видань. — Львів: Фенікс, 1998.
• Черниш Н. І. Українська енциклопедична справа першої половини ХХ ст. // Поліграфія і видавнича справа. — 2009. — Вип. 1 (49). — С. 8–17.
• Черныш Н. И. Уроки издательского опыта Н. П. Бажана: Работа в Главной редакции Украинской Советской энциклопедии // Книга: Исследования и материалы. — М., 1987. — Вып. 54. — С. 106—124.
• Черниш Н. І. Видавничий доробок Миколи Бажана / Н. І. Черниш. — Львів: ЛА «Піраміда», 2012. — 280 с.
• Лексикографічний практикум. Навчально-методичний посібник для студентів І курсу філологічного факультету / Іван Ціхоцький, Оксана Левчук. — Львів, 2013. — 114 с. (PDF)
• Регіональні енциклопедії України: Стан та перспективи видання / А. Комська // Бібліотечна планета: Щоквартальний науково-виробничий журнал . — 12/2004 . — N 4 . — С.11-15 . (PDF)
• Киричок Т. Тенденції розвитку електронних енциклопедичних видань / Т. Киричок // Технологія і техніка друкарства. — 2010. — № 1 (27). — С. 269—276.
• Українські біографічні довідкові видання ХІХ–ХХ століття: історичні та теоретико-методичні засади / С. М. Ляшко; НАН України, Національна бібліотека України ім. В. І. Вернадського. — Запоріжжя: Дике Поле, 2010.
• Черниш Н. І. Редагування енциклопедичних видань: теорія і практика / Н. І. Черниш. — Львів: Світ, 2015. — 236 с.
• Видатні українські вчені–редактори енциклопедій / Н. І. Черниш. — Львів: УАД, 2003.
• Культура українських енциклопедій: трансформації у сучасних видавничих реаліях / Н. І. Черниш // Квалілогія книги: Матеріали 7-ї Міжнарод. наук. конф. — Львів, 2012. — С. 41–48.
• Особливості словника регіональної енциклопедії / І. М. Лисенко // Поліграфія і видавнича справа. — 2008. — № 1 (47). — С. 35–37.
• Методичні та організаційні засади створення українських енциклопедій / Н. І. Черниш // Наукові записки УАД. — 2012. — № 1 (38). — С. 3–17.
• «Українська Загальна енциклопедія» та її редактор Іван Раковський / Н. І. Черниш // Вісник Книжкової палати. — 2002. — № 6. — С. 36–37; — № 7. — С. 37–40.
• Українське енциклопедичне книговидання: досвід ХІХ–ХХ ст. та сучасні проблеми / Н. І. Черниш // Наукові праці Національної бібліотеки України ім. Вернадського. — 2000. — Вип. 3. — С. 187—198.
• Формування концепції української енциклопедії / Н. І. Черниш // Поліграфія і видавнича справа. — 2011. — № 4 (56). — С. 20–32.