Вовк Федір Кіндратович
Федір Кіндратович Вовк (нар. 5 (17) березня 1847, с. Крячківка, Пирятинський повіт Полтавської губернії — 29 червня 1918, Жлобин, Білорусь) — український антрополог, етнограф, археолог, археограф, музеєзнавець, видавець та літературознавець. Автор першої загальної науково обґрунтованої концепції антропологічного складу українців[1]. В еміграції у Швейцарії та Франції з 1879 по 1905 роки, у Росії — з 1906 по 1917 роки.
Федір Кіндратович Вовк | |
---|---|
![]() Федір Вовк. Галичина, 1905 рік | |
Народився |
5 (17) березня 1847 с. Крячківка, Пирятинський повіт Полтавської губернії |
Помер |
29 червня 1918 (71 рік) Жлобин, Білорусь |
Країна |
![]() |
Національність | українець |
Діяльність | антрополог, археолог |
Alma mater | Київський Імператорський університет Св. Володимира |
Галузь | археологія, антропологія, етнографія |
Заклад | Санкт-Петербурзький державний університет |
Звання |
професор Сорбонни приват-доцент, доцент, професор Петроградського університету |
Ступінь | доктор природничих наук Паризького університету |
Науковий керівник |
Володимир Антонович Михайло Драгоманов |
Відомі учні |
Іван Раковський Олександр Алешо Зенон Кузеля Володимир Гнатюк Петро Єфименко Михайло Рудинський Левко Чикаленко Олександр Шульгин Сергій Руденко Сергій Теплоухов |
Відомий завдяки: |
дослідження скелета стопи першовідкривач Мізинської культури антропологічне виокремлення українства видавець творів Т. Г. Шевченка |
Батько | Кіндрат Матвійович Вовк |
Мати | Ганна Федорівна Арістова |
У шлюбі з |
Христина Васнєвська (від 1872) Олександра Реммельмаєр (від 1893) |
Діти |
перша родина сини: Володимир, Юрій друга родина син Юрій, донька Галина |
Нагороди |
Премія Годара (фр. Prix Godart) Паризького антропологічного товариства Велика медаль Поля Брока ПАТ Бронзова медаль Всесвітньої виставки 1900 р. Премія К. Бера Петербурзької академії наук Золота медаль ім. П. Семенова-Тян-Шанського |
![]() ![]() |
Життєпис
Народився 17 березня 1847 року в селі Крячківка на Полтавщині. Батько — відставний офіцер, служив економом у панських маєтках. Мати походила з білоруської шляхти.
Після закінчення навчання у Ніжинській гімназії вступив до Новоросійського університету в Одесі, пізніше перейшов на природничий відділ Київського університету ім. Святого Володимира, де вивчав хімію, ботаніку, зоологію, порівняльну анатомію, анатомічну антропологію. Після закінчення навчання в університеті стає членом Київської Громади, разом з М. Драгомановим, В Антоновичем, Тадеєм Рильським, П. Чубинським, П. Житецьким бере участь в організації недільних шкіл, виданні літератури українською мовою, збиранні етнографічних матеріалів.

Протягом 1874–1876 рр. працює помічником ревізора губернського секретаря, одночасно бере участь у Південно-західному відділі Російського географічного товариства як його засновник і дійсний член. У 1874 році бере участь в організації та діяльності III Археологічного з'їзду. Через переслідування 1879 року змушений був надовго виїхати за кордон.
З 1887 р. оселився у Парижі, де вивчав (у Г. де Мортільє Л. Манувр'є, П. Топінара, Ж. Ерве, У. Т. Амі, Ш. Летурно, П. Брока) антропологію, порівняльну етнографію і археологію.
За працю «Скелетні видозміни ступні у приматів і людських расах» (фр. Variations squelettiques du pied chez les Primates et chez les races humaines)[2] (1901) отримав премії Godar і Російської академії наук.
З 1905 р. — доцент антропології Петербурзького університету. Федір Вовк (професор Петербурзького університету) як антрополог — послідовник французької антропологічної школи. Вивчав етнографічні матеріали в різних країнах Європи.
У 1904—1906 рр. робив наукові екскурсії у Галичині, Буковині та Угорщині.
З урахуванням публіцистичних статей спадщина Ф. Вовка нараховує 628 праць,[3] виданих по усьому світові переважно іноземними мовами.
Вовк — член Російського географічного товариства в Петербурзі, Історичного й Антропологічного товариства в Парижі, активний популяризатор української культури в Європі. Науковець — один з перших дослідників палеолітичних пам'яток на території України (Мізинська стоянка, зокрема).
Вчений зібрав значний матеріал з етнографії українського народу. Він — автор праць «Антропологічні особливості українського народу», «Етнографічні особливості українського народу» (обидві 1916, увійшли до другого тому видання «Украинскій народъ въ его прошломъ и настоящемъ»), в яких обґрунтував, що українці — окремий слов'янський народ зі специфічним домінуючим антропологічним типом.
Науковий спадок

.jpg.webp)
.jpg.webp)

Федір Вовк зробив вагомий внесок в розвиток української антропології. Однак слід застерегти від некритичного сприйняття зібраних ним даних з фізичної антропології. Зауваживши величезну роботу, проведену науковцем, слід відмітити недостатню вибірку вимірювань, похибки інструментів тих часів, особливості наукової школи[4]. В будь-якому разі на той час роботи Вовка були висококласними дослідженнями, проведеними за останнім словом науки, котрі справили вплив на майбутнє покоління українських вчених та розвиток і вдосконалення вітчизняної антропології загалом. Зокрема, одним з товаришів Федора Кіндратовича був Дмитро Дяченко, син котрого, Василь, разом з етнографом Всеволодом Наулком та іншими пізніше провів значно ширші та досконаліші дослідження, котрі є актуальними й сьогодні.
Федір Вовк у своїх дослідженнях сперечався з теоріями ряду російських істориків, що відносили Україну до лише однієї з етнічно-географічних областей південно-західної Росії, й заперечували існування української європейської нації з окремою мовою і відмінною від відсталої російської європейською високорозвиненою культурою. У своїх численних працях з археології, антропології та етнографії вчений у ті часи переконливо довів, що українці — слов'янський народ, з окремішим антропологічним типом котрий має цілком оригінальні етнографічні особливості. Він проводить тезу про кардинальні відмінності українців від росіян і відзначає натомість беззаперечні свідчення величезної кількості спільних рис громадян України з цивілізованими європейськими народами. Завдяки низці його праць на українському матеріалі з порівняльної етнографії — нового в той час у Європі методу систематизації, класифікації та обробки етнографічних даних — українська етнографічна та археологічна науки піднялися на один рівень з найрозвиненішими європейськими народознавчими науками кінця ХІХ-початку XX століття. Вчений, дотримуючись ідей і засад французької антропології, що мала провідну в той час природничу та антропологічну школу, переконливо доводив, що етнографія є галуззю антропології як передісторії. Світове визнання принесла вченому надзвичайно цікава й донині неперевершена праця вченого, побудована на широкому матеріалі світової порівняльної етнографії із залученням величезного кола джерел, — «Шлюбний ритуал та обряди на Україні», яку було видано спершу в Болгарії, згодом у Парижі (1892).
Перебуваючи тривалий час у вимушеній еміграції, Федір Вовк узяв на себе важку ношу популяризатора України та її культурних надбань: активно публікує в зарубіжних наукових виданнях численні розвідки, в яких знайомить Європу з нашою самобутньою культурою, етнографією і висвітлює її з точки зору західноєвропейської науки. Водночас він у численних статтях у російських та українських виданнях публікує український матеріал і вказує на його всеєвропейське значення, переконливо доводячи, що тільки тоді українська археологія та етнографія стануть на справді науковий ґрунт, коли українські вчені переконаються у її здобутках у Західній Європі й не будуть голослівно тішитися зі своєї самобутності.
10 лютого 2015 р. вітчизняні дослідники заснували «Центр палеоетнологічних досліджень» ім. Федора Вовка. Метою Центру є «розв'язання наукових, освітніх і пам'яткоохоронних проблем у сучасних археологічній, антропологічній, ентологічній та інших суміжних науках». Центр діє на базі кафедри археології та музеєзнавства історичного факультету КНУ ім. Тараса Шевченка[5][6].
Праці
- Variations squelettiques du pied chez les Primates et chez les races humaines (докторська дисертація);
- D écouvertes pré historiques de M. Chvoika а Kiev (1899);
- Rites et usages nuptiaux en Ukraine (1891);
- Свадбарските обреді на слов'янські народи (1890);
- Le traoneau dans les rites fun é raires de l'Ukraine (1895);
- Європейські питання в слов'янській стороні (1882);
- Задунайска Січ по місцевим згадкам і розповідям (1883);
- La fraternisation en Ukraine (1892);
- Les dolmens de l'Ile d'Yeu (1895);
- Українське рибальство у Добруджі.
- Антропометричні досліди українського населення Галичини, Буковини й Угорщини (1908);
- Український народ в минулому і сучасному: Антропологічні особливості українського народу. Етнографічні особливості українського народу. — Петроград, 1916.
- Студії з української етнографії та антропології / проф. Хведір Вовк. — Прага: Укр. громад. вид. фонд, [1928] (Друк. «Легіографія»). — 354, [2] с.: іл., [23] арк. іл.[7]
- Студії з української етнографії та антропології. — Київ, Мистецтво, 1995.
Пам'ять
- У 1992 році одна з вулиць Львова отримала ім'я Федора Вовка[джерело не вказане 83 дні]
- У 2008 році в рідному селі Федора Вовка (с. Крячківка Пирятинського району Полтавської області) йому встановлено меморіальну дошку[джерело не вказане 83 дні]
- Пам’ятний знак в с. Крячківка
Примітки
- Макарчук С. А. Етнічна історія України: навч. посібник Київ: Знання, 2008. — 471 c. (335 с.) ISBN 978-966-346-409-1
- Varations squelettiques du pied chez les Primates et chez les races humaines на http://books.google.com.ua/
- О.О. Франко. Наукова діяльність Федора Вовка. http://history.org.ua/. Інститут історії України Національної академії наук України. Процитовано 17 березня 2015.
- Наприклад, тогочасна французька антропологічна школа відносила сірі очі до темних (sic)!
- Пирятинець Федір Вовк, учений, який мріяв заявити про українську націю на весь світ. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 25 квітня 2015.
- ЦПД ім. Федора Вовка на Facebook.
- Хведір Вовк. Студії з української етнографії та антропології. elib.nplu.org. Процитовано 17 березня 2015.
- Про перейменування топонімічних назв, демонтаж меморіальних дощок та зображень комуністичної символіки у місті Полтава. Архів оригіналу за 29 травня 2016. Процитовано 29 травня 2016.
- Постанова Верховної Ради України від 22 грудня 2016 року № 1807-VIII «Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2017 році»
Джерела та література
- Горбик В. О. Вовк (Волков) Федір Кіндратович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 589. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.
- Єфремов Сергій. Пам'яти Хв. Кондр. Вовка // Нова Рада: газета. — К., 1918. — № 110. — 10 липня (27 червня). — С. 2.
- Криптадії Федора Вовка: винайдення сороміцького. Етнографія сексуальности на межі XIX—XX століть / Підготували Марія Маєрчик, Олена Боряк. — Київ: Критика, 2018.
- Віталій Абліцов. Галактика «Україна». Українська діаспора: видатні постаті. — К.: КИТ, 2007. — 436 с.
- Шендеровський В.. Нехай не гасне світ науки / За ред. Е. Бабчук. — К.: Рада, 2003. — 416 с.
- Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — 464 с. — ISBN 5-325-00781-5.
- Федір Вовк — вчений і громадський діяч / О. О. Франко; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. — К. : Вид-во Європ. ун-ту, 2000. — 378 c. — Бібліогр.: с. 335—377.
Посилання
- Про Федора Вовка | Програма "Велич особистості" | 2016 (ВІДЕО)
- Вовк (Волков) Федір Кіндратович (1847-1918). http://www.univ.kiev.ua/. Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Процитовано 27 квітня 2015.
- Вадим Джувага (17 березня 2011, 16:56). Коли робота — Вовк. Нотатки про видатного науковця. http://www.istpravda.com.ua/. Українська правда, Історична правда. Процитовано 27 квітня 2015.
- Шендеровський В. Не уявляв свого життя без служіння рідному народові — Федір Вовк / Василь Шендеровський. Нехай не гасне світ науки. Книга перша.
- Наукова та суспільно — політична діяльність Федора Кіндратовича Вовка
- Вовк Ф. Студії з української етнографії та антропології / проф. Хведір Вовк. — Прага : Укр. громад. вид. фонд, 1928?. — 351, 2 с.
- Матеріали до українськоруської етнології. Т. 1 / Наук. т-во ім. Шевченка у Львові, Етногр. коміс. ; за ред. Хв. Вовка. — Львів : З Друк. Наук. т-ва ім. Шевченка, 1899. — XIX, 3, 228, II, 22, 11 с. : іл., 13 арк. іл.
- Матеріали до етнології / Всеукр. акад. наук, Музей антропології та етнології ім. Хведора Вовка. — Київ : б. в., 193-?. 187 с.