Улашанівка (Шепетівський район)
Улаша́нівка (Бараннє, Бараннє-Улашанівка, пол. Ułaszanówka) — село в Україні, у Шепетівському районі Хмельницької області.
| село Улашанівка | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
| Країна |  Україна | ||||
| Область | Хмельницька область | ||||
| Район/міськрада | Шепетівський район | ||||
| Рада | Улашанівська сільська рада | ||||
| Основні дані | |||||
| Засноване | 1602 (420 років) | ||||
| Населення | 1447 | ||||
| Площа | 2,96 км² | ||||
| Густота населення | 488,85 осіб/км² | ||||
| Поштовий індекс | 30070 | ||||
| Телефонний код | +380 3842 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 50°20′21″ пн. ш. 26°52′23″ сх. д. | ||||
| Середня висота над рівнем моря |
216 м | ||||
| Водойми | річка Гнилий Рів | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | 30070, Хмельницька обл., Шепетівський р-н, с. Улашанівка | ||||
| Карта | |||||
  Улашанівка | |||||
 Улашанівка | |||||
| Мапа | |||||
| |||||
Населення становить 1447 осіб. Орган місцевого самоврядування — Улашанівська сільська рада.
Географія
Селом протікає річка Гнилий Рів, права притока Горині.
Історія
У документах село згадується з 1602 року.
Належало до заславського ключа князів Санґушків.
Станом на кінець XIX століття — 81 будинок, 559 жителів. Мурована церква, збудована у 1875 році. Мешканці села займалися переважно каменярством.
У 1906 році село перебувало в складі Славутської волості Ізяславського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 25 верст, від волості 14. Дворів 107, мешканців 648[1].
В Улашанівці знаходилася центральна садиба колгоспу, одного з найбільших господарств району, що спеціалізувалося на виробництві м'яса. У колгоспі оброблялися 3 тисячі га орної землі.
Станом на 1970 рік у селі були восьмирічна та початкова школи, клуб, бібліотека; працював фельдшерсько-акушерський пункт, швейна майстерня.
У селі у 1941 році створено кілька підпільних груп, які незабаром були об'єднані в одну, і діяли разом з Стриганською підпільною організацією. Група поповнювала партизанський загін імені Михайлова.
За участь у Другій світовій війні, нагороджено орденами і медалями СРСР 110 фронтовиків і 68 учасників радянського партизанського руху.
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територііальної реформи та ліквідації Славутського району, село увійшло до складу Шепетівського району[2].
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1648 осіб, з яких 767 чоловіків та 881 жінка[3].
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 1433 особи[4].
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[5]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 98,83 % |
| російська | 0,97 % |
| молдовська | 0,21 % |
Економіка
У листопаді 2018 року у селі відкрили нові виробничі потужності ТОВ НВК «Екофарм»[6]. Виробничі потужності створеного комбінату дозволяють йому проводити екстракцію рослинної сировини, виробляти настойки, сиропи, ін'єкційні форми, очні і назальні краплі, а також мазі та капсульні форми препаратів. Крім цього на підприємстві створені складські приміщення для зберіганню сировини і готової продукції, а також відділ контролю якості[7].
Символіка
Затверджена 29 червня 2016 року рішенням № 18 VIII сесії сільської ради VII скликання. Автори — В. М. Напиткін, К. М. Богатов.
Герб
Щит скошений зліва червоним і золотим. На першій частині золота відірвана голова лошатка вліво, на другій — червона відірвана голова ягнятка. Щит вписаний в золотий декоративний картуш і увінчаний золотою сільською короною. Внизу картуша напис «УЛАШАНІВКА».
Лошатко — символ легенди про походження назви села; ягня — знак назви частини села «Бараннє».
Прапор
Квадратне полотнище розділене від древка по висхідній діагоналі на червоне і жовте поля. На древковій частині жовта голова лошатка, на вільній — червона голова ягнятка, обернені одна до одної.
Відомі особистості
- Марковський Володимир Геннадійович (1988—2015) — капітан, командир роти, загинув 20 січня 2015 року під час бою з російськими збройними формуваннями в районі Донецького аеропорту.
- Тимощук Сергій Григорович (1972—2014) — сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Примітки
- Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Хмельницька область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Хмельницька область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Розподіл населення за рідною мовою, Хмельницька область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- В Хмельницькій області відкрили новий фармацевтичний завод вітчизняної компанії. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 5 листопада 2018. Процитовано 7 листопада 2018.
- У Славутському районі Хмельницької області, село Улашанівка, на європейські кошти була побудована і запущена фармацевтична фабрика. http://uprom.info/. Strou.net. 18 листопада 2018. Архів оригіналу за 9 грудня 2018. Процитовано 18 листопада 2018.
Література
- Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег : Накладом Товариства «Волинь», 1986. — Т. 2 : Л — Я. — 578 с.
- Історія міст і сіл Української РСР. Хмельницька область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1971. — 707 с.
Посилання
- Ułaszanówka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku». — S. 674. (пол.)
- Погода в селі Улашанівка