Уралмаш (станція метро)

«Уралма́ш» — станція Єкатеринбурзького метрополітену, яка розташована між станціями Проспект Космонавтів та «Машинобудівників» та названа по заводу, який розташований поруч.

Уралмаш
Платформа станції
Загальні дані
Тип Односклепінна мілкого закладення
Глибина закладення 7 м
Кількість 1
Тип Острівна
Форма Пряма
Довжина 104 м
Дата відкриття 27 квітня 1991 року
Архітектор(и) С. У. Зіганшин
Будівельник(и) «Свєрдловськметробуд»
Виходи до Проспект Космонавтів, вул. Машинобудівників, вул. Баумана
Час відкриття 6:00
Час закриття 24:00
Стільниковий зв'язок «МОТИВ», «МТС», «Білайн», «Мегафон», «Утел»
Єкатеринбурзький метрополітен
Легенда
ТЧ «Калинівське»
Проспект Космонавтів
Уралмаш
Машинобудівників
Уральська
Динамо
Площа 1905 року
Геологічна
Бажовська
Чкаловська
Ботанічна
Уктуські гори

Відкрита 27 квітня 1991 року.

Історія будівництва

  • Січень 1981 в районі станції почалося переміщення інженерних і транспортних мереж[1]
  • Лютий 1983 трест Будмеханізація № 2 розпочав розробку котловану під станцію, довжиною понад 300 метрів, шириною — близько 20[1]
  • Вересень 1984 в лівому перегінному тунелі, який сполучає сусідні станції «Проспект Космонавтів» та «Уралмаш», зібраний гірничопрохідницький щит КМ-34, до кінця грудня пройдені перші 50 метрів[1]
  • Квітень 1985 в котловані станції «Уралмаш» відбулася перша збійка перегінних тунелів метро (перегін до станції «Машинобудівників»)[1]
  • Квітень 1986 в переддень 116-ї річниці з дня народження В.І. Леніна — збійка другого тунелю на перегоні до станції «Машинобудівників»[1]
  • Жовтень 1986 закінчився монтаж конструкцій вестибюля № 2[1]
  • 10 червня 1987 розпочато спорудження 18-метрового монолітного зведення станції[1]
  • 23 лютого 1987 збійка в лівому тунелі на перегоні до станції «Проспект Космонавтів»[1]
  • Лютий 1988 в перегінному тунелі до станції «Машинобудівників» укладені перші кубометри бетону на пристрої постійної залізничної колії[1]
  • Березень 1988 почалися оздоблювальні роботи з використанням мармуру Нижньотагільського родовища[1]
  • Серпень 1988] закінчене укладання колійного бетону в правому перегінному тунелі між станціями «Уралмаш» і «Машинобудівників», на ділянці почався рух мотовоза по широкій колії[1]
  • Вересень 1988 на станції «Уралмаш» завершено бетонування склепіння платформної ділянки[1]
  • Жовтень 1988 розпочато монтаж СТП на станції[1]
  • Червень 1989 розпочаті роботи по монтажу ескалаторів у вестибюлі № 1 станції[1]
  • Липень 1989 збійка в правому тунелі на перегоні до станції «Проспект Космонавтів»[1]
  • 25 квітня 1991 державною комісією прийнята в експлуатацію[2]
  • 26 квітня 1991 перший рейс — для метробудівників[2]
  • 27 квітня 1991 відкрито пасажирський рух
  • Січень 1997 відкрито новий наземний вестибюль в житловому будинку № 1 по вулиці Баумана
  • 19 жовтня 2001 відкрито 4-й підземний перехід під вул. Машинобудівників і новий наземний вестибюль з південного боку вулиці

Технічна характеристика

Конструкція станції односклепінна мілкого закладення (глибина закладення — 7 м). Побудована з монолітного залізобетону за методом «стіна в ґрунті».

Вестибюлі

Як і сусідні станції, має два підземних вестибюлі. Південний вестибюль знаходиться на розі проспекту Космонавтів та вул. Машинобудівників, але, крім того, пов'язаний протяжним підземним переходом з південно-західним кутом того ж перехрестя і зі східної стороною проспекту Космонавтів. У 2001 році це перехрестя було значно реконструйоване, тепер трамвайні та тролейбусні зупинки перенесені прямо до павільйонів метро. Східний вихід підземного переходу вбудований в житловий будинок, що є єдиним подібним випадком у місті. У похилих тунелях південного вестибюля є короткі ескалатори для підйому (2 стрічки з двома світильниками на балюстраді між ними) і звичайна дробина для спуску. Північний вестибюль розташований поряд з житловими будинками на проспекті Космонавтів, недалеко від палацу культури ім. Лаврова. У цьому вестибюлі, на відміну від південного, ескалаторів немає: є тільки сходи.

Оздоблення

Монолітне склепіння станції прорізано паралельними ребрами по діагоналях. За задумом авторів, це повинно нагадувати різьблення гвинта, форму гігантських машин і надавати станції індустріальний колорит. Колірна гамма інтер'єру тут спокійна, стримана, без особливої ​​соковитості й різноманітності природного каменя. Стиль цей можна назвати охайно-діловим. Бічні стіни виконані з сірого і сіро-білого мармуру, підлога на платформі викладена гранітними плитами. В оформленні використовувалося чавунне лиття: візерунчасті металеві пластини, дрібні деталі й оригінальна фурнітура.

Примітки

  1. Парфьонов Сергій Олександрович. Метро в Свердловске, 1980—1989. Свердловськ : Середнє-Уральське книжкове видавництво, 1989.(рос.)
  2. Історія // «Метрострой-ПТС» Архівовано 14 квітня 2009 у Wayback Machine.(рос.)

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.