Уральська (станція метро)

«Ура́льська» (рос. Уральская) — станція Єкатеринбурзького метрополітену, яка розташована між станціями Машинобудівників та «Динамо».

Уральська
Платформа станції
Загальні дані
Тип Пілонна трисклепінна
Глибина закладення 42 м
Кількість 1
Тип Острівна
Форма Пряма
Довжина 104 м
Дата відкриття 23 грудня 1992 року
Архітектор(и) С. У. Зіганшин
Будівельник(и) «Свердловськметробуд»
Виходи до вул. Челюскінців, вул. Вокзальна, вул. Стрілочників, пров. Нев'янський
Час відкриття 6:00
Час закриття 24:00
Стільниковий зв'язок «МОТИВ», «МТС», «Білайн», «Мегафон», «Утел»
Єкатеринбурзький метрополітен
Легенда
ТЧ «Калинівське»
Проспект Космонавтів
Уралмаш
Машинобудівників
Уральська
Динамо
Площа 1905 року
Геологічна
Бажовська
Чкаловська
Ботанічна
Уктуські гори

Відкрита 23 грудня 1992 року.

Історія будівництва

  • 28 серпня 1980 з вертикального стовбура шахти станції на урочистому мітингу вийнято перший екскаваторний ківш землі — почалося будівництво свердловського[1]
  • Вересень 1980 розпочато гірничопрохідницькі роботи[1]
  • Грудень 1980 зібрано копер для розміщення гірського шахтного комплексу[1]
  • Травень 1981 закінчена проходка шахтного стовбура[1]
  • Грудень 1981 поблизу станції побудовано і введено в експлуатацію перший адміністративно-побутовий корпус[1]
  • Липень 1982 завершено спорудження підхідної виробки, насосної камери і рудничного двору, почалася проходка перегінного тунелю в бік станції «Машинобудівників»[1]
  • Серпень 1982 на найдовшому перегоні пускової дільниці між станціями «Машинобудівників» і «Уральська» розпочато будівництво тунелів[1]
  • Серпень 1982 введено в експлуатацію залізничний тупик з приколійними складами[1]
  • Березень 1986 на спорудженні станційних тунелів станції розпочато монтаж чавунної «оболонки» з тюбінгів великого діаметра (8,5 метрів)[1]
  • Серпень 1986 бригада Н. Вопілова зі станції «Уральська», пробивши під землею 750 метрів правого перегінного тунелю, здійснила збійку на проміжному стволі № 10 (на перегоні до станції «Машинобудівників»)[1]
  • Лютий 1987 розпочато будівництво похилого ескалаторного ходу[1]
  • Грудень 1987 розпочаті роботи по проходці середнього станційного тунелю[1]
  • Листопад 1988 бригада прохідників А. Пелінського зробила збійку в лівому перегінному тунелі на трасі між станціями «Уральська» і «Машинобудівників», позаду — 1560 метрів[1]
  • Лютий 1989 після збійки, проведеної бригадою прохідників Ю. Гнидіна в лівому перегінному тунелі між станціями «Динамо» і «Уральська», забезпечено наскрізний проїзд поїзда під землею по всій трасі від центру міста до станції «Проспект Космонавтів»[1]
  • Червень 1989 завершено проходка похилого ходу на станції «Уральська»[1]
  • 22 грудня 1992 державною комісією прийнята в експлуатацію[2]
  • 23 грудня 1992 відкрито пасажирський рух
  • 22 грудня 1994 відкрито пасажирський рух до станції «Площа 1905 року»

Технічна характеристика

Конструкція станції трисклепінна (глибина закладення — 42 м).

Вестибюлі

Станція має один підземний вестибюль, похилий хід має чотиристрічковий ескалатор, починається з північного торця станції. Станція розташована поруч з залізничним вокзалом і Північним автовокзалом.

Оздоблення

На пероні пілони стоять на литих чавунних плитах. Усередині пілонів (абсолютно унікально) були залишені природні скельні породи. Підлога платформи виконана з сірого полірованого граніту, колійні стіни станції викладені мармуром Нижньо-Тагильського родовища, пілони — мармуром коєлгінського родовища, арки та інші елементи перону прикрашені плитами серпентину, аркові обрамлення, ніші зроблені з металу. Об'ємні декоративні люстри з кованого металу, виготовлені на Уральському електромеханічному заводі, підвішені до склепіння[1].

Також заплановано другий вихід зі станції, який буде вести прямо до будівлі залізничного вокзалу, сьогодні будь-які дані про його будівництво відсутні.

Примітки

  1. Парфьонов Сергій Олександрович. Метро в Свердловске, 1980 - 1989. Свердловськ : Середнє-Уральське книжкове видавництво, 1989.(рос.)
  2. Історія // «Метрострой-ПТС» Архівовано 14 квітня 2009 у Wayback Machine.(рос.)

Ресурси Інтернету

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.