Фрейндліх Аліса Брунівна

Аліса Брунівна Фрейндліх (рос. Али́са Бру́новна Фре́йндлих; нар. 8 грудня 1934, Ленінград, Російська РФСР) — провідна радянська і російська актриса театру і кіно. Народна артистка СРСР (1981). Лауреат Державної премії СРСР ім. Станіславського (1975), Державної премії Росії (1995), Премії Тріумф, Кінопремії «Ніка» у номінації «Честь і гідність» та ряду багатьох вітчизняних премій і фестивалів. Академік Російської академії кінематографічних мистецтв «Ніка».

Фрейндліх Аліса Брунівна
Фрейндлих Алиса Бруновна
Ім'я при народженні рос. Алиса Бруновна Фрейндлих
Народилася 8 грудня 1934(1934-12-08)[1][2] (87 років)
Ленінград, РСФРР, СРСР[1]
Національність російські німці
Громадянство  СРСР
 Росія
Діяльність акторка театру, кіноакторка, співачка, акторка, кінематограф
Alma mater Ленінградський театральний інститут імені О. М. Островськогоd і Saint Petersburg Lyceum 239d
Роки діяльності з 1955 — тепер. час
У шлюбі з Владимиров Ігор Петрович і Соловей Юрій Онисимович
Діти Владимирова Варвара Ігорівнаd
Батьки Бруно Фрейндліх
IMDb nm0293981
Нагороди та премії

 Фрейндліх Аліса Брунівна у Вікісховищі

Біографічні відомості

Народилася 8 грудня 1934 р. в Ленінграді в родині Народного артиста СРСР Бруно Фрейндліха.

У 1957 році закінчила Ленінградський театральний інститут ім. О. М. Островського (нині Російський державний інститут сценічних мистецтв), курс Б. В. Зона.

У 1957—1961 рр. — актриса Академічного драматичного театру імені В. Ф. Коміссаржевської.

У 1961—1983 рр. — провідна актриса Ленінградського театру імені Ленсовєта.

З 1983 р. — актриса Великого драматичного театру ім. Г. О. Товстоногова.

Знімається з 1955 року («Службовий роман» (1977, Калугіна) — Найкраща актриса року за версією журналу «Советский экран», «Сталкер» (1980, дружина сталкера) тощо).

Грала в фільмах українських кіностудій: «Анна і Командор» (1974, Анна), «Д'Артаньян та три мушкетери» (1978, т/ф, королева Анна Австрійська), «Чехарда» (1987, т/ф, 2 а, Маргарита Василівна Кудрявцева).

Записала кілька платівок з літературним контентом, та як вокалістка — платівку з естрадними піснями і з вистав рос. «Поёт Алиса Фрейндлих» на фірмі грамзапису «Мелодія».

Особисте життя

Тричі виходила заміж:

Громадянська позиція

Підтримує анексію Криму Росією та агресивну політику Путіна стосовно України[3]. Фігурант бази «Миротворець».

Фільмографія

Озвучування, вокал:

Нагороди, премії та звання
  • Заслужена артистка РРФСР (1965)
  • Народна артистка РРФСР (1971)
  • Державна премія РРФСР імені К. С. Станіславського (1976)
  • Народна артистка СРСР (1981)
  • Орден Трудового Червоного Прапора (1986)
  • Нагорода міжнародного драматичного товариства «За внесок в розвиток драматичного мистецтва, що долає міжнародні бар'єри» (1989)
  • Орден Дружби (17 грудня 1994) — «За заслуги перед народом, пов'язані з розвитком російської державності, досягненнями в праці, науці, культурі, мистецтві, зміцненням дружби і співпраці між народами»
  • Премія «Ніка» — за найкращу жіночу роль другого плану (фільм «Підмосковні вечори», реж. Валерій Тодоровський, 1995)
  • Премія «Золотий софіт» за найкращу жіночу роль (спектакль «Макбет», 1995)
  • Державна премія Російської Федерації в області літератури і мистецтва 1995 року (1996) — «за видатне виконання ролей класичного репертуару»
  • Премія Уряду Санкт-Петербурга і області «За унікальний внесок в культуру Санкт-Петербурга» (1997)
  • Звання «Жива легенда» (П'ята міська премія в галузі культури «Люди нашого міста», 2000)
  • Премія «Кумир» (2000)
  • Премія імені О. К. Толстого «Срібна ліра» (2000)
  • Царськосільска мистецька премія (2000)
  • Театральна премія «Золота маска» в номінації «За честь і гідність» (2001)
  • Премія «Тріумф» (2001)
  • Почесний громадянин Санкт-Петербурга (2001)
  • Медаль «У пам'ять 300-річчя Санкт-Петербурга»
  • Державна премія Російської Федерації в області літератури і мистецтва 2000 року (2001) — «за спектакль Російського державного академічного Великого драматичного театру імені Г. О. Товстоногова «Аркадія» за п'єсою Т. Стоппарда»
  • Міжнародна премія «Наш сучасник» (Фонд «Міжнародний дім „Кіно плюс“», 2002)
  • Звання «Сонячна актриса» (Неофіційна премія шанувальників, 2002)
  • РКФ «Література і кіно» в Гатчині (Приз губернатора Ленінградської області Валерія Сердюкова «За видатний внесок у розвиток театрального мистецтва і кінематографії Росії», 2003)
  • Міжнародна премія К. С. Станіславського за внесок у розвиток акторського мистецтва (2004)
  • Премія газети «Московський комсомолець» (сезон 2004—2005 рр. ПЕРША ЛЕДІ (за виставу «Оскар і Рожева Пані»)
  • Орден «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня (13 лютого 2004 року) — «За великий внесок у розвиток вітчизняного театрального мистецтва»
  • Премія «Петрополь» за унікальну акторську роботу (спектакль «Оскар і Рожева Пані», 2005)
  • Премія «Золотий софіт» (спеціальна премія «Актор року», 2005)
  • Премія МКФ православного кіно «Золотий витязь» за видатний внесок у театральне мистецтво (2005)
  • Національна премія громадського визнання досягнень жінок «Олімпія» Російської Академії бізнесу та підприємництва (2005)
  • Приз КФ «Амурська осінь» в Благовєщенську (за найкращу жіночу роль, фільм «На Верхній Масловці», 2005)
  • Визнана символом вітчизняного кіно (2005)
  • Премія «Ніка» — за найкращу жіночу роль (фільм «На Верхній Масловці», реж. Костянтин Худяков, 2006)
  • Театральна премія «Золота маска» за найкращу жіночу роль («Оскар і Рожева Пані», Театр ім. Ленсовєта) (2006)
  • Премія «Золотий софіт» за майстерність і досконалість (спектакль «Квартет», 2006)
  • Приз «Визнання» на честь 30-річчя фільму «Службовий роман» КФ «Віват кіно Росії!» в Санкт-Петербурзі («За створення видатних образів в кінематографі», 2007)
  • Орден Святої Катерини II ступеня (за виставу «Оскар і Рожева Пані», 2007)
  • Державна премія Російської Федерації за 2007 рік (2008) — «За створення художніх образів, що стали класикою вітчизняного театрального мистецтва і кіномистецтва»
  • Міжнародна премія святого апостола Андрія Первозваного «За Віру і Вірність» (XVI церемонія вручення авторитетної громадської нагороди, 2008): «За яскравий талант і вірність кращим традиціям російського драматичного мистецтва»
  • Приз «Срібна тура» фестивалю «Вікно в Європу» у Виборзі за найкращу жіночу роль (фільм «Півтори кімнати, або Сентиментальна подорож на батьківщину», 2009)
  • Орден «За заслуги перед Вітчизною» III ступеня (5 лютого 2009) — «За великий внесок у розвиток вітчизняного театрального мистецтва і багаторічну плідну діяльність»
  • РКФ «Література і кіно» в Гатчині (Приз за найкращу жіночу роль, фільм «Півтори кімнати, або Сентиментальна подорож на батьківщину», 2010)
  • Пам'ятна медаль «150-річчя А. П. Чехова» (2010)
  • Почесна грамота Президента Російської Федерації (8 грудня 2010) — «За великий внесок у розвиток вітчизняного театрального і кінематографічного мистецтва»
  • Премія Уряду Російської Федерації в галузі культури за 2010 рік (фільм «Півтори кімнати, або Сентиментальна подорож на батьківщину»)
  • Премія «Золотий софіт» (Спеціальна премія «За творче довголіття і унікальний внесок в театральну культуру Санкт-Петербурга», 2011)
  • Почесна грамота Міністерства культури Російської Федерації (2013)
  • Премія «Зірка театрала» в номінації «Легенда сцени» (2013)
  • Премія «Золотий софіт» в номінації «Найкраща жіноча роль» (спектакль «Хвилювання» І. Вирипаєва, 2014)
  • Орден Пошани (25 вересня 2014 року) — «За великий внесок у розвиток вітчизняної культури і мистецтва, багаторічну творчу діяльність»
  • Премія імені А. А. Тарковського «За внесок у кінематограф» (2015)
  • Премія «Ніка» — «За честь і гідність» імені Е. О. Рязанова (2016)
  • Премія «Білий слон» за найкращу жіночу роль другого плану (фільм «Большой» 2017)
  • Премія «Золотий орел» за найкращу жіночу роль другого плану (фільм «Короп відморожений», 2018)
  • Премія Уряду Петербурга в галузі культури і мистецтва (2018)
  • Премія «Ніка» «За найкращу жіночу роль другого плану» (фільм «Большой», 2018)
  • Орден «За заслуги перед Вітчизною» II ступеня (28 жовтня 2019) — «За видатні заслуги в розвитку вітчизняної культури і мистецтва, багаторічну плідну діяльність»
  • Почесний знак за заслуги перед Санкт-Петербургом (03.03.2019 на святкуванні 100-річчя БДТ)
  • Почесний член Російської академії мистецтв
  • Академік Російської академії кінематографічних мистецтв «Ніка»

Література
  • Актеры советского кино. Вип. 15-й. Л., 1979. — С.228—245;
  • Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С.460;
  • Калмановский Е. Алиса Фрейндлих. М., 1989;
  • Всемирный биографический Энциклопедический словарь. М., 1998. — С.805;
  • Кинословарь. Т. З. СПб., 2001. — С.297-298.

Примітки
  1. Фрейндлих Алиса Бруновна // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  2. ČSFD — 2001.
  3. Алиса Фрейндлих: «Русские — люди добрые»

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.