Фігурки Акамбаро

«Фігурки Акамбаро» — колекція з більш ніж 33 тисяч мініатюрних глиняних статуеток, що зображають людей і вимерлих тварин, зокрема, динозаврів. Зібрана археологом-аматором Вальдемаром Юльсрудом (Waldemar Julsrud), який стверджував, що знайшов їх перші примірники у 1945 році під час розкопок поблизу Акамбаро в Мексиці[1]. У ході наукових досліджень встановлено сучасне (не раніше 1930-х років) походження цих «недоречних артефактів»[2][3][4].

Акамбаро на мапі Мексики
Колекція Вальдемара Юльсруда

Історія виявлення
Матеріали про Вальдемара Юльсруда в музеї Акамбаро

У 1945 році Вальдемар Юльсруд — торговець залізними виробами і німецький іммігрант, що захоплювався мексиканської археологією, їхав конем в передмістях Акамбаро. За його твердженням, біля підніжжя гори ель Торо, він випадково знайшов кілька обтесаних каменів, фрагментів кераміки і невелику глиняну статуетку, що лежала в розмитій землі[5].

Раніше, в 1923 році, Юльсруд брав участь у розкопках стародавньої культури Чупікуаро. Місце розкопок перебувало всього за п'ятнадцять кілометрів від місця знахідки, тому він і припустив, що знайдене також має стосунок до культури Чупікуаро.

Вальдемар Юльсруд зацікавився підібраною статуеткою. За його словами, подальші пошуки і розкопки місцевих селян, у яких він почав скуповувати фігурки по 1 песо (в той час близько 10 центів США)[6], дозволили скласти невелику колекцію з цих предметів. Однак серед фігурок виявилися вимерлі тварини, включаючи динозаврів. Тому стало ясно — припущення про культуру Чупікуаро вкрай сумнівне.

Також стверджується, що подібні статуетки виявлено й на іншій околиці міста Акамбаро, біля гори Ель-Чиво. А загальна кількість подібних предметів до поточного моменту, за різними даними оцінюється від 33 до 37 тисяч[1].

Опис колекції
Люльки для паління з колекції Вальдемара Юльсруда
Людські черепи з колекції Вальдемара Юльсруда
Колекція Вальдемара Юльсруда

Збірка Юльсруда включає не тільки статуетки. Вона також містить виконані з обсидіану і нефриту музичні інструменти і маски. Крім того, при розкопках було знайдено кілька черепів людей, зуби коня льодовикового періоду і скелет мамута. Що стосується колекції статуеток — самої об'ємної частини збірки, то цікаво, що жоден з предметів не повторюється. Фігурки переважно виконані з різної глини, випаленої на відкритому вогні, а деяка частина виготовлена ​​з каменю. Їх розміри лежать приблизно в діапазоні від десяти сантиметрів до півтора метра[5].

Загальною рисою всіх статуеток є точно схоплена пластика руху[7].

Велика частина експонатів являла собою зображення людей які відносяться до різних рас — полінезійців, негроїдів, монголоїдів, європеоїдів (у тому числі з бородами) тощо. Причому у фігурках людей присутній м'який гумор і поблажливість до їх слабкостей.

Більше двох з половиною тисяч фігурок зображували різних істот, які приймаються за динозаврів, в тому числі схожих на ігуанодона, тираннозавра, брахіозавра, анкілозавра, плезіозавра, птеранодона і інших. Було й безліч невідомих видів, наприклад, щось на зразок крилатих драконів. Значно число фігурок, які є загальними зображеннями людей з цими істотами. Такі свого роду побутові замальовки показували широку гаму взаємодії — від полювання один на одного до одомашнення.

В істотно меншому обсязі були представлені фігурки, що нагадують вимерлих ссавців — кінь льодовикового періоду, шерстистий носоріг, гігантські мавпи плейстоценового періоду тощо[8].

Наукові дослідження

Аналіз фігурок, проведений археологом Чарльзом Ді Песо показав, що фігурки мають сучасне походження. Ді Песо помітив, що поверхня фігурок були майже новими і не мали рис, характерних для глиняних предметів, що пробули в землі щонайменше 1500 років. На поверхні фігурок не було ні подряпин, ні патини, характерних для стародавніх глиняних предметів з цієї місцевості. Також на фігурках немає пошкоджень, які іноді роблять люди, викопуючі археологічні знахідки. Якщо у фігурок відсутні будь-які частини, то було добре помітно, що це зроблено їх виробником, для того щоб створити враження їх давнини. Ді Песо також зазначав, що всі фігурки були знайдені в грязі, яка заповнила недавно вириті ями в місцях розкопок, у той час як, наприклад, автентичні артефакти культури Тараско були витягнуті з породи. За висновком Ді Песо, фігурки виготовлялися місцевими жителями з початку 1940-х років з метою отримання прибутку. Ідеї ​​про вигляд фігурок вони брали з фільмів, коміксів, бібліотечних книг, а також, можливо, на основі вражень від відвідування музеїв в Мехіко[4][9].

Крім того, відзначаються такі аргументи сучасного походження фігурок:

  • Якщо статуетки динозаврів дійсно ліпилися з натури, чому там не знайдені скам'янілості цієї натури[10].
  • Чому ні в одній з відомих мексиканських культур немає згадок про динозаврів[10].
  • Якщо динозаври були ще порівняно недавно, в чому причина їх безслідного зникнення[10].

Датування

Перші спроби аналізу фігурок Акамбаро за допомогою термолюмінесценції показали, що їх вік близько 2500 років до н. е. Однак ці дослідження проводилися, коли сам метод датування тільки розвивався, і пізніші дослідження показали, що результат перших аналізів був наслідком помилки[11]. Наприклад, Гарі Каріва і Марк Хан спробували датувати 20 фігурок, використовуючи термолюмінесцентне датування. Вони встановили, що фігурки були обпалені при температурі від 450 ° С до 650 ° С і показали, що використання в розрахунках при проведенні аналізу нині стандартних високих температур призводить до неправильних результатів. Провівши більш коректний аналіз, вони визначили, що вік фігурок не перевищує 30 років з часу проведення аналізу в 1969 році[3].

Думки прихильників старовини фігурок Акамбаро

Думки прихильників старовини фігурок Акамбаро детально викладені в книзі досліджував їх професора Чарльза Хепгуда. Серед них такі аргументи:

  • Всі глиняні фігурки пройшли відкритий випал. Для цього необхідна деревина, яка на сучасному етапі в посушливому районі Акамбаро є вкрай дорогою[5].
  • У момент своєї появи фігурки Акамбаро продавалися по дуже низькій ціні (близько 10 центів США[6]), що, як стверджується, не окупало витрати на їх виробництво.
  • Стверджується, що колекція Юльсруда включає значне число фігурок з каменю, причому всі вони несуть сліди ерозії, що підробці не піддається[5][12].
Музей Вальдемара Юльсруда в Акамбаро. 2013

Музей Вальдемара Юльсруда

У 1964 році Вальдемар Юльсруд помер, а його будинок був проданий. Колекція фігурок упакована в ящики була поміщена в будівлю мерії Акамбаро. В 1999 році виявилася пропажа значної частини артефактів. Наслідком скандалу стала організація та відкриття 9 жовтня 2000 року музею Вальдемара Юльсруда у виділеній для нього окремій невеликій будові. В даний час скромна частина колекції демонструється тут як постійна експозиція[13].

Див. також

Примітки
  1. The Dinosaur Figurines Of Acambaro, Mexico. World Site of Dinosaur Figurines of Mexico. 27 липня 2003. Архів оригіналу за 31 липня 2012.(англ.)
  2. Isaak, M. The Counter-Creationism Handbook. University of California Press, 2007, Berkley, California. 362 pp. ISBN 978-0-520-24926-4 (англ.)
  3. Gary W. Carriveau and Mark C. Han. [Http: // www. jstor.org/pss/279018 Thermoluminescent Dating and the Monsters of Acambaro] // American Antiquity. Vol. 41, No. 4, Oct., 1976
  4. Charles C. Di Peso. The Clay Figurines of Acambaro, Guanajuato, Mexico // American Antiquity. Vol. 18, No. 4, Apr., 1953
  5. к.і.н. А. Жуков, Колекція Джульсруда. Сайт Лабораторія Альтернативною Історії
  6. Charles Hapgood, «Mystery in Acambaro: An Account of the Ceramic Collection of the Late Waldemar Juisrud in Acumbaro», GTU, Self Published: Mexico, 1972. (англ.)
  7. Фотогалерея музею Джульсруда // Сайт Лабораторії Альтернативною Історії
  8. Lowell Harmer, " Mexico Finds Give Hint of Lost World «//» Los Angeles Times ", March 25, 1951. (англ.)
  9. DiPeso, CC (1953) The Clay Monsters of Acambaro. Archaeology. 6 (2): 111—114
  10. CH710.2: Acambaro dinosaur figurines
  11. pdf Pezatti, Alex «Mystery at Acámbaro, Mexico» Expedition Magazine (Музей археології та антропології Пенсільванського університету). vol. 47, no. 3, pp. 7-8. 2005
  12. Hapgood, Charles Hutchins ; Mystery in Acambaro: Did Dinosaurs Survive Until Recently ?, 2000, Adventures Unlimited Press, ISBN 0-932813-76-3 (англ.)
  13. Музей Вальдемара Юльсруда на офіційному сайті мерії Акамбаро. Архівовано 14 грудня 2007 у Wayback Machine. (ісп.)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.