Малехів
Мале́хів — село у Львівському районі Львівської області. Входить до складу Львівської ОТГ.
село Малехів | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Країна | Україна | ||||
Область | Львівська область | ||||
Район/міськрада | Львівський район | ||||
Рада | Львівська міська рада | ||||
Код КАТОТТГ | UA46060250140022433 | ||||
Основні дані | |||||
Засноване | 1377 | ||||
Населення | ≈5000 | ||||
Площа | 5,79 км² | ||||
Густота населення | 403,450 осіб/км² | ||||
Поштовий індекс | 80383[1] | ||||
Телефонний код | +380 0322 | ||||
Географічні дані | |||||
Географічні координати | 49°52′54″ пн. ш. 24°04′31″ сх. д. | ||||
Місцева влада | |||||
Адреса ради | 80383, Львівська обл., Львівський р-н,Львівська міська рада,Львівської МОТГ(Шевченківський р-н) | ||||
Карта | |||||
Малехів | |||||
Малехів | |||||
Мапа | |||||
|
Історія
Археологічні знахідки свідчать, що поселення на території села існували ще в перші століття нашої ери.
Перша згадка про Малехів в історичних документах відноситься до 1377 року, у (Akta grodzkie i ziemskie, т. ІІІ, стор. 50) повідомляє правитель Владислав Опольський, що Мандрус Вірменин продав свій фільварк Малохи (так називався тоді Малехів) Янові Маховичу, русинові. 27 лютого 1392 р. львівський міщанин Блорко Петро продав село Ламбацькому Михайлу.[2] 30 вересня 1419 року Владислав Ягайло переносить судочинство у селах Малехів, Жидатичі і Клекотів на німецьке право (Akta grodzkie i ziemskie, т. IV, стр. 101). В 1489 році затверджує король Казимир Ягелончик заміну, здійснену львівськими радниками, сіл Лучани, Нагоряни і Большова (які належали шпиталю Святого Духа), на село Малехів, яке належало Дмитрові Ходорівському.[3] 10 лютого 1695 року прийшли татари вечором в околиці Львова і, минувши Кривчиці, на ніч зупинились під Малеховом.
Після 1771 року в селі збудували костел.[4]
Часи Австро-Угорщини
Малехів (пол. Malechów) — село, належало до Львівського повіту, 6 км на пн.-сх. від Львова, одразу на південь від Дублян. На захід лежали Збоїща (тепер Львів), на північ Грибовичі і Дубляни, на схід Ляшки Муровані (тепер Муроване), південний кут території села впирається у Львів. Води з території села плинуть у Полтву. Збираються вони в малий струмок (р. Малехівка), який пливе серединою території села, з пн.-зах. на пд.-сх. до Мурованого, і другий струмок, який пливе зі Збоїщ, з заходу на схід, також до Мурованого. Долини струмків є болотистими. Сільська забудова лежить посередині території села (церква стояла на висоті 272 м). Західною частиною території села пробігала дорога Львів-Жовква. Село було власністю фонду лікарні святого Лазаря у Львові.
В 1880 році було 687 жителів в гміні, 23 на території двору. (431 греко-католик, 266 римо-католиків). Парафія римо-католицька була в селі, деканат Львівський Заміський. Заклав її львівський земський суддя Ян з Хоментова гербу Окша[5]. Був тут мурований костьол святого Михаїла Архангела. До парафії належали Дубляни, Грибовичі, Збоїща. Парафія греко-католицька була також в селі (деканат Львівський Заміський), мала філіал в Дублянах. В селі була церква, школа і гмінна кредитна каса з капіталом 213 злотих. Ґрунти в селі були глинистими.
Період Польщі
У 1934—1937 рр. Малехів був центром об'єднаної сільської ґміни Львівського повіту[6].
Новітня історія
14 січня 2015 поранений під час обстрілу Станиці Луганської міліціонер помер у лікарні — сержант батальйону особливого призначення «Львів» Дорош Тарас Русланович (30.10.1987 р. н., житель Малехова, Жовківського району)[7]. В останню дорогу від дому до кладовища несли Тараса побратими — бійці батальйону «Львів»[8].
Економіка
2018 року дохідна частина місцевого бюджету Малехова відносно уточненого річного плану була виконана на 71,3 % — доходи бюджету становили понад 10,2 млн гривень. У структурі дохідної частини переважали податкові надходження — 82,37 % (8,41 млн грн); менший відсоток становили неподаткові надходження — 13,38 % (1,366 млн грн), трансферти з місцевих бюджетів — 2,45 % (250 тис. грн) та доходи від операцій з капіталом — 1,8 % (184 тис. грн).[9]
Витратну частину відносно уточненого річного плану ж було виконано на 41,7 % — село витратило дещо більше 7,3 млн гривень. У структурі витратної частини переважали економічна діяльність — 43,17 % (3,15 млн грн), загальнодержавні функції — 31,64 % (2,31 млн грн) та житлово-комунальне господарство — 15,46 % (1,13 млн грн); менший відсоток становили соціальний захист та соціальне забезпечення — 4,67 % (341 тис. грн), міжбюджетні трансферти — 3,64 % (266 тис. грн), духовний та фізичний розвиток — 1,01 % (74 тис. грн) та охорона навколишнього природного середовища — 0,41 % (30 тис. грн).[9]
Готелі
- "Древній Град "
- «Status»
- «Warszawa»
Відомі люди
- о. Володимир Коновалець (1860—2.9.1941, Малехів) — священик УГКЦ, парох у селі в 1890—1941 роках,[10] брав активну участь в українському громадському і політичному житті, стрийко «вождя» ОУН Євгена Коновальця, брат о. Ореста — пароха с. Страдч.[11]
- Кірик Микола Дмитрович (23 липня 1949, с. Лючин, Рівненська область — 14 липня 2014, Львів) — доктор технічних наук, професор, похований у селі Малехів.
- Отець Йосафат (світське ім'я — Павло Воротняк) (1948—2008) — церковний діяч, похований у селі.
Народилися
- Михайло Бубес — командант сотні УГА, уродженець с. Малехів, вояк Легіону Січових Стрільців з 1914 року[12]
- Дорош Тарас Русланович (1987—2015) — сержант Міністерства внутрішніх справ України, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.
- Володимир Труш (10 вересня 1977 — 31 жовтня 2015) — український військовик, заступник командира роти по роботі з особовим складом, старший викладач факультету культури і мистецтв Львівський національний університет імені Івана Франка.
Примітки
- Довідник поштових індексів України. Львівська область.
- Підтвердна грамота самбірського воєводи і руського старости Івана з Тарнова на продаж львівським міщанином Блорком Петром с. Малехів Львівського повіту Ламбацькому Михайлу
- Akta grodzkie i ziemskie, т. VII, S. 167.
- Kowalczyk J. Świątynie i klasztory późnobarokowe w archidiecezji lwowskiej // Rocznik Historii Sztuki. — 2003. — № XXVIII. — S. 175. (пол.)
- Kazimierz Prszyboś (opracował). Urzędnicy województwa ruskiego XIV—XVIII ww. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź, 1987. — S. 319. (пол.)
- Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 20 marca 1937 r. o zniesieniu gminy Malechów i o utworzeniu gminy Dublany w powiecie i województwie lwowskim. Dz.U. 1937 nr 24 poz. 159 (пол.)
- Поранений під час обстрілу Станиці Луганської міліціонер помер у лікарні
- МВС
- Бюджет с. Малехів. Open Budget.
- Dmytro Blazejowskyj. Historical Šematism of the Archeparchy of L'viv (1832—1944). — Kyiv: Publishing house «KM Akademia», 2004. — 570 s. — P. 205—206. — ISBN 966-518-225-0 (англ.)
- Євген Коновалець
- Бойові дії Української галицької армії в околицях Дублян (1918—1919 рр.). Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 4 грудня 2015.
Бібліографія
- Історія міст і сіл Української РСР. Львівська область. — Київ, 1968…
- Malechów 1.), wś w pow. lwowskim // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1885. — Т. VI. — S. 6. (пол.) — S. 6-7. (пол.)