Хоробрів (Червоноградський район)
Хоробрів — село в Україні, в Червоноградському районі Львівської області. Населення становить 819 осіб.
село Хоробрів | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Львівська область |
Район/міськрада | Червоноградський район |
Громада | Сокальська міська |
Код КАТОТТГ | UA46120110570045903 |
Основні дані | |
Засноване | 1453 |
Населення | 819 |
Площа | 3 км² |
Густота населення | 273 осіб/км² |
Поштовий індекс | 80013 |
Телефонний код | +380 3257 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 50°31′51″ пн. ш. 24°10′33″ сх. д. |
Місцева влада | |
Адреса ради | 80013, Львівська обл., Червоноградський р-н, с.Хоробрів, вул.Шевченка,50 |
Карта | |
Хоробрів | |
Хоробрів | |
Мапа | |
|
Історія
Перша письмова згадка датується 1453 р. Село детально описане в королівській люстрації 1565 р.[1]
Станом на 1880 р. у Хороброві налічувалось 695 жителів, з них 605 — греко-католиків, 60 — римо-католиків і 30 юдеїв.
У міжвоєнний період село було адміністративним центром ґміни Хоробрув, яка входила до Сокальського повіту Львівського воєводства.
Напередодні Другої світової війни, на 01.01.1939 р. в селі проживало вже 1010 мешканців, з них 820 українців-греко-католиків, 140 українців-латинників, 25 поляків-римо-католиків, 15 євреїв і 10 німців[2].
Після Другої світової війни Хоробрів, як і інші села Сокальського Закерзоння опинилося в складі Польщі. 6 травня 1946 р. українське населення села примусово було виселено до УРСР (здебільшого до Тернопільської області). Збройний опір депортації українців у Хороброві чинили відділи УПА. Так, 5 травня 1946 р. стрільці УПА ВО-БУГ провели успішну наступальну операцію проти радянських і польських військових формувань із застосуванням німецьких реактивних снарядів[3]. У 1947 р. в рамках операції «Вісла» решту хоробрівців, які на той час ще залишались у селі (із змішаних польсько-українських сімей) було депортовано у північно-західні райони Польщі[4].
До 1951 р. село знаходилось у складі Польщі, і лише після радянсько-польського обміну ділянками територій знову відійшло до УРСР. У 1953 р. знову заселене українцями і перейменоване на Правда. Сюди було переселено мешканців с. Хітар Сколівського р-ну Львівської області. До рідного села в середині 1950-х рр. повернулася лише частина корінних мешканців.
У 1993 р. відновлено колишню назву Хоробрів.
Сучасність
У селі дерев'яна церква св. Косми і Дам'яна (1864 р.), загальноосвітня школа, дитячий садок, Народний дім, амбулаторія.
У 2011 р. встановлено пам'ятник, присвячений 20-річчю незалежності України.
Знамениті люди
- Івченко Олексій Григорович — український політик правого спрямування, підприємець, банкір.
В 1939 році у волосному уряді волості Хоробрів працював Василь Хома.
Церква св. Косми і Дам'яна[5]
Найдавніші згадки про церкву у Хороброві походять з 1564—1656 р. Ерекційний акт надано вже існуючій церкві польським королем Августом у 1759 р. На переломі XVIII—XIX століть була зведена нова дерев'яна церква на місці давнішої. У 1864 р. вибудували чергову дерев'яну тризрубну триверху церкву, освячену у 1881 р. Восьмерики, встановлені на зрубах надопасань, завершені зрізаними наметовими банями, увінчаними ліхтарями і маківками. До бабинця з заходу прилягає ґанок-присінок, а до вівтаря з півночі — захристія. Оточена церква невеликим піддашшям. Поруч мурована стінна дзвіниця[6].
До заборони УГКЦ і депортації українців у 1946 р. церква була парохіяльною у Варяжському деканаті Перемишльської єпархії.
Примітки
- Михайло Грушевський. Жерела до історії України-Руси. Том 03. Описи королівщин в землях руських XVI віку. Том 3. Люстрації земель Холмської, Белзької й Львівської. — с. 225.
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 80.
- Боротьба УПА проти депортації українців Закерзоння (за спогадами Марії Блонської). Архів оригіналу за 13 серпня 2018.
- Акція «ВІСЛА»: Список виселених сіл і містечок
- Хоробрів. Церква Свв. Кузьми і Дем'яна 1864
- Слободян, Василь (1988). Церкви України. Перемиська єпархія (українська). Львів. с. 864. ISBN 966-02-0362-4.
Посилання
- Chorobrów (2) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 630. (пол.)
- http://www.sokal.lviv.ua/library-khramy_sokalshchyny__491.html
- http://upa.in.ua/book/?p=157 Історія знищення с. Городиловичі