Хітар
Хі́тар — село в Україні, в Сколівському районі Львівської області. Населення становить 412 осіб. Орган місцевого самоврядування - Хітарська сільська рада.[2]
село Хітар | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Львівська область |
Район/міськрада | Сколівський район |
Рада | Хітарська сільська рада |
Облікова картка | с Хітар Львівська область, Сколівський район |
Основні дані | |
Засноване | 1572 |
Населення | 412 |
Площа | 1,715 км² |
Густота населення | 219,8 осіб/км² |
Поштовий індекс | 82644 |
Телефонний код | +380 3251 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°50′30″ пн. ш. 23°17′21″ сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
744[1] м |
Водойми | річка Вадрівка |
Відстань до обласного центру |
142 км |
Відстань до районного центру |
33 км |
Найближча залізнична станція | Сколе |
Відстань до залізничної станції |
33 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 82600, Львівська обл., Сколівський р-н, с. Хітар |
Карта | |
Хітар | |
Хітар | |
Мапа | |
|
Назва
Назва поселення, як припускає український славіст і мовознавець Я. Рудницький, походить від румунського чи волоського «hotar», або ж від угорського «hatar», що у перекладі значить «межа» — дослідники припускають, що селом проходив кордон між двома феодальним територіями.[3] Натомість Географічний словник Королівства Польського подає видозміни слова «хутір».[4]
За роки радянської влади село в документах називали «Хитар». 1989 р. селу надали сучасну назву.[5]
Географія
Село розташоване в середньому на висоті 750 м над рівнем моря, вздовж річки Вадрівки.
Розташоване на відстані 33 км від районного центру — міста Сколе, 142 км від міста Львова та 134 км від міста Ужгорода.
Історія
Хітар — мальовниче село, яке виникло ще 1572 року. Воно вільно розкинулося на схилах Карпатських гір, свого часу було третім за розміром населеним пунктом на Сколівщині. Нині ж тут мешкає лише близько 200 осіб. Хітар має славну та водночас трагічну історію. 1928 року його відвідав Митрополит Андрей. «Шептицький приїхав на празник, — говорить старий мешканець Хітара Артем Телегій, якого нині доля занесла до Червонограда. — Він приїхав каретою, в яку були впряжені три пари коней. Пам'ятаю, як я ще маленьким кидав йому під ноги квіти. Андрей Шептицький тоді сам правив службу, а 28 священиків співали на хорах».
Станом, на 1 січня 1939 року в селі мешкало 1110 осіб, з них 1080 українців-грекокатоликів, 25 українців-латинників і 5 поляків.[6]
Однак селяни не лише святкували, а й воювали. Їхня боротьба з новою більшовицькою владою закінчилося трагічно. 1942-го неподалік Хітара розташували вишкільний табір для офіцерського складу УПА. Повстанці мали повну підтримку місцевого населення, і в Хітарі було доволі багато криївок для партизанів. Проте, за словами селян, урешті упівців просто продали. «1947 року з'явився в селі зрадник, — розповів пан Телегій. — „Ціни“ на зраду були тоді чималі, і хтось хотів заробити, адже за кожного вбитого партизана платили 50 тисяч карбованців, за „наводку“ — 25 тисяч. Саме на літнього Спаса більшовики оточили село в три ряди. Це було просто полювання на людей. Жоден партизан не здався, всі погинули — понад сто хлопців. Тих, кого вбивали, згодом вивозили в Славське, складали край болота, засипали вапном і топили. На тому місці тепер спільна могила».
Зв'язковий Артем Телегій мав псевдо «Андрій». Йому вдалося врятуватись, але арештовували його шість разів. Не обійшлося й без катувань — на плечах у чоловіка досі збереглися випалені п'ятикутні зірки. Одного разу, коли перебував в ув'язненні, його ледь не отруїли, та охоронець вчасно попередив про небезпеку. Щодо інших селян, то їхню долю вирішили просто: аби позбавити хлопців із лісу підтримки місцевого населення, все село — 440 родин — за півдня вивезли. Більшість поселили в с. Правда Сокальського району, видавши так звані «вовчі паспорти» — документи, згідно з якими вони могли бути лише колгоспниками без жодних прав. Після виселення хати залишилися порожніми, село Хітар практично вимерло.
Однак тільки на певний час. Згодом, у шістдесяті, чимало селян повернулися до рідних домівок. Як стверджують ті, хто повернувся, на Сокальщині вони почувалися чужими, поселили їх у хати, на стінах яких були плями крові вбитих енкавеесниками попередніх мешканців. Решта хітарців розкидана по всій Україні. Вони відвідують малу батьківщину щороку на літнього Спаса. Саме в серпні кількість мешканців Хітара зростає вчетверо.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 350 осіб, з яких 168 чоловіків та 182 жінки.[7]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 377 осіб.[8]
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[9]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 98,94 % |
російська | 0,80 % |
білоруська | 0,27 % |
Пам'ятки
Культові споруди
В селі є дві пам'ятки архітектури Сколівського району — це дерев'яна церква Святого архистратига Михаїла з дзвіницею, збудовані у 1860 році.
Пам'ятки природи
- Хітар — заповідне урочище (лісове) місцевого значення.
Відомі люди
- Билень Михайло (нар. 1768 — пом. 1 лютого 1844) — український будівничий, представник бойківської архітектурної школи. Збудував 10 церков, у тому числі Воздвиженську в селі Опорці[10].
- Голінчак Степан Олексійович — український художник, кераміст.
- Сачко Ярослав Петрович (нар. 1947) — український поет, член Національної спілки письменників України.
Примітки
- Прогноз погоди в с. Хітар
- Хітарська сільська рада. Архів оригіналу за 26 серпня 2014. Процитовано 22 серпня 2014.
- Населенні пункти Сколівського району. Походження назви села Хітар
- Hutar al. Chutar // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 237. (пол.)
- Картка постанови
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — С. 85.
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Львівська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Львівська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Розподіл населення за рідною мовою, Львівська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 64. — ISBN 5-88500-042-5.
Джерела
- Сколівщина / науковий редактор С. Павлюк. — Львів : Інститут народознавства НАН України, 1996. — 303 с. — ISBN 5-7702-1099-0.