Хоткевич Володимир Гнатович

Володимир Гнатович Хоткевич (29 березня (11 квітня) 1913(19130411), Київ, Російська Імперія — 9 липня 1982, Харків, СРСР) — український фізик родом з Києва, син Гната Хоткевича, член-кореспондент АН УРСР (фізика низьких температур), ректор Харківського державного університету у 1966—1975 роках.

Хоткевич Володимир Гнатович
Народився 29 березня (11 квітня) 1913[1]
Київ, Російська імперія
Помер 9 липня 1982(1982-07-09) (69 років)
Харків, Українська РСР, СРСР
Поховання Міське кладовище № 2 (Харків)
Країна  Російська імперія
 СРСР
Діяльність фізик
Alma mater НТУ «ХПІ»
Заклад ННЦ "ХФТI" і ХНУ імені В. Н. Каразіна
Посада ректор ХНУ імені В. Н. Каразіна
Звання професор
Ступінь доктор фізико-математичних наук
Науковий керівник Лазарєв Борис Георгійович
Членство НАН України
Батько Хоткевич Гнат Мартинович
Діти Хоткевич Андрій Володимирович
Нагороди

Життєпис

Володимир Хоткевич народився в Києві в родині відомого українського письменника Гната Мартиновича Хоткевича. Після закінчення семирічної школи та індустріально-технічної профшколи в 1930 році вступив до Харківського механіко-машинобудівного інституту (нині Харківський політехнічний інститут), який закінчив у 1935 році й отримав спеціальність інженера-дослідника в галузі фізики).

У 1932—1950 роках працював в Українському фізико-технічному інституті, з 1938 року — старший науковий співробітник. Перша наукова публікація, присвячена тепломісткості надпровідних сплавів, з'явилася в 1936 році.

У 1941—1944 роках перебував в евакуації у Алма-Аті (Казахстан). У 1943 році захистив кандидатську дисертацію в Казахському університеті. У 1944 році повернувся до Харкова, взяв активну участь у відновленні кріогенної лабораторії українського фізико-технічного інституту.

У 1954 році захистив докторську дисертацію. 4 травня 1954 року народились два сини — близнюка, Володимир і Андрій.

У 1951—1954 роках — доцент, у 1954—1958 роках — професор фізико-математичного факультету Харківського державного університету (ХДУ). В 1958—1963 роках — завідувач кафедри, а в 1959—1963 — декан фізико-математичного факультету ХДУ.

У 1963—1966 роках — проректор ХДУ з наукової роботи.

У 1966—1975 роках — ректор Харківського державного університету.

З 1975 року — завідувач кафедри експериментальної фізики ХДУ, з 1979 — завідувач кафедри фізики низьких температур ХДУ.

У 1967 році обраний членом-кореспондентом АН УРСР[2].

Наукова діяльність

Опублікував понад 200 робіт з фізики металів, проблем вищої школи. Під його науковим керівництвом захищено 15 кандидатських дисертацій. В. І. Хоткевич удостоєний урядових нагород: ордени Леніна (1967), ордена Трудового Червоного Прапора (1971), ордени «Знак Пошани» (1961), медалей. У 1969 році обраний почесним доктором Познанського університету імені Адама Міцкевича (Польща). Брав активну участь у суспільному житті.

Праці Хоткевича стосуються проблем надпровідності, низькотемпературної металофізики тощо.[3]

Примітки
  1. Українська радянська енциклопедія
  2. Хоткевич Володимир Гнатович. Karazin University. Процитовано 9 лютого 2020.
  3. Тонкаль В. Ю., Пелих В. М., Стогній Б. С. Академія наук Української РСР — за ред. І. К. Походні. — К.: Наукова думка, 1980 — с. 396

Література
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.