Хотінь (Сяноцький повіт)
Хотінь (пол. Choceń) — колишнє лемківське село у Підкарпатському воєводстві Республіка Польща, Сяноцького повіту, гміна Загір'я.
| Село
Колишня церква Координати 49°22′36″ пн. ш. 22°13′43″ сх. д.
|
Розташування
Знаходилось за 16 км на південь від Загір'я, 20 км на південь від Сяніка і 75 км на південь від Ряшева.
Історія
У 1772-1918 рр. — у складі Австро-Угорської монархії. В селі була церква Покрови Пресвятої Богородиці, яка належала до парафії Середнє Велике Вільховецького деканату Перемиської єпархії. У 1830 р. в селі нараховувалось 194 греко-католики, в 1869 — 269 греко-католиків.
У 1919-1939 рр. — у складі Польщі. Село належало до Ліського повіту Львівського воєводства. В 1934-1939 рр. село було у складі ґміни Лукове.
На 01.01.1939 р. в селі було переважно лемківське населення: з 270 жителів села — 260 українців-грекокатоликів і 10 євреїв[1].
У середині вересня 1939 року німці окупували село і в 1941-1943 рр. винищили євреїв. У вересні 1944 року радянські війська оволоділи територією села. Після Другої світової війни Закерзоння, попри сподівання українців на входження в УРСР, було віддане Польщі, все українське населення було піддане етноциду — насильно переселене як до СРСР так й до північно-західної Польщі — Повернених Земель.[2]. Село знелюдніло і зникло.
Церква
У 1870 р. була збудована нова дерев’яна церква Покрови Пресвятої Богородиці. До виселення українців у селі була філіяльна греко-католицька церква, яка належала до парафії Середнє Велике Ліського деканату Перемиської єпархії. Після виселення українців церква зруйнована і в лісі є сліди підмурівку.
Примітки
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 44.
- Акція «ВІСЛА»: Список виселених сіл і містечок
Див. також
- Choceń (2) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 594. (пол.)