Храмова гора

Юдеїв, християн та мусульман поєднують з Храмовою горою багато релігійних подій та традицій. За переданнями Талмуду, з цього місця Бог взяв землю для створення Адама. На цьому місці Адам, пізніше Каїн і Авель, Мелхіседек і Ной приносили свої жертви. Храмова гора традиційно ототожнюється з місцевістю Моріа — так називається земля на якій стоїть Храмова гора і на якій Авраам, випробовуваний Господом, мав принести у жертву свого сина Ісаака (1 М. 22:1-2). У юдейській, християнській і мусульманській традиціях це те саме місце. На Храмовій горі цар Давид викупив за п'ятдесят шеклів тік у якогось Аравни (євусеянина) (2 Сам. 24:18-25) і спорудив жертовник Богу Ізраїлю, а його син і спадкоємець престолу — Соломон побудував там Перший Храм у X столітті до н. е (957 р. до н. е[1] — освячений 951 до н. е.[2]). У 586 році до н. е. Перший Храм був зруйнований Навуходоносором. Після повернення євреїв в Єрусалим з вавилонського полону у 515 році до н. е. був побудований Другий Храм. Цар Ірод під час розпочатої ним реконструкції Храму у 22 році до н. е. збільшив площу Храмової гори, звівши навколо неї потужну підпірну стіну і засипав землею проміжок між стіною і пагорбом. Реконструкція тривала і спадкоємцями Ірода — Агріппою I і Агріппою II аж до Юдейської війни 67 року н. е. Храм Ірода проіснував до 70 року н. е., коли був зруйнований римлянами під проводом Тита. Після цього римляни будують на Храмовій Горі Храм Юпітера і дещо пізніше там було побудовано християнську церкву. Після захоплення арабами Палестини у 638 році на Храмовій Горі вони побудували свої храми.

У ісламі Храмова Гора є третім за значенням місцем після Мекки і Медіни. Сюди здійснив пророк Мухаммед свою нічну поїздку з Заповідної у Найвіддаленішу мечеть (мечеть аль-Акса)(сура 17. вірш 1). Сьогодні на Храмовій горі розташовані дві ісламські святині, присвячені цій події — мечеть аль-Акса, що означає найдальша, та Купол Скелі, зведений над Каменем заснування, з якого Магомет здійнявся в небо[3].

У періоди правління Палестиною арабів, османів і британців, євреї не допускалися на Храмову гору. Британська мандатна адміністрація ввела спеціальний орган по опіці над святими місцями ісламу на Храмовій горі — ВАКФ, чи Ісламська рада (Muslim Council), орган який отримав фактичну владу над усією територією Храмової гори. Після закінчення Війни за незалежність Ізраїлю у 1948 році, Храмова гора разом з усім Східним Єрусалимом перейшла під контроль Йорданії. До 1967 року євреї не допускалися не тільки на Храмову гору, але й до Стіни Плачу. Під час Шестиденної війни, в ході боїв за Єрусалим, ізраїльські десантники встановили контроль над Храмовою горою. Однак незабаром, за наказом міністра оборони Моше Даяна, ізраїльський прапор було спущено, і повноваження Ісламської ради щодо Храмової гори знову були офіційно підтверджені. З 1967 року на Храмову гору був відкритий доступ усім охочим у відведені дні й години.

Доступ до Храмової гори можливий через одинадцять воріт із північної та східної сторін. Всі ворота охороняються поліцією Ізраїлю та співробітниками ВАКФ, оскільки доступ до Храмової гори через 10 воріт дозволений лише для мусульман. Представникам іншої віри можливий доступ лише через Марокканські ворота. Прохід дозволений лише у часи між молитвою та з суботи до четверга. Не дозволено приносити з собою культові речі, затримуватися для молитви не-мусульманам.

У січні та липні 2017 року на Храмовій горі сталось декілька терактів, що привели до загибелі семи правоохоронців та чотирьох терористів.

• 
  Єрусалимський Храм
• 
  Купол Скелі
• 
  Стіна плачу

• Храмова Гора // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
• Єрусалимські Храми в Ісламі