Хрящ-молочник оливково-чорний

Хрящ-молочник оливково-чорний (Lactarius turpis (Weinm.) Fr., Lactarius necator (Bull. ex Fr.) Karst.) — гриб з родини сироїжкових (Russulaceae).

?
Хрящ-молочник оливково-чорний

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Гриби (Fungi)
Відділ: Базидіомікотові (Basidiomycota)
Підвідділ: Agaricomycotina
Клас: Агарикоміцети (Agaricomycetes)
Підклас: Hymenomycetidae
Порядок: Русулальні (Russulales)
Родина: Сироїжкові (Russulaceae)
Рід: Хрящ-молочник (Lactarius)
Вид: Хрящ-молочник оливково-чорний
Біноміальна назва
Lactarius turpis
(Weinmann) Fries
Синоніми
Agaricus turpis Weinm., [1]

Galorrheus turpis (Weinm.) P. Kumm., [2]
Lactifluus turpis (Weinm.) Kuntze, [3]

Посилання
Вікісховище: Lactarius turpis
EOL: 1009512
NCBI: 2815237
MB: 201186
IF: 201186

Назва

У різних джерелах фігурує під назвою Lactarius plumbeus. Місцева назва в Україні — рижок чорний, чорняк та груздь чорний.

Будова
Хрящ-молочник оливково-чорний

Шапинка 5–10(20) см у діаметрі, щільном'ясиста, увігнуто-розпростерта, оливково-коричнева, іноді оливково-чорнувата, до краю світліша, жовтувато, з більш-менш яскравими, темнішими концентричними зонами (молоді плодові тіла іноді жовтуваті), волокниста, гола, клейка. Пластинки вузькі, білуваті або жовтуваті, згодом брудно-жовті До коричнюватих, стиглі від дотику буріють. Спори 7,5–8,5×6–7 мкм. Ніжка 3–6(8)×1–2,5(3) см, щільна, кольору шапки або світліша, клейка. М'якуш білий, при розрізуванні на повітрі темніє, їдкуватий, зі слабким грибним запахом. Молочний сік білий або водянисто-безбарвний, на повітрі не змінюється, пекучо-їдкий.

Кольорові хімічні реакції: потемнілий на повітрі м'якуш знебарвлюється від дії лугів.

Поширення та середовище існування

В Україні поширений на Поліссі та в лісостепу. Росте в листяних (під березою) і мішаних з березою лісах. Збирають у липні — листопаді.

Практичне використання
Засолювання оливково-чорного хряща-молочника

Умовно-їстівний гриб. Використовують свіжим, про запас засолюють після відварювання (відвар вилити) або кількаденного вимочування. Вважається одним з найкращих для засолювання[4].

Втім, в багатьох країнах Західної Європи його відносять до неїстівних або отруйних грибів, оскільки за останніми дослідженнями виявлено, що деякі мутагени повністю не руйнуються кип'ятінням і частково залишаються в грибах[5][6].

Примітки
  1. Syll. Plant. Novarum: 85 (1828)
  2. Der Führer in die Pilzkunde: 125 (1871)
  3. Revisio generum plantarum 3 (2): 857 (1891)
  4. Чернушка (груздь черный): идеальный гриб для засолки. www.podmoskovje.com (рос.). Процитовано 14 грудня 2016.
  5. Suortti, T. (1 липня 1984). Stability of necatorin, a highly mutagenic compound from Lactarius necator mushroom. Food and Chemical Toxicology 22 (7). с. 579–581. doi:10.1016/0278-6915(84)90229-1. Процитовано 14 грудня 2016.
  6. Груздь чёрный (Lactarius turpis) – Грибы Новосибирской области. mycology.su. Процитовано 14 грудня 2016.

Джерела
  • Єлін Ю. Я., Зерова М. Я., Лушпа В. І., Шабарова С. І. Дари лісів. — Київ : Урожай, 1979. — 440 с.
  • E. Lawrence, S. Harniess Mushroom and other fungi. Identification guides British & European. // Flame tree publishing. London, 2007—384 p. — P. 172.
  • Зерова М. Я., Єлін Ю. Я., Коз'яков С. М. Гриби: їстівні, умовно їстівні, неїстівні, отруйні. — Київ : Урожай, 1979. — С. 160–161.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.