Церква Покрови Пресвятої Богородиці (Білоберізка)

Церква була побудована місцевими мешканцями навколо меншої церкви, яку розібрали та продали в село Розтоки. Нову церкву освятили 14 жовтня 1851 року. Розпис інтер'єру храму здійснювали майстри зі Львова за кошти, отримані від продажі старої церкви. Іконостас церкви датований 1852 роком.[3] В радянські часи церква охоронялась як пам'ятка архітектури Української РСР (№ 1142)[2]. Розписи в церкві оновили в 1983 році, в 1994 – 1995 роках – перекрили металевою бляхою, в 1996 по 1997 роках було оновлено позолоту іконостасу та храму загалом, в 2008 році дерев'яні вікна замінені на металопластикові, в 2014 році реставровано фасад, а в 2015 року – фундамент церкви облицьовано каменем. Храм розташований в центрі села.[3][4]

Церква належить громаді Православної церкви України.

о. Іван Ловецький – (1828 - 1859 рр.);

о. Роман Скородоготий – (1859 - 1908);

о. Іван Білоус – (1908 - 1910 рр.);

о. Іван Березовський – (1910 - 1940 рр.);

о. Роман Пеняк – (1910 - 1946 рр.);

о. Іван Шовгенюк – (1947 - 1963 рр.);

о. Михайло Березюк – (1963 - 1966 рр.);

о. Дмитро Паторак – (1968 - 1975 рр.);

о. Нестор Дзюбак – (1975 - 1977 рр.);

о. Василь Юрчук – (1978 - 1979 рр.);

о. Роман Олексюк – (1979 - 1981 рр.);

о. Василь Петльоха – (1982 – 1984 рр.);

о. Василь Коновалюк – (1984 - 1985 рр.);

о. Роман Олексюк – (1986 - 1987 рр.);

о. Федір Дунич – (1987 - 1989 рр.);

о. Микола Химин – (1989 - 1993 рр.);

о. Дмитро Петльоха – (з 1993 року)[3][4].

Церква хрестоподібна в плані. Центральний зруб нави квадратний в плані та найбільший за розміром. Церква має опасання, яке лежить на кінцях зрубів. До бабинця прибудовано закритий ганок. Також до західного зрубу прибудована ризниця. Над центральним зрубом розташована витянута у верх баня, яка розташована на восьмисторонній верхній частині нави. Опасання церкви, та зовнішній простір стін, дахів та бані над опасанням оббиті бляхою. В середині церкви нава та бокові зруби поєднані арковими переходами. Бабинець церкви має хори[2][4].

Інтер'єр церкви первинно був розмальований в XIX ст.[2][5].

Дерев'яна дзвіниця розташована поруч з церквою. Перший ярус дзвіниці конструктивно у формі квадратного зрубу, оббитого фальшбрусом, а верхній ярус — каркасний восьмистінний. Дзвіниця накрита шатровою банею з маківкою. Баня, верхній ярус та опасання в 2011 році були покриті бляхою[2][3][4].

• Вознесенська церква (Ясіня);
• Церква Благовіщення Пречистої Діви Марії (Коломия);
• Церква Різдва Пресвятої Богородиці (Тисмениця);
• Церква святого Василія Великого (Черче);
• Церква чуда Святого Архистратига Михаїла (Дора).

Унікальні дерев'яні церкви Карпат