Церква Різдва Пресвятої Богородиці (Дубровиця)

Церква Різдва Пресвятої Богородиці — одна з найстаріших архітектурних пам'яток міста Дубровиця Рівненської області, Україна.[1] Пам'ятка архітектури національного значення,[2][3] охоронний № 1498.[4]

Церква Різдва Пресвятої Богородиці
Церква Різдва Пресвятої Богородиці у Дубровиці (1929 рік)
51°34′27″ пн. ш. 26°34′01″ сх. д.
Тип споруди церква
Розташування Україна, Дубровиця
Засновник Ігнатій Де-Броель Плятер
Кінець будівництва 1865
Стиль бароко
Належність ПЦУ
Адреса вул. Воробинська
Епонім Різдво Пресвятої Богородиці
Церква Різдва Пресвятої Богородиці (Дубровиця) (Україна)

Історія
Зовнішні зображення
Сучасний зовнішній вигляд церкви
Інтер'єр церкви

Церква збудована в 1865 році на кошти дубровицького графа Ігнатія Де-Броель Плятера.[5] Парафія станом на 1892 рік налічувала 4439 вірян (2165 чоловіків та 2274 жінки), володіла 94 десятинами та 1132 сажнями землі, мала в підпорядкуванні однокласне народне училище, села Золоте, Пузня, Людинь, Рудня, Ясинець, Острівці, Мочулище, Крупове та дерев'яну Миколаївську церкву в селі Селець[6]. У радянський період у церкві був склад солі.[1] Були тоді плани підірвати будівлю.[1] З Луцька вже були викликані мінери, привезено вибухівку, проте в останній момент тогочасний начальник райвідділу міліції Дмитро Башинський відмінив наказ.[1] Після проголошення незалежності України храм був відреставрований.[7]

Архітектура
Пам'ятник Улянії Гольшанській

Це трьохкупольний мурований храм у стилі пізнього бароко.[5] Церква поєднує в собі російську і дерев'яну українську архітектуру.[7] Цегляна, трьохмастна, в основу композиції покладено притаманна українським дерев'яним культовим спорудам осьова схема компонування об'ємів, доповнена розміщенням дзвіниці на західному фасаді, що є характерним прийомом російської архітектури. Складається з квадратної в плані, великих розмірів нави, прямокутних апсиди і нартексу. Опорними для системи підпружних арок є поставлені по квадрату чотири стовпи п'ятигранного перерізу. Прямокутний у плані об'єм двох нижніх ярусів дзвіниці, орієнтований перпендикулярно осі основного об'єму, рівновисокий з навою. Восьмерик дзвіниці декорований щипцями. Південний і північний фасади нави, західний фасад дзвіниці і східний фасад апсиди мають ідентичне оформлення, яке має в основі мотив портика.[8]

Біля церкви в 2005 році встановлено пам'ятник діві Улянії Гольшанській-Дубровицькій.[1][5]

Див. також

Примітки
  1. Наталка Позняк-Хоменко. Княжий град над річкою Горинь. Україна молода. Архів оригіналу за 29 червня 2015. Процитовано 18 березня 2015. (Перевірено 18 березня 2015)
  2. Пам'ятки архітектури національного значення, Рівненська область.. Украина Инкогнита. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 18 березня 2015.
  3. Пам’ятки містобудування і архітектури Рівненської області. Рівненщина. Архів оригіналу за 14 квітня 2016. Процитовано 18 березня 2015.
  4. Про доповнення списку пам'яток містобудування і архітектури Української РСР, що перебувають під охороною держави. Рада Міністрів УРСР; Постанова від 06.09.1979 № 442. Законодавство України. Архів оригіналу за 02.04.2018. Процитовано 18 березня 2015.
  5. Михайло Якимович (23.09.2011). Храмове свято у м. Дубровиця. Рівненська єпархія УПЦ Київського Патріархату. Архів оригіналу за 25.08.2015. Процитовано 18 березня 2015.
  6. Девятисотлетие православия на Волыни. 992-1892 г. — Житомир : Типо-лит. Е. П. Льва, 1892. — Т. 2. — С. 514-515. (рос. дореф.)
  7. Сім чудес Дубровиччини. ОГО. Архів оригіналу за 22 березня 2015. Процитовано 18 березня 2015.
  8. Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. — Будівельник, 1985. — Т. 3. — С. 308.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.