Цидофовір

Цидофовір — синтетичний противірусний препарат з групи нуклеозидних аналогів. Механізм дії препарату полягає в утворенні активного метаболіту — цидофовір дифосфат, що інгібує фермент вірусів — ДНК-полімеразу — та гальмує синтез вірусної ДНК і термінує елонгацію ДНК. Цидофовір активний до вірусів вітряної віспи, цитомегаловірусу, вірус герпесу людини 6 та 8 типу, менш активний до інших типів вірусу герпесу, активний проти вірусу Епштейн-Барра, вірусу папіломи людини, Adenoviridae, Poxviridae. Для зниження нефротоксичного ефекту препарат застосовують разом із пробенецидом.[2]

При внутрішньовенному введенні цидофовір швидко розподіляється в організмі та фосфорилюється до активних похідних — цидофовіру дифосфату та цидофовіру фосфатхоліну, що мають подовжений час виведення з клітин (17—65 годин, цидофовір фосфатхолін — до 82 годин). Біодоступність препарату складає 100 %, при застосуванні всередину — лише 5 %. Препарат добре розподідяється у більшості тканин та рідин організму. Цидофовір не проникає через гематоенцефалічний бар'єр. Даних за проникнення препарату через плацентарний бар'єр та виділення в грудне молоко немає. Цидофовір не метаболізується, виводиться у незміненому вигляді нирками. Період напіввиведення нефосфорильованого цидофовіру складає 2—3 години, при нирковій недостатності цей час може зростати.

Цидофовір застосовується при цитомегаловірусному ретиніті внутрішньовенно, може застосовуватися при інших формах цитомегаловірусної інфекції, місцевому лікуванні герпесу шкіри при нечутливих до ацикловіру штамах вірусу, внутрішньотканинно — при лікуванні папіломатозу гортані та стравоходу, внутрішньовенно — для лікування прогресуючої мультифокальної лейкоенцефалопатії.

При застосуванні цидофовіру спостерігаються наступні побічні ефекти: дуже часто (до 25 %) побічна дія з боку сечовидільної системи — протеїнурія, нефропатія, синдром Фанконі, підвищення рівня креатиніну та сечовини в крові. Ці побічні ефекти найчастіше є дозозалежними, та мають зворотній розвиток після відміни препарату. Серед інших побічних ефектів часто спостерігається нейтропенія (до 15 % випадків застосування), астенія, передній увеїт (7 %), зниження внутрішньоочного тиску (до 12 %).

Цидофовір протипоказаний при підвищеній чутливості до препарату, нирковій недостатності. З обережністю застосовують препарат при вагітності. Препарат не застосовують разом із іншими нефротоксичними препаратами — аміноглікозидами, амфотерицином В, пентамідином, фоскарнетом, рентгенконтрастними речовинами, нестероїдними протизапальними препаратами.

Цидофовір випускається у вигляді порошку в флаконах для ін'єкцій по 0,375 г та 1 % гелю для зовнішнього застосування.

• Цидофовір на сайті meduniver.com (рос.)
• Цидофовір на сайті vich-infekcija.ru (рос.)
• Дж. Бартлетт, Дж. Галлант, П.Фам Клинические аспекты ВИЧ-инфекции 2012 (рос.)