Амфотерицин В
Амфотерици́н В — природний протигрибковий препарат з групи полієнових антибіотиків для парентерального застосування. Вироблення препарату передбачає використання продуктів життєдіяльності Steptomyces nodosus.[1] Амфотерицин В уперше виділений у 1955 році з культури бактерій Streptomyces nodosus із басейну річки Оріноко у Венесуелі.[2] Під час досліджень виявлено два види субстанції з протигрибковими властивостями — амфотерицин А та амфотерицин В, із яких більші протигрибкові виявлені в амфотерицину В. Кілька десятиліть амфотерицин В був єдиним лікарським препаратом для лікування інвазивних мікозів, до появи у 80-х роках ХХ століття препаратів групи азолів.[3]
 | |
|---|---|
Амфотерицин В
| |
| Систематизована назва за IUPAC | |
| (1R,3S,5R,6R,9R, 11R,15S,16R,17R,18S,19E,21E, 23E,25E,27E,29E,31E,33R,35S,36R,37S)- 33-[(3-amino- 3,6-dideoxy- β-D-mannopyranosyl)oxy]- 1,3,5,6,9,11,17,37-octahydroxy- 15,16,18-trimethyl- 13-oxo- 14,39-dioxabicyclo [33.3.1] nonatriaconta- 19,21,23,25,27,29,31-heptaene- 36-carboxylic acid | |
| Класифікація | |
| ATC-код | J02 |
| PubChem | |
| CAS | |
| DrugBank | |
| Хімічна структура | |
| Формула | C47H73NO17 |
| Мол. маса | 923,49 г/моль |
| Фармакокінетика | |
| Біодоступність | 100% |
| Метаболізм | Нирки |
| Період напіввиведення | з плазми-24 год.,кінцевий- 15 діб |
| Екскреція | Нирки, Жовч |
| Реєстрація лікарського засобу в Україні | |
| Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата | АМФОТРЕТ, «Бхарат Сірамс енд Вакцинс Лімітед»,Індія UA/5705/01/01 23.05.2012-23/05/2017 |
Фармакологічні властивості
Амфотерицин В — природний протигрибковий препарат з групи полієнових антибіотиків широкого спектра дії. Препарат має як фунгіцидну, так і фунгістатичну дію, що залежить від виду збудника захворювання. Механізм дії амфотерицину В пов'язаний з порушенням синтезу клітинної стінки грибків шляхом інгібування синтезу стеролів у клітинах патогенних грибків. До препарату чутливі грибки родів Candida spp.; Aspergillus spp.; Rhodotorula spp., а також Histoplasma capsulatum; Mucor mucedo; Coccidiodes immitis; Blastomyces dermatitidis; Cryptococcus neoformans; Sporothrix schenckii, а також лейшманій та амеб. До препарату нечутливі грибки-дерматоміцети, віруси, бактерії і рикетсії.
Фармакокінетика
Амфотерицин В після внутрішньовенного введення швидко розподіляється в організмі, біодоступність препарату складає 100 %. Високі концентрації препарату виявляються в легенях, печінці, нирках, наднирниках, м'язах; плевральній, перитонеальній, синовіальній та внутрішньоочній рідинах. Амфотерицин В погано проникає через гематоенцефалічний бар'єр. Препарат проникає через плацентарний бар'єр та виділяється в грудне молоко. Амфотерицин В метаболізується в нирках. Виводиться препарат з організму нирками, переважно у вигляді неактивних метаболітів, частково виводиться з жовчю. Амфотерицин В виводиться з організма поетапно, на першому етапі проходить виведення препарату з плазми крові, період напіввиведення на цьому етапі складає 24 години. Період напіввиведення амфотерицину В з тканин організму складає 15 діб. При печінковій та нирковій недостатності період напіввиведення препарату не збільшується.
Показання до застосування
Амфотерицин В показаний при лікуванні потенційно загрозливих для життя грибкових інфекцій; при системних мікозах — кандидомікозі, аспергільозі, гістоплазмозі, криптококозі, бластомікозі, мукоромікозі, кокцидіоїдозі[4]; при персистуючій гарячці, при тяжких порушеннях імунітету, при неефективній антибактеріальній терапії; при лейшманіозі шкіри та слизових оболонок.
Побічна дія
При застосуванні амфотерицину В часто (1—10 %) спостерігають наступні побічні ефекти[1]:
- Алергічні реакції — висипання на шкірі, свербіж шкіри, гарячка, набряк Квінке, синдром Стівенса-Джонсона, бронхоспазм, анафілактичний шок.
- З боку травної системи — нудота, блювання, діарея, біль у животі, геморагічний гастроентерит, мелена, жовтяниця, гостра печінкова недостатність.
- З боку нервової системи — головний біль, запаморочення, судоми, безсоння, диплопія, зниження гостроти зору, зниження слуху, периферична нейропатія, шум у вухах.
- З боку серцево-судинної системи — зупинка серця, фібриляція передсердь, аритмії, серцева недостатність, периферичні набряки, артеріальна гіпо- або гіпертензія.
- З боку дихальної системи — бронхоспазм, кашель, диспное, дисфонія, дихальна недостатність (частіше при інгаляційному застосуванні).
- З боку сечовидільної системи — нефрокальциноз, нефрогенний цукровий діабет, гостра ниркова недостатність, анурія, олігурія, гематурія.
- З боку опорно-рухового апарату — міалгії, артралгії, біль в спині, біль в грудній клітці, рабдоміоліз.
- Зміни в лабораторних аналізах — анемія, агранулоцитоз, тромбоцитопенія, лейкоцитоз, лейкопенія, еозинофілія, гіпомагніємія, гіпернатріємія, гіперкаліємія, гіпокальціємія, гіперглікемія, підвищення активності лужної фосфатази і амінотрансфераз, підвищення рівня креатиніну, сечовини, білірубіну в крові.
- Місцеві реакції — біль у місці введення, флебіт або тромбофлебіт у місці введення.
При застосуванні ліпосомальних форм амфотерицину побічні ефекти препарату є нечастими або рідкими.[4][5]
Протипоказання
Амфотерицин В протипоказаний при підвищеній чутливості до полієнових антибіотиків; при важких захворюваннях печінки, нирок, кровотворної системи;при важких формах цукрового діабету. З обережністю препарат застосовують при вагітності. Під час лікування амфотерицином В рекомендовано припинити годування грудьми.
Форми випуску
Амфотерицин В випускається у вигляді порошку в флаконах для ін'єкцій в стандартному вигляді та у вигляді ліпосомальної форми по 0,05 та 0,1 г; у вигляді мазі по 15 та 30 г по 30 тис. ОД/г; випускався також у таблетках по 0,1 г та у вигляді 10 % суспензії для перорального застосування у флаконах по 30 та 50 мл.[1]
Примітки
- " "Амфотерицин В в Справочнике Машковского".[недоступне посилання з червня 2019] (рос.)
- Dutcher, James D. (1 жовтня 1968). THe discovery and development of amphotericin b. Chest 54 (Supplement_1): 296–298. ISSN 0012-3692. doi:10.1378/chest.54.Supplement_1.296. (англ.)
- Maertens, J. A. (1 березня 2004). History of the development of azole derivatives. Clinical Microbiology and Infection 10: 1–10. ISSN 1469-0691. doi:10.1111/j.1470-9465.2004.00841.x. (англ.)
- Архівована копія. Архів оригіналу за 23 лютого 2014. Процитовано 20 січня 2015.
- http://www.vidal.ru/drugs/molecule/63 (рос.)
Джерела
Література
- Фармацевтична хімія : [арх. 11 березня 2021] : підручник / ред. П. О. Безуглий. — Вінниця : Нова Книга, 2008. — 560 с. — ISBN 978-966-382-113-9. (С.?)
- Фармакологія: підручник (ВНЗ І—ІІІ р. а.) / І. В. Нековаль, Т. В. Казанюк. — 7-е вид., переробл. і допов. — «Медицина», 2016 — 552 с. ISBN 978-617-505-507-6 (С.?)