Цмин
Цмин або сухоцвіт[1], солом'янка[2] (Helichrysum, від гр. helisso — «обертатися» і chrysos — «золото») — рід рослин родини айстрових (Asteraceae), що містить понад 550 видів. Типовий вид — Helichrysum orientale.
Цмин | |
---|---|
цмин пісковий (Helichrysum arenarium) | |
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
Клада: | Айстериди (Asterids) |
Порядок: | Айстроцвіті (Asterales) |
Родина: | Айстрові (Asteraceae) |
Триба: | Gnaphalieae |
Рід: | Цмин (Helichrysum) Mill., 1754 |
Види | |
понад 550, див. Список видів роду Цмин | |
Вікісховище: Helichrysum |
Біоморфологічна характеристика
Рід містить однорічні та багаторічні (іноді дворічні) трави, напівкущі, кущики й кущі (часто ароматичні), заввишки 20–90 см. Стрижнева коренева система. Стебло зазвичай 1, зазвичай прямовисне, іноді лежаче, ± шерстисте. Листки стеблові, чергові, як правило, плоскі з цілими краями, часто вовнисті. Квіткові голови дископодібні, окремішні або багато в щитках. Філарії коричневі, жовті, рожеві або білі. Зовнішні жіночі ниткоподібні квіточки жовті або відсутні. Центральні квіточки численніші, двостатеві, жовті. Сім'янки (точніше сипсели) дрібні, довгасті, голі або з волосками, оздоблені папусами[3][4][5].
Поширення
Поширений в Африці (244 види у Південній Африці), на Мадагаскарі, в Австралії та Євразії. В Україні 3 види автохтонної флори. Цмин приквітниковий, або безсмертник (Xerochrysum bracteatum syn. Helichrysum bracteatum) — нині перенесений до іншого роду; цмин пісковий (Helichrysum arenarium) росте майже на всій території крім високогір'я Криму й Карпат, а також його культивують як декоративний; у Криму на яйлах і скелястих гірських схилах росте цмин запашний (Helichrysum graveolens); розсіяно майже по всій території, крім гірських районів Карпат і Криму росте вид Helichrysum luteoalbum; цмин черешкуватий (Helichrysum petiolare), родом з півдня Африки, культивують як декоративний на газонах.
Росте повсюдно на сухих піщаних ґрунтах, відкритих схилах, в розріджених соснових лісах.
Застосування
Квітки містять сліди ефірної олії, гіркоти, флавоноїди, дубильні речовини, вітаміни С і D, органічні кислоти і смоли, віск, вуглеводи, жири, глікозиди, каротиноїди, слизи, стерини, солі натрію, калію, кальцію, заліза і марганцю, фарбувальні та інші речовини.
Застосовується в медицині при хронічних захворюваннях печінки, жовчного міхура і жовчних шляхів як жовчогінний засіб у вигляді відвару, настою, екстракту рідкого і сухого, пігулок фламіна.
Примітки
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Helichrysum // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- Helichrysum. Flora of China. efloras.org. Процитовано 16.09.2021. (англ.)
- Helichrysum. Flora of North America. efloras.org. Процитовано 16.09.2021. (англ.)
- Helichrysum. Plants of the World Online. Kew Science. Процитовано 16.09.2021. (англ.)
Посилання
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Геліхризум // Садові декоративні рослини / Олєйнікова О. М.. — Харків : «Веста», 2010. — С. 62.
- Цмин // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.