Цудзії Нобуюкі
Цудзії Нобуюкі (яп. 辻井 伸行, нар. 13 вересня 1988 року) — сліпий від народження японський піаніст і композитор, який здобув золоту медаль на тринадцятому Конкурсі піаністів імені Вана Кліберна в Техасі[1][2].
Цудзії Нобуюкі | |
---|---|
яп. 辻井 伸行 | |
| |
Каліфорнія, 2011 рік | |
Основна інформація | |
Дата народження | 13 вересня 1988 (33 роки) |
Місце народження | Токіо |
Роки активності | від 1992 |
Громадянство | Японія |
Професії | музикант, піаніст, композитор |
Освіта | Q11525937? і Ueno Gakuen Universityd |
Інструменти | фортепіано |
Жанр | класична музика |
Нагороди | золота медаль на Конкурсі піаністів імені Вана Кліберна (2009) |
офіційний сайт | |
Файли у Вікісховищі |
Життєвий шлях
Внаслідок вродженої аномалії Нобуюкі Цудзі з'явився на світ незрячим. З раннього дитинства він виявив неабиякі музичні здібності[1]. У два роки на дитячому піаніно він зіграв різдвяну пісню «Jingle Bells», на слух запам'ятавши цю мелодію[3]. У чотири роки він почав систематично займатися музикою, в десять років відбувся його дебют на сцені Симфонічного центру Осаки. У дванадцять років Нобуюкі грав у токійському Санторі Холл, а також в нью-йоркському концертному залі Карнегі-хол[2].
«Новорічний концерт — 2002», у якому чотирнадцятирічний піаніст грав у супроводі оркестру під управлінням диригента Сейдзі Одзави, посів друге місце серед класичних альбомів. 2005 року Нобуюкі Цудзі отримав спеціальну нагороду критиків «Diplomas — TiFC» на Конкурсі піаністів імені Шопена у Варшаві. У квітні 2007 талановитий музикант розпочав навчання в приватному столичному університеті Університет Уено Гакуен. У жовтні того ж року вийшов його перший альбом «Дебют», який посів друге місце в чарті продажів «Oricon» і побив рекорд Юкіе Нісімури (англ. Yukie Nishimura), чий альбом у 1991 році був на третьому місці[4][5].
Зовнішні зображення | |
---|---|
Нобуюкі Цудзії грає на Конкурсі піаністів ім. Вана Кліберна 2009 | |
Нобуюкі Цудзії отримує телефонні привітання на Конкурсі піаністів ім. Вана Кліберна 2009 | |
2009 року головний приз Конкурсу піаністів імені Вана Кліберна вперше виграли два представники азійських країн — Нобуюкі Цудзії та Чжан Хаочень з Китаю. За всю 47-річну історію конкурсу справжньою сенсацією стала перемога на ньому незрячого піаніста[1][2]. За словами Нобуюкі, перше місце в цьому престижному музичному змаганні виявилося повною несподіванкою для нього самого[6].
Після тріумфу на конкурсі імені Вана Кліберна популярність компакт-дисків із записами класичної фортепіанної музики у виконанні Нобуюкі Цудзії та його концертних виступів різко зросла не тільки в Японії, але й далеко за її межами[3].
У репертуарі піаніста твори Моцарта, Бетховена, Шопена, Ліста, Паганіні, Дебюссі, Мусоргського, Чайковського, Рахманінова, Капустіна та ін. Нобуюкі Цудзії брав участь у фортепіанному фестивалі в Рурі (нім. Klavier-Festival Ruhr), виступав із сольними концертами у Вашингтоні, Індіанаполісі, Х'юстоні, Абу-Дабі тощо. Як соліст він працює з провідними оркестрами під керуванням таких відомих диригентів, як Володимир Ашкеназі, Володимир Співаков, Ютака Садо[7].
Крім таланту музичного виконавця Нобуюкі володіє композиторським даром, у 12 років він зіграв свою авторську композицію «Street Corner of Vienna»[8], у 2010–2011 роках складав музику для японського фільму[9], а також для японської телевізійної драми[10].
На Всесвітньому економічному форумі в Давосі в січні 2012 року демонструвався короткометражний фільм «Вогні Японії», де Нобуюкі Цудзії грає на роялі, що відновлений після ушкоджень під час руйнівного землетрусу 2011 року в східній Японії[11].
Коментарі
2009 року один із членів журі конкурсу імені Вана Кліберна, головний музичний критик газети «Boston Globe» Річард Даєр (англ. Richard Dyer) зізнався: «Дуже рідко я можу закрити свій блокнот і просто слухати виконання. Нобуюкі спонукав мене слухати його, не перериваючись»[12].
Інший член журі цього конкурсу Мішель Берофф (англ. Michel Béroff) в інтерв'ю для японського музичного журналу «Chopin» так висловився про гру піаніста: «Особливість його виконання — це звук. Він має глибину, колір і контрастність, справжня музика»[13].
Сам Нобуюкі в умовах набіглого після перемоги в Техасі потоку численних концертів та інтерв'ю скромно каже: «Медаль трохи обтяжує… Але мені подобається грати перед публікою, тому я намагаюся кожного разу виступити добре»[14].
Автори різних статей цитують слова сліпого піаніста[7]:
У світі музики немає перешкод |
Відеозаписи на YouTube
- Nobuyuki Tsujii 2 and 7mos years old (1991) (яп.)(англ.)
- Liszt Paganini Etude No.3, Van Cliburn International Piano Competition, 2009 (яп.)(англ.)
- 辻井伸行.ロックフェラーの天使の羽, 2009 (яп.)
- Nobuyuki Tsujii — A Morning in Cortona, 2010(яп.)(англ.)
- 天才ピアニスト辻井伸行生出演 2011 (яп.)
Примітки
- Сліпий піаніст став світовою сенсацією. news.leit.ru. 9 липня 2009. Архів оригіналу за 12 вересня 2012. Процитовано 14 грудня 2014.
- Аглая Верескова. (09.07.2009). Сліпий 20-річний піаніст став сенсацією. dni.ru. Процитовано 14 грудня 2014.
- Blinder Pianist begeistert weltweit Publikum. noe.orf.at. 17.03.2012. Архів оригіналу за 12.09.2012. Процитовано 14 грудня 2014.(нім.)
- Дебютний альбом піаніста Нобуюкі Цудзії. news.leit.ru. 24 червня 2009. Архів оригіналу за 12 вересня 2012. Процитовано 14 грудня 2014.
- Juliet Chung and Miho Inada. (12 червня 2009). Blazing a New Path in Classical Music. The Wall Street Journal. Процитовано 14 грудня 2014.(англ.)
- Сліпий піаніст виграв конкурс виконавців у США. Lenta.ru. 8 червня 2009. Архів оригіналу за 12 вересня 2012. Процитовано 14 грудня 2014.
- Цудзии Нобуюки. mmdm.ru. Архів оригіналу за 12 вересня 2012. Процитовано 14 грудня 2014.
- Nobu Piano-辻井伸行 Official WebSite
- Pianist Tsujii Nobuyuki composes theme song for Sho Sakurai’s upcoming movie. momoedgewood.wordpress.com. 15 квітня 2011. Процитовано 14 грудня 2014.(англ.)
- Eita, Mitsushima Hikari co-star in “Soredemo, Ikite Yuku”. tokyograph.com. May 09,2011. Процитовано 14 грудня 2014.(англ.)
- 『ダボスJAPAN NIGHT から世界へ復興メッセージ小山薫堂氏が映像制作、各国のリーダーが集う会場で自然と拍手』 Japan Economics News, January 27, 2012[недоступне посилання з липня 2019](яп.)
- NHK video(NO.2761), «心癒やす至福»の音色 ~ピアニスト・辻井伸行~", NHK (July 2, 2009) (яп.)
- Chopin magazine Архівовано 20 лютого 2012 у Wayback Machine. (яп.)
- Yuki Oda. (Nov. 18, 2009). 'Nobu' Fever: Japan Falls for a Blind Piano Prodigy. Time. Процитовано 14 грудня 2014.(англ.)