Цуманська (Силенська) волость

На межі ХІХ-ХХ століть територія волості збільшилася майже удвічі за рахунок приєднання більшої частини території ліквідованої Гораймівської волості (відійшли майже всі поселення, окрім сіл Тельчі й Велика та Мала Осниця).

Тоді ж центр волості було перенесене до села Сильне, волость змінила назву на Силенська.

Станом на 1885 рік складалася з 10 поселень об'єднаних у 8 сільських громад. Населення — 3369 осіб (1673 чоловічої статі та 1696 — жіночої), 285 дворових господарства[1].

Основні поселення волості:

• Цумань — колишнє власницьке село при річці Путилівка, за 45 верст від повітового міста; волосне правління; 548 осіб, 54 двори, православна церква, школа, постоялий будинок, водяний млин, винокурний завод. За 10 верст — смоляний завод. За 10 верст — садиба Олика із водяним млином, сукновальний та лісопильний заводи. За 20 верст — Богуславський скляний завод.
• Берестяне — колишнє власницьке село, 405 осіб, 47 дворів, православна церква, постоялий будинок.
• Гнатівка — єврейська землеробська колонія, 333 особи, 31 двір, синагога.
• Сильне — колишнє власницьке село, 360 осіб, 37 дворів, православна церква, школа, поштова станція.

18 березня 1921 року Західна Волинь відійшла до складу Польщі. Волость продовжувала існувати як ґміна Сільно Луцького повіту Волинського воєводства в тих же межах, що й за Російської імперії та Української держави (єдиною зміною було включення до складу села Журавичі).

Польською окупаційною владою на території ґміни інтенсивно велася державна програма будівництва польських колоній і заселення поляками. На 1936 рік ґміна складалася з 28 громад[2]:

1. Балярка — колонія: Балярка;
2. Берестяни — село: Берестяне, гаївки: Борчиїв, Березина, Діброва, Гірка, Куток, Козел, Крижик і Звіринець та лісничівки: Брак і Казарма;
3. Холоневичі — село: Холоневичі;
4. Цумань — село: Цумань, селище: Гурбищі та гаївки: Цегельня і Запілля;
5. Черниж — село: Черниж;
6. Домашів — село: Домашів та колонії: Гниляк і Великий-Ліс;
7. Глибочок — колонії: Глибочок, Борщова, Козли і Заугільці;
8. Гряда — колонії: Гряда, Антонівка, Двірець, Грабинка, Неручі й Нещасть;
9. Галинівка — колонії: Галинівка, Дубовий-Острів, Ладеса, Млинок, Залісся і Завулок та хутір: Мости;
10. Гараймівка — село: Гараймівка, колонії: Борова, Хвощик, Ламане і Селище та гаївка: Опір;
11. Городище — село: Городище та гаївка: Городище;
12. Грем'яче — села: Грем'яче і Яківчиці;
13. Ігнатівка — колонії: Ігнатівка і Дворище;
14. Карпилівка — село: Карпилівка, гаївка: Гайсин та колонія: Зимник;
15. Клобучин — село: Клобучин, гаївки: Клобучин, Сермин, Верещова-Гора і Забур'я та лісничівка: Лопатень;
16. Красноволя — село: Красноволя;
17. Липно — село: Липно;
18. Матейки — села: Матейки і Погулянка;
19. Майдан-Липинський — село: Майдан-Липинський;
20. Мар'янівка — колонія: Мар'янівка;
21. Міляшів — колонія: Міляшів;
22. Миків — село: Микове та колонія: Панів;
23. Сильно — село: Сильне, урочище: Дубове та гаївки: Хвощик, Цукри і Караща;
24. Скреготівка — село: Скреготівка та гаївки: Глибока-Долина, Костюкова-Рудка, Обшар, Оличка і Стара-Смолярня;
25. Вовче — колонія: Вовче;
26. Знамирівка — село: Знамирівка та колонії: Козел, Малище і Затишшя;
27. Софіївка — містечко: Софіївка та гаївка: Погулянка;
28. Журавичі — село: Журавичі.

Після радянської анексії західноукраїнських земель ґміна ліквідована у зв'язку з утворенням Софіївського (Цуманського) району.

• Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)