Цусімська протока

Цусі́мська протока (対馬海峡 (яп. Tsushima Kaikyō), 対馬海峡東水道 (яп. Tsushima Kaikyō higashi-suidō)) — південно-східний прохід Корейської протоки між островом Цусіма і островом Ікі; що з'єднує Японське море, Жовте море та Східнокитайське море.

Цусімська протока
Розташування
Розташування Тихий океан
Координати
Прибережні країни Японія
Ширина 46 км
Острови Цусіма, Ікі
Мапа

Протока є проходом на схід і південний схід від острова Цусіма, з японськими островами Хонсю на схід і північний схід, а також островами Кюсю і Гото на півдні і південному сході. На південь, Внутрішнє Японське море змішує свої води через вузьку протоку Канмон між Хонсю і Кюсю з водами Цусімської протоки, створюючи один з найжвавіших морських шляхів у світі.

Протока була місцем вирішальної морської битви в російсько-японській війні — Цусімської битви між японським і російським флотами 1905 року; в якій російський флот був практично знищений. [1]

Географія

Цусімська протока має середню ширину 100 км і близько 65 км — у найвужчому місці та глибину близько 140 м [2].

Через протоку прямує тепла гілка течії Куросіо. Починаючись уздовж Японських островів, ця течія проходить через Японське море, а потім розгалужується, одна гілка прямує в Тихий океан через протоку Цугару на південь від Хоккайдо. Інша гілка прямує далеко на північ і розгалужується вздовж обох берегів острова Сахалін; зрештою потрапляє в Охотське море через протоку Лаперуза на північ від Хоккайдо і через Татарську протоку в Охотське море на північ від острова Сахалін.

Течія Куросіо приносить багаті рибні ресурси зі Східнокитайського моря в Японське море: Seriola quinqueradiata, Trachurus japonicus, але в наші дні також приносить екологічні проблеми: масове скупчення гігантських Nemopilema nomurai та відходів з країн, що знаходяться на березі що омиває течія.

Комерційне поромне сполучення здійснюється між Сімоносекі на заході острова Хонсю і Пусаном, Південна Корея. Також курсує паром між Сімоносекі та островом Цусіма.

Історичне значення

Найдавніше заселення Японії людьми, найбільш схожими на сучасних японців, відбулося у прибережній північній частині Кюсю, поруч із Цусімською протокою, підтверджується легендарними, історичними та археологічними свідченнями. Історично Корейсько/Цусімська протоки були морським шляхом високого ризику для торгівлі між країнами Корейського півострова і Японії.

Протоки також служили шляхом міграції або вторгнення в обох напрямках. Наприклад, археологи вважають, що перші мезолітичні міграції (період Дзьомон) відбулись на Хонсю приблизно в 10 столітті до Р. Х., витіснивши людей палеоліту, що прийшли з Азії в Японію по суші понад 100 000 років тому, коли рівень моря був нижчим під час останнього льодовикового періоду. Буддизм, разом з китайською писемністю, потрапив з Корейського півострова через Цусімську протоку до Японії в 5 столітті.

Вояки під час Монгольського вторгнення до Японії перетнули протоки і спустошили острови Цусіма перед тим, як камікадзе — у перекладі як «божественний вітер» — тайфун, врятував Японію від монгольського флоту вторгнення на чолі з Хубілай-ханом в 1281 році. В 16 столітті, Тойотомі Хідейосі перетнув ці протоки за для завоювання Китаю через Корейський півострів.

Вирішальна морська битва в російсько-японській війні — Цусімська битва — відбулася в протоці між японським і російським флотами в 1905 році; Російський флот був практично знищений японськими військово-морськими силами що втратили лише три японські торпедні катери. [1]

Територіальні води Японії простягаються в протоку до трьох морських миль (5,6км) замість звичайних дванадцяти, щоб дозволити військовим кораблям і підводним човнам ВМС США з ядерною зброєю пройти через протоку, не порушуючи заборони Японії щодо ядерної зброї на її території. [3][4]

Примітки
  1. 100 Battles, Decisive Battles that Shaped the World, Dougherty, Martin, J., Parragon, p.144-45
  2. Imamura, K. 1996. Prehistoric Japan: New Perspectives on Insular East Asia. London, University College London.
  3. Kyodo News, «Japan left key straits open for U.S. nukes», Japan Times, June 22, 2009.
  4. See: Enforcement Order of the Law on the Territorial Sea and the Contiguous Zone (Cabinet Order No. 210 of 1977, as amended by Cabinet Order No. 383 of 1993, Cabinet Order No. 206 of 1996 and Cabinet Order No. 434 of 2001). Law of the Sea Bulletin (66): 71–81. 13 березня 2008.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.