Чапліна

Залізнична станція Чапліна

Сербська православна церква в Чапліні

Поселення заснували римляни у V ст. до н. е., проте давньогрецькі, а потім і давньоримські карти чітко показують, що цю територію населяли кілька іллірійських племен, які й були першими корінними жителями цієї місцевості. Назва наймогутнішого з них — ардіеїв і лягла в основу назви міста, оскільки латинська назва цього племені «ардіеї» (лат. Ardiaei) перегукується з латинським словом «ардея» (лат. ardea), що буквально означає «чапля». За давньоримської влади Чапліна стала торговельним і транспортним центром.

Пізніше тут оселилося слов'янське плем'я вишичів (626 р.). У ранньому середньовіччі цим краєм володіла Венеційська республіка, згодом ця місцевість належала боснійській державі, доки не опинилася під владою Османської імперії (1483—1878).

У роки Другої світової війни місто потрапило до складу Незалежної Держави Хорватії, ставши адміністративним центром котарської області, яка до 5 липня 1944 входила до великої жупи Дубрава, а опісля — до великої жупи Хум.[4]

Від часів Другої світової війни Чапліна є основним автотранспортним і залізничним пунктом, що сполучає решту Боснії та Герцеговини з хорватським портом Плоче. Під час війни в Боснії та Герцеговині 1992-1995 років владу у місті перебрала на себе Хорватська рада оборони, яка вигнала нехорватське населення і створила концтабір для босняків у селі Габела.[5]

Після підписання Дейтонської угоди громада Чапліна в цілості увійшла до складу Федерації Боснії і Герцеговини.

• Пам'ятник королю Томиславу на Томиславовій площі
• Пам'ятник хорватській свободі
• Пам'ятник чаплі
• Пам'ятник хорватському живописцю Іво Дульчичу
• Villa rustica castrum Mogorjelo — археологічна пам'ятка давньоримської доби (за 5 км на південь від міста)

• Желимир Теркеш — боснійський футболіст
• Іво Міро Йович — боснійський політик
• Никица Єлавич — хорватський футболіст
• Ніно Буле — хорватський футболіст
• Слободан Праляк — хорватський генерал, політичний діяч боснійських хорватів