Чарлз Вітворт

Чарльз Вітворт (англ. Charles Whitworth), (14 жовтня 1675 — 23 жовтня 1725) — англійський дипломат початку XVIII століття, у 1702—1721 рр. виконував обов'язки посла Великої Британії в ряді європейських держав, автор мемуарів, барон.

Чарлз Вітворт
Charles Whitworth
Народився 14 жовтня 1675(1675-10-14)
Блауерпайп
Помер 23 жовтня 1725(1725-10-23) (50 років)
Лондон
Поховання Вестмінстерське абатство
Країна  Королівство Велика Британія
Діяльність дипломат
Alma mater Вестмінстерська школаd
Посада Член 6-го парламенту Великої Британіїd
Батько Richard Whitworthd[1]
Мати Anne Moseleyd[1]
У шлюбі з Madeleine Jacqueline de Sallengred

Життєпис

Народився 14 жовтня 1675 року у Блауерпайпі (графство Стаффордшир), був вихованцем відомого англійського дипломата і поета Джорджа Степні (1663—1707). Разом з останнім побував при декількох німецьких дворах і за відгуком самого Степні, Вітворт виріс в найбільш глибокого знавця британської політики часів королеви Анни[2].

У 1702 році Чарльз Вітворт був призначений англійським резидентом в Регенсбург, а ще через 2 роки 2 вересня 1704 року — надзвичайним посланником в Москві[2].

Прибув на Росію 28 лютого 1705 року і протягом 5 років був послом Великої Британії в Росії до 24 березня 1710 року. Незадовго до свого від'їзду, в лютому 1710, Вітворт, був зведений в ранг надзвичайного посла, був прийнятий Петром I на урочистій аудієнції, де від імені своєї королеви приніс російському царю офіційні вибачення у зв'язку зі справою про образу в Лондоні російського посла Андрія Матвєєва[2].

У 1710—1711 роках виконував обов'язки надзвичайного посла в Ганновері, Берліні та Дрездені, після чого восени 1711 відправився надзвичайним послом на Московщину. По дорозі в жовтні того ж року Вітворт в Карлсбаді зустрівся з Петром I, що знаходився там на лікуванні водами, і на запрошення російського царя разом з ним поїхав в Санкт-Петербург. Прибув до Росії 20 січня 1712 року[2].

У 1714 році Чарльз Вітворт був призначений повноважним представником в Аугсбург і Регенсбург, у 1716 році — надзвичайним посланником і повноважним представником при пруському дворі в Берліні. У 1717 році Чарлз був переведений надзвичайним посланником в Гаагу, а у 1719 повернувся до Берліна з колишньої місією. У 1721 Чарльз Вітворт за заслуги на дипломатичній ниві став бароном[2]. 23 жовтня 1725 року помер у себе вдома в Лондоні і похований в Вестмінстерському абатстві[2].

Чарлз Вітворт про Україну

Козаки України набагато більш численні і значні, їх володіння простягаються на кілька сотень миль між річками Борисфен, або Дніпро, і Дон. У 1654 році вони на чолі зі своїм гетьманом через погане поводження повстали проти Польщі і віддали себе під протекцію царя, передавши йому Київ, Чернігів і кілька інших сильних міст в заставу своєї вірності. Ця країна виключно добре заселена і оброблена, їх міста численні, все укріплено сухим ровом, земляним валом і палісадами. Села великі і майстерно вибудувані з дерева. Козаки ведуть велику торгівлю прядивом, поташем, воском, зерном і худобою. Вони живуть легко і рясно, користуючись тими ж привілеями, що і донські. Таке життя і їх багатства викликають заздрість знаті і уряду московитів, які робили кілька спроб поступово обмежити свободи козаків. Це призвело до загального невдоволення і переходу Мазепи під владу короля Швеції. Це було зроблено невдало, і в результаті резиденція Мазепи — місто Батурин був тут же узятий і спалений, а понад шість тисяч осіб незалежно від віку і статі віддані мечу[3].

Автор праць
  • An account of Russia as it was in the year 1710

Примітки
  1. Lundy D. R. The Peerage
  2. Россия в начале XVIII в. Сочинение Ч. Уитворта = An account of Russia as it was in the year 1710 / Беспятых Н. Г. — 1988.
  3. Англійський посол Чарльз Вітворт про Україну (1710 р.)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.