Чарльз Роберт Кокерелл
Чарльз Роберт Кокерелл (грец. Charles Robert Cockerell, 27 квітня 1788 р. — 17 вересня 1863 р.) — британський архітектор та археолог класичності ірландського походження. Син архітектора Самуеля Коккерела.
Чарльз Роберт Кокерелл | |
---|---|
грец. Charles Robert Cockerell | |
| |
Народився |
27 квітня 1788 Лондон |
Помер |
17 вересня 1863 (75 років) Лондон |
Країна | Велика Британія |
Діяльність | антрополог, архітектор, мистецтвознавець, археолог |
Alma mater | Вестмінстерська школа |
Галузь | археологія, архітектура, історія мистецтв |
Посада | президент Королівського інституту британських архітекторів |
Членство | Німецький археологічний інститут, Королівська академія мистецтв і Travellers Clubd |
Батько | Samuel Pepys Cockerelld[1] |
Мати | Anne Wethamd[1] |
Брати, сестри | Anne Cockerelld[1] і Richard Howe Cockerelld[1] |
У шлюбі з | Anna Rennied[1] |
Діти | Frederick Pepys Cockerelld[1] і Samuel Pepys Cockerelld |
Нагороди | Королівська золота медаль |
Чарльз Роберт Кокерелл у Вікісховищі |
Життєпис
Навчався в Вестмінстерській школі.
Кокерелл в 1809 році був асистентом архітектора Роберта Сміркса під час відновлювальних робіт театру Ковент Гарден, попередника сучасної будівлі Королівського театру Ковент-Гарден.
У період з 1810 р. до 1817 р. він вивчав давньогрецьку архітектуру в Італії, Греції та Малій Азії. Працював на розкопках античних храмів в Егіні, а також храму Аполлона в Бассах. Фриз цього храму, що нині зберігається в Британському музеї, переправлений до Англії саме Кокереллом. Повернувшись на батьківщину, Кокерелл відкриває в 1817 р. в Лондоні своє архітектурне бюро. Став членом Німецького археологічного інституту, членом Королівської академії мистецтв.
У 1848 р. цей майстер був нагороджений Королівською золотою медаллю в галузі архітектури.
З 1860 р. Кокерелл — президент Королівського інституту британських архітекторів.
Проекти
Коккерел — автор проектів багатьох відомих і нині класичних будівель, серед яких зокрема:
- національний монумент в Единбурзі — одна з копій Парфенону, щоправда незавершена (1824—1829);
- будівлі Банку Англії в Плімуті (1835), Бристолі (1844—1847), Манчестері (1845) і в Ліверпулі (1845—1848)
- музей Ашмола в Оксфорді (1839—1845);
- музей Фітцвільяма в Кембриджі (1848);
- Зала Святого Георгія в Ліверпулі (1854).
- Музей Фітцвільяма
- Національний монумент в Единбурзі
Посилання
- Dictionary of Irish Architects(англ.)
- Cockerell and the «Grand Tour»(англ.)
- Charles Robert Cockerell's architecture and the language of ornaments(англ.)
- The Romantic Visions of Charles Robert Cockerell(англ.)