Червоний намет (фільм)

«Червоний намет» (італ. «La tenda rossa», англ. «The Red Tent», рос. «Красная палатка») — спільний радянсько-британсько-італійський широкоформатний художній фільм-драма 1969 року. Остання режисерська робота Михайла Калатозова[4].

Червоний намет
італ. «La tenda rossa»
англ. «The Red Tent»
рос. «Красная палатка»
Жанр Фільм-драма
Режисер Михайло Калатозов
Продюсер Франко Крістальді
Сценарист Енніо де Кончіні, Роберт Болт, Калатозов Михайло Костянтинович, Нагибін Юрій Маркович і Alberto Cavalloned[1]
У головних
ролях		 Шон Коннері[2], Клаудія Кардинале[2], Пітер Фінч[2], Михалков Микита Сергійович[2], Візбор Юрій Йосипович, Баніоніс Донатас Юозович[2], Гарді Крюґерd[2], Массімо Джіротті[2], Luigi Vannucchid[2], Маріо Адорфd[2], Хмельницький Борис Олексійович, Соломін Юрій Мефодійович, Марцевич Едуард Євгенович, Коберідзе Отар Леонтійович[1], Robert Riettid[1] і Борис Клюєв[1]
Оператор Калашников Леонід Івановичd
Композитор Енніо Морріконе
Художник Giancarlo Bartolini Salimbenid
Кінокомпанія Мосфільм[3], Paramount Pictures і Vides Cinematograficad[3]
Дистриб'ютор Мосфільм і Netflix
Тривалість 158 хв.
Мова російська
Країна  Італія
 СРСР
IMDb ID 0067315

Сюжет

Через сорок років після краху дирижабля «Італія» старий генерал Умберто Нобіле намагається знайти для себе виправдання за свою не надто блискучу роль у трагедії 1928 року. В своїй уяві генерал знову і знову збирає в своїй кімнаті учасників тих подій, щоб зажадати від них суду над собою. Льотчики Лундборга і Чухновський, дослідники Амундсен і Самойлович, метеоролог Мальмгрен і його кохана Валерія, радист Бьяджі і капітан базового судна Романья стають обвинувачами, присяжними, свідками та адвокатами. Вони вкотре з пристрастю розглядають кожен крок Нобіле від вильоту експедиції з Кінгсбея до порятунку тих, хто залишилися в живих радянськими льотчиками і моряками…

У ролях

Особливості фільму
  • Фільм демонструвався на Заході і в СРСР в різних варіантах монтажу і з різними звуковими доріжками: у радянському варіанті звучить музика Олександра Зацепіна, в італійському — Енніо Морріконе. За словами Зацепіна, в міжнародній версії фільму використали музику Морріконе, оскільки на момент монтажу музика Зацепіна не була готова.
  • Деякі подробиці реальних історичних подій змінені[5]. Насправді, Нобіле отримав значно серйозніші поранення, ніж показано у фільмі; Мальмгрен отримав поранення, а не лишився неушкодженим; криголам «Красін» виходив в море вночі і без велелюдних проводів; «червоний намет» був в реальності набагато меншим; обставини загибелі Амундсена і групи Алессандріні вигадані, насправді обставини їх загибелі досі невідомі; радіоприймач Миколи Шмідта був не закінченою конструкцією, а макетом з розкладених на столі деталей на одній радіолампі; у Фінна Мальмгрена була наречена Анна в Швеції, а не Валерія.

Цікаві факти
  • Приїзд Шона Коннері на зйомки «Червоного намету» в СРСР став темою жартівливої пісні Володимира Висоцького «Пісня про Джеймса Бонда, агента 007», а пісню «На снігу стоїть намет, парапонці-понці-по…», яку співають аеронавти на крижині, щоб не зійти з розуму від відчаю, склав Юрій Візбор на мотив відомої в Італії непристойної пісеньки.

Примітки
  1. ČSFD — 2001.
  2. http://www.imdb.com/title/tt0067315/fullcredits
  3. DEFA film database
  4. Krasnaya palatka (1969) // IMDb
  5. Лев Усыскин. Тридцать пять лет в Красной палатке (рос.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.