Чеський Тешин

Че́ський Те́шин ( Český Těšínфайл; польська:  Czeski Cieszyn (Чеський Цешин)файл) — місто в окрузі Карвіна Мораво-Сілезького краю Чехії. Місто зазвичай відоме в регіоні, Těšín (пол. Cieszyn).[4] Лежить на річці Олже, в серці історичного краю Тешинська Сілезія. До поділу краю у 1920 між Польщею і Чехословаччиною Чеський Тешин був тільки західним передмістям сучасного міста Цешин.

Чеські-Тешин
Český Těšín
чеськ. Český Těšín
пол. Czeski Cieszyn
Q74195869? flag of Český Těšínd
Основні дані
49°50′ пн. ш. 18°17′ сх. д.
Країна Чехія
Регіон Мораво-Сілезький край
Столиця для Cieszyn West Countyd (історичний повіт, округ або графство)

Межує з

— сусідні нас. пункти
Těrlickod, Vělopolíd, Třanoviced, Ropiced, Тржинець, Chotěbuzd, Albrechticed, Цешин ?
Поділ
  • Dolní Žukovd[1], Horní Žukovd[1], Koňákovd[1], Mistřoviced[1], Mostyd[1], Stanislaviced[1], Český Těšínd
  • Засновано 1155
    Перша згадка 1155[2][3]
    Площа 33.81 км²
    Населення 25,780
    Висота НРМ 270 ± 1 м
    Міста-побратими Рожнява, Цешин
    Часовий пояс UTC+1 (Чехія)
    Номери автомобілів KI, KA
    Код LAU (NUTS) CZ598933
    GeoNames 3077882
    OSM r437926 ·R
    Поштові індекси 737 01
    Міська влада
    Мер міста Віт Словачек
    Вебсайт http://www.info.tesin.cz/
    Мапа


     Чеські-Тешин
    Český Těšín
    у Вікісховищі

    Історія

    До 1918 області місто було під назвою Sachsenberg (місцева говірка: Sasko Kympa), — Саксонський Пагорб, і було маленьким західним передмістям міста Цешину (Польська: Cieszyn, чеська: Těšín) в Тешинському князівстві, в межах Тешинської Сілезії Австро-Угорщини.

    Спочатку, обидві національні ради (польська Rada Narodowa Księstwa Cieszyńskiego у її декларації «Ludu śląski!» від 30 жовтня 1918 і чеська Národní výbor pro Slezsko в її декларації від 1 листопада 1918) претендували на всю Тешинську Сілезію[5].

    31 жовтня 1918 року, наприкінці Першої Світової війни під час розпаду Австро-Угорщини, більшість області за підтримки військових було підпорядковано місцевим польським органам влади.[6]

    Угода від 2 листопада 1918, відобразила нездатність двох національних рад, провести завершальне розмежування.[5] З 5 листопаду 1918, область була поділена між Польщею і Чехословаччиною за тимчасовим договором двох місцевих рад самоврядування (Чеською Národní výbor pro Slezsko і польською Rada Narodowa Księstwa Cieszyńskiego).[7] У 1919 місцеві ради самоврядування перейшли під владу Праги і Варшави. Місцеві мешканці не були задоволені цим компромісом і 23 січня 1919 відбулося вторгнення чеських військ в область[8][9] в той час Польща вела Українсько-польську війну проти Західноукраїнської Народної Республіки.

    Причина чеського вторгнення в 1919 була перш за все організація виборів в Сейм Польщі в області, до якої точилась суперечка[10] Вибори мали пройти в усій Тешинській Сілезії. Чехи стверджували, що вибори не повинні проводитися в області, до якої точилась суперечка, оскільки розмежування тільки тимчасове і ніякого суверенного права не потрібно виконувати там будь-якою партією. Чеська вимога була знехтувана поляками, чехи вирішили досягти результат силою.[5]

    Біля Скочува чеські з'єднання було зупинено і припинення вогню було підписано 3 лютого. Нова Чехословаччина претендувала частково на область на історичні і етнічні землі, але особливо на економічно важливі землі[11] Область була важлива для Чехії бо містила залізницю, що сполучала Чеську Сілезію зі Словаччиною (Кошице-Богумінська залізниця була однією з двох залізниць, які пов'язали чеські провінції із Словаччиною у той час).[11]

    Область — багата на кам'яне вугілля. Багато важливих вугільних шахт, і металургійних заводів було розташовано там. Польська сторона базувала свою заяву на область на етнічних критеріях: більшість населення області були поляками згідно з останнім австрійським переписом (1910).[12]

    У цьому дуже напруженому кліматі було вирішено провести плебісцит — до якої країни ця територія повинна приєднатися. Комісари плебісциту прибули на місце в кінці січня 1920 і після аналізу ситуації оголосили надзвичайний стан з 19 травня 1920 . Ситуація на території залишилася дуже напруженою. Взаємне залякування, акти терору, биття і навіть вбивства наповнювало область.[13] плебісцит не міг проводитись в цій атмосфері. 10 липня сторони відмовилися від ідеї плебісциту і довірили рішення Конференції Послів.[14] 28 липня 1920 58,1 % площі і близько 67,9 % з населення рішенням Спа конференції було передано Чехословаччині .[14]

    В 1938, згідно з Мюнхенською угодою Німеччина анексувала Судетську область, що було узгоджено зі Сполученим Королівством і Францією відповідно до їх гарантій, Польща примусила Чехословаччину, передати місто Чеські-Тешин їй, згідно з ультиматумом від 30 вересня, який прийняла Чехословаччина 1 жовтня. Наступні переговори з Чеською владою, надали додаткові 24 години, щоб Чехословаччина вивела війська, польські війська і влада зайняли місто 2 жовтня, 1938, і територія була анексована Польщею як Cieszyn Zachodni (Західний Цешин).< .[15], Після війни кордони відновили на стан 1920 року.

    Населення

    У 1849 західна частина Тешину мало тільки 14,9 % від загальної чисельності населення міста, в 1880 — 24 % і в 1910 — 33,4 % [16]

    Тешин був відомий його національною і культурною різноманітністю, маючи громади німців, поляків, євреїв і чехів.

    Була також мала, але впливова угорська громада, охоплюючи здебільшого офіцерів і посадовців.[16]

    Згідно з австрійським переписом 1910 року місто мало 22,489 мешканців, з них 13,254 (61.5 %) були німецькомовні, 6,832 (31.7 %) польськомовні і 1,437 (6.7 %) чеськомовні. євреям не дозволялося оголосити їдиш, більшість з них тому оголосила німецьку мову рідною. Найчисельніші релігійні громади були католики — 15,138 (67.3 %), протестанти — 5,174 (23 %) і юдеї з 2,112 (9.4 %).[17]

    У 1938 була велика єврейська меншина в місті, близько 1,500 в Цешині і 1,300 в Чеські-Тешині.[18] Майже всі вони були страчені нацистами у концентраційних таборах.[19] Більшість синагог були знищені. Сьогодні тільки одна синагога все ще стоїть в місті, використовувана як польський культурний центр.[20] Єврейське кладовище в Чеські-Тешину покинуто (подивіться фотографії нижче). Велика німецька громада, або втікала, або були вислана до Німеччини після війни. Немає ні єврейської ні німецької громади в місті сьогодні.

    Місто сьогодні

    Сьогодні поляки складають близько 16,1 % населення міста,[21] хоча людей польського походження значно більше, і місто зберігає сильний зв'язок з польською культурою. Ця кількість зменшується через продовження культурної асиміляції. Хоча місто на кордоні, немає ніякої реальної етнічної напруги між чехами і поляками. Місто — важливий центр польської культури і освіти Заолжя. Місто має польську початкову школу[22][23] і гімназію.[24] Також є декілька чеських первинних шкіл і одна гімназія. Тешинський Театр[25][26] має польські і чеські ансамблі. У виставах лунає як польська, так і чеська мова. Польський ансамбль — єдиний професійний польський ансамбль за межами Польщі. Деякі з акторів задіяні в польських виставах з Польщі. Місто — центр комерційної і паперової промисловості області.

    Відомі особистості

    В поселенні народився:

    Галерея

    Посилання

    1. Czech location identification systemCzech Office of Surveying and Cadastre.
    2. Jakl L. Jak stará jsou česká města? Legendy a fakta. // iDNES.cz — 2011.
    3. Historický lexikon obcí České republiky 1869–2005: 1. díl / за ред. J. Růžková, J. ŠkrabalČSÚ, 2006. — 759 с. — ISBN 978-80-250-1310-6
    4. Hosák et al 1980, 587 .
    5. Gawrecká 2004, 21.
    6. Kovtun 2005, 51.
    7. Zahradnik 1992, 52.
    8. Długajczyk 1993, 7.
    9. Zahradnik 1992, 59.
    10. Gawrecká, 23, in particular the quotation of Dąbrowski: «Czesi uderzyli na nas kilka dni przed 26 stycznia 1919, w którym to dniu miały się odbyć wybory do Sejmu w Warszawie. Nie chcieli bowiem między innemi dopuścić do przeprowadzenia tych wyborów, któreby były wykazały bez wszelkiej presyi i agitacyi, że Śląsk jest polskim.».
    11. Mamatey 1973, 34.
    12. Zahradnik 1992, 178—179 .
    13. Zahradnik 1992, 62-63.
    14. Zahradnik 1992, 64.
    15. Nowa Encyklopedia Powszechna PWN 1997, vol. VI, 981 .
    16. Wawreczka et al 1999, 10.
    17. Ludwig Patryn (ed): Die Ergebnisse der Volkszählung vom 31. Dezember 1910 in Schlesien Архівовано 8 травня 2008 у Wayback Machine., Troppau 1912 .
    18. Spyra 1999 .
    19. Wawreczka et al 1999, 11.
    20. Photo
    21. Czech Statistical Office (2001 census)
    22. Photo
    23. Photo
    24. Photo
    25. Photo
    26. Photo

    Джерела

    • Cicha, Irena; Kazimierz Jaworski, Bronisław Ondraszek, Barbara Stalmach and Jan Stalmach (2000). Olza od pramene po ujście. Český Těšín: Region Silesia. ISBN 80-238-6081-X.
    • Hosák, Ladislav; and Rudolf Šrámek (1980). Místní jména na Moravě a ve Slezsku II, M-Ž. Praha: Academia.
    • Wawreczka, Henryk; Janusz Spyra and Mariusz Makowski (1999). Těšín, Český Těšín na starých pohlednicích a fotografiích / Cieszyn, Czeski Cieszyn na starych widokówkach i fotografiach. Nebory, Třinec: Wart. ISBN 80-238-4804-6.
    • Wawreczka, Henryk; Irena Adamczyk, Vlasta Byrtusová and Janusz Spyra (2001). Cieszyn wczoraj i dziś / Český Těšín včera a dnes. Český Těšín: Wart. ISBN 80-238-7590-6.
    • Zahradnik, Stanisław; and Marek Ryczkowski (1992). Korzenie Zaolzia. Warszawa - Praga - Trzyniec: PAI-press.
    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.