Чистилів
Чисти́лів — село Білецької сільської громади у Тернопільському районі Тернопільської області.
село Чистилів | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Тернопільська область |
Район/міськрада | Тернопільський |
Громада | Білецька сільська громада |
Основні дані | |
Населення | ▲ 1091 |
Територія | 2.510 км² |
Густота населення | 388.05 осіб/км² |
Поштовий індекс | 47704 |
Телефонний код | +380 352 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°36′38″ пн. ш. 25°34′03″ сх. д. |
Водойми | Серет |
Відстань до районного центру |
5 км |
Найближча залізнична станція | Великий Глибочок |
Відстань до залізничної станції |
3 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 47704, с. Чистилів,, |
Карта | |
Чистилів | |
Чистилів | |
Мапа | |
|
У зв'язку з переселенням мешканців хутір Бухтанка виведений із облікових даних.
Назва
За легендою від чуми вимерло майже все село. Дві сім'ї, що вижили, спалили всі помешкання і повернулися до села через два роки.
Розчистивши згарища, вони почали тут знову жити, на «чистому місці». Звідси і назва села.
Географія
Село розташоване на лівому березі річки Серет (ліва притока Дністра), за 5 км від міста Тернопіль і 3 км від найближчої залізничної станції Глибочок Великий.
Північно-східною околицею села проходить автодорога Р39Тернопіль — Залізці — Підкамінь — Броди.
Площа села – 2,7 кв. км.
У селі є вулиці: Гагаріна, Гайова, Галицька, Галицька бічна, Грабаса, Дружби, Зелена, Злуки, Івана Франка, Козацька, Лесі Українки, Медова, Набережна, Нова, Підлісна, Проектна, Садова, Сонячна, Транспортна, Транспортна-бічна, Шевченка та Ювілейна[2].
Історія
Поблизу села виявлені археологічні пам'ятки культури Ноа, західно-подільської групи скіфського часу, черняхівської і давньоруської культур.
Черняхівський могильник IV – V століть нашої ери на східній околиці села, на підвищеному лівому березі ріки Серет, на садибах Васика, Деревінського та Старинського. Відкритий і досліджувався в 1964 – 1967 роках І.П.Геретою та Е.А.Харитоновим. Давньоруське поселення в центрі села, на невисокому майдані, що віддалений на схід від приміщення колишньої сільської ради на сто метрів.[3]
Згадується 20 листопада 1447 року в книгах галицького суду[4].
1525 рік — перша писемна згадка про село.
Під час Першої світової війни у селі були розташовані чайний пункт і перукарня Російського товариства Червоного хреста. В УСС і УГА воювали Петро Басик, Осип Кисіль, Дмитро Цівінський та ін.
На території села діяли «Просвіта», «Січ», «Сокіл», «Рідна школа» та інші товариства.
До 2018 — центр сільської ради. Від 2018 року ввійшло у склад Білецької сільської громади.
Населення
Зміни населення | ||
---|---|---|
Рік | Населення | Зміна |
1832 | 168 | — |
1890 | 676 | +302.4% |
1921 | 794 | +17.5% |
1989 | 1238 | +55.9% |
2001 | 974 | −21.3% |
2007 | 956 | −1.8% |
2014 | 1036 | +8.4% |
2019 | 1091 | +5.3% |
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1238 осіб, з яких 585 чоловіків та 653 жінки[5].
Пам'ятки
Природи
Поблизу села є Чистилівський орнітологічний заказник.
Освіта
Працюють ЗОШ 1 ступеня, бібліотека.
Культура
Діє клуб.
Охорона здоров'я
У селі є ФАП.
Економіка
У селі працюють 2 млини, пекарня, підприємство автосервісу, столярний цех, 2 торгові заклади.
Відомі люди
Народилися
- інженер Степан Бутренко (Бутрин; 1894–1938),
- вчений радіофізик, доктор фізико-математичних наук Дмитро Ваврів (нар. 1953),
- Володимир Вермінський (1966 р. н.) - український співак (тенор), диригент, аранжувальник,
- правник, громадський діяч Мелітон Видрак (1879–1927),
- громадські діячі, господарники Йосип (1904–1943) і Роман (нар. 1945) Замкові,
- народний співець, лірник Кость Кріль (1858–1919),
- господарник, громадський діяч Богдан Ліщина (нар. 1937),
- Богдан Малько (1946–2007). - український вчений у галузі машинобудування, доктор технічних наук
Проживали
- проживала господарниця, громадська діячка Стефанія Бойцун.
Працювали
- душпастирювали отці (УГКЦ) Амвросій Крушельницький — батько співачки Соломії Крушельницької та Іван Колянковський,
- Археологічні дослідження проводив Ігор Ґерета.
Перебували
- фольклорист, педагог, перекладач Осип Роздольський,
- письменник, учений, громадсько-політичний діяч Іван Франко.
Примітки
- Паспорт Білецької сільської об’єднаної територіальної громади // bilecka-gromada.gov.ua
- Довідник поштових адрес України. ukrposhta.com. 2020. Процитовано 3 травня 2020.
- admin. Археологія та стародавня історія Тернопільського району | Замки, відпочинок, оздоровлення, зцілення в Галичині (укр.). Процитовано 22 березня 2021.
- Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.164, №1867 (лат.)
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
Джерела
- В. Уніят. Чистилів // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 598-599. — ISBN 978-966-528-279-2.
Посилання
Зовнішні відеофайли | |
---|---|
Храми Поділля — Чистилів на YouTube // ТТБ, 27 липня 2015 |
- Czystyłów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 886. (пол.) — S. 886. (пол.)
- Володимир Мороз. Яким було у давнину село Чистилів біля Тернополя // 20 хвилин (Тернопіль), 20 березня 2016.