Чичиркозівка

Назва села походить від назви річки Чичир, яка протікає через село та першого поселенця із прізвищем Коза.

У селі була Свято-Миколаївська церква, а перед нею розташована церковноприходська школа в якій працював лише один учитель.

Л. Похилевич згадує у книзі «Сказання про населені місцевості Київської губернії»:

Чирикозівка, село за чотири версти від Стецівки по струмку Чичир, що впадає в річку Шполку. Мешканців обоз статей 783

До 1917 року село належало поміщиці Білявській, яка мала 700 га землі. З 1917 по 1923 роки влада переходила то до повстанців УНР то до червоних більшовиків. З 1923 року владу в селі остаточно взяли червоні комісари.

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного окупаційним урядом СССР 1932—1933 та 1946–1947 роках.

Навесні 1930 року всі одноосібні господарства були примусово об'єднані в артіль «Плугатар». Згодом було створено колгосп, який до радянсько-німецької війни займав одне із передових місць в районі. Але й були такі хто не бажав іти в колгосп, це перш за все заможні селяни. Під час голодомору ініційованого більшовиками 1933 року померло близько 200 осіб.

28 серпня 1941 року село було окуповане нацистами. 220 мешканців села брали участь у боях Другої світової війни, 123 з них загинули, 104 нагороджені орденами й медалями. Воїнам, що загинули при відвоюванні, встановлено пам'ятник.

Станом на початок 70-х років ХХ століття в селі розміщувалась рільнича бригада колгоспу імені Калініна.

Також на той час працювали восьмирічна школа, клуб, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт.

На околиці села виявлено залишки поселення трипільської культури та курганний могильгик ранньоскіфських часів.

В селі діють фермерські господарства, працюють загальноосвітня школа, фельдшерсько-акушерський пункт, бібліотека, клуб.

• Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Черкаська область)