Чорномаз Богдан Данилович

З 1966 р. проживав у Умань, Черкаська область. Був знайомий з відомою діячкою національно-визвольного руху, дисиденткою Надія Суровцева.

Під час навчання у Уманський сільськогосподарський інститут активно займався спортом, брав участь у студентських змаганнях.

Проходив строкову службу у радіо-технічних військах на Далекий Схід.

Під час навчання займався поширенням дисидентського самвидаву, брав участь у роботі дискусійного клубу у м.Умань.

У 1972 р. за два дні до весілля з Тетяна Литвиненко, був заарештований і засуджений до 3 років таборів суворого режиму Строк відбув повністю у Кучинська зона № 36, так звана «Зона смерті». у якій були замучені українські патріоти, серед яких поет Василь Стус. Реабілітований у 1991 р. З Тетяною Олександрівною одружилися вже в ув'язненні. під час перебування у пермському таборі мав дружні стосунки з українськими, литовськими, єврейськими в'язнями сумління. Там познайомився з групою політв'язнів серед яких були Левко Лук'яненко, Євген Сверстюк.

Після повернення з заслання був обмежений не тільки в навчанні у виші, а й у новому вступі до нього.

У 1996 р. закінчив заочно історичний факультет Львівський національний університет ім. Івана Франка. У 2005 р. захистив кандидатська дисертація на тему: «Національно-патріотичне підпілля Уманщини у Другій світовій війні (військово-політичний аспект)», захист дисертації проходив на кафедра військової історії України Національний університет «Львівська політехніка»

Працював доцентом кафедри історія України Уманський державний педагогічний університет ім. Павла Тичини.

Дружина: громадська діячка Тетяна Олександрівна Чорномаз.

У 1988 р. — подружжя Богдан та Тетяна Чорномаз створили в Умань філію Українська Гельсінська Спілка. Згодом за їх ініціативою було створено Народний рух України, Українська Республіканська партія в м. Умань. За свою політичну діяльність неодноразово піддавався нападам та побиттю своїми супротивниками.

Богдан Чорномаз засновник багатьох національно-демократичних організацій Уманщини: Народознавче товариство «Берегиня», «Меморіал», «Просвіта», УГС та інші. Був координатором референдуму за незалежність України в Черкаській області[2].

Перший Голова «Уманського краєвого РУХу», пізніше перший голова Черкаський обласний рух, Народний РУХ в Умані утворився значно раніше ніж в Черкаси. Чорномаз Богдан заснував і випуск першої самвидавчої газети в Умані «Червона калина» (перші випуски друкувалися в Литва, в «Саюдіс»).

Був ініціатором питання про будівництво в Умані пам'ятника Іван Гонта і Максим Залізняк.

Був депутатом Уманська міська рада, де займався перейменуванням вулиць (голова комісії).

Один з ініціаторів створення та очільників ВО «Свобода» на Уманщині.[3]

Сфера наукових інтересів та досліджень: національно-визвольний рух у Центральній Україні в період комуністичного режиму[4].

З 2005 по 2017 р. видав понад 50 наукових публікацій і понад 10 книг на державо-творчу тематику.

Основні публікації

• Чорномаз Б. Діяльність національно-патріотичного підпілля на Уманщині у 1941-1945-х роках. — Умань. Уманське видавничо-поліграфічне підприємство. 2002. — 401 с.
• Чорномаз Б. Опір радянській владі на Уманщині (друга половина ХХ ст.) — Умань. Уманське видавничо-поліграфічне підприємство 2011. — 308 с.
• Чорномаз Б. Український національний менталітет — остання барикада. — К. : Видавець ТОВ «Талком». 2014. — 634 с.
• Б. Чорномаз Гайдамацькі повстання XVIII ст. і правда історії. — Умань. Уманське видавничо-поліграфічне підприємство 2009. — 139 с.
• Чорномаз Б. Народні скаби. // Альманах. (щорічник) — 2016. — Нью-Йорк Almanach 2016 H — Р. 6 — 24.