Чорномаз Богдан Данилович

Богдан Данилович Чорномаз (9 лютого 1948(19480209) р., с. Стегніківці, Тернопільський район, Тернопільська область, УРСР 5 квітня 2021 р., м. Умань, Черкаська область) — український історик, радянський дисидент і в'язень сумління, громадський діяч. Кандидат історичних наук, почесний громадянин міста Умань[1].

Чорномаз Богдан Данилович
Народився 9 лютого 1948(1948-02-09)
Стегниківці, Тернопільський район, Тернопільська область, Українська РСР, СРСР
Помер 5 квітня 2021(2021-04-05) (73 роки)
Умань, Черкаська область, Україна
Країна  Україна
Діяльність науковець, політик, викладач університету, громадський діяч
Alma mater Львівський національний університет імені Івана Франка (1996)
Знання мов українська
Заклад Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини
Посада доцент
Партія НРУ і Всеукраїнське об`єднання «Свобода»
Нагороди

Життєпис

З 1966 р. проживав у Умань, Черкаська область. Був знайомий з відомою діячкою національно-визвольного руху, дисиденткою Надія Суровцева.

Під час навчання у Уманський сільськогосподарський інститут активно займався спортом, брав участь у студентських змаганнях.

Проходив строкову службу у радіо-технічних військах на Далекий Схід.

Під час навчання займався поширенням дисидентського самвидаву, брав участь у роботі дискусійного клубу у м.Умань.

У 1972 р. за два дні до весілля з Тетяна Литвиненко, був заарештований і засуджений до 3 років таборів суворого режиму Строк відбув повністю у Кучинська зона № 36, так звана «Зона смерті». у якій були замучені українські патріоти, серед яких поет Василь Стус. Реабілітований у 1991 р. З Тетяною Олександрівною одружилися вже в ув'язненні. під час перебування у пермському таборі мав дружні стосунки з українськими, литовськими, єврейськими в'язнями сумління. Там познайомився з групою політв'язнів серед яких були Левко Лук'яненко, Євген Сверстюк.

Після повернення з заслання був обмежений не тільки в навчанні у виші, а й у новому вступі до нього.

У 1996 р. закінчив заочно історичний факультет Львівський національний університет ім. Івана Франка. У 2005 р. захистив кандидатська дисертація на тему: «Національно-патріотичне підпілля Уманщини у Другій світовій війні (військово-політичний аспект)», захист дисертації проходив на кафедра військової історії України Національний університет «Львівська політехніка»

Працював доцентом кафедри історія України Уманський державний педагогічний університет ім. Павла Тичини.

Дружина: громадська діячка Тетяна Олександрівна Чорномаз.

Політична діяльність

У 1988 р. — подружжя Богдан та Тетяна Чорномаз створили в Умань філію Українська Гельсінська Спілка. Згодом за їх ініціативою було створено Народний рух України, Українська Республіканська партія в м. Умань. За свою політичну діяльність неодноразово піддавався нападам та побиттю своїми супротивниками.

Богдан Чорномаз засновник багатьох національно-демократичних організацій Уманщини: Народознавче товариство «Берегиня», «Меморіал», «Просвіта», УГС та інші. Був координатором референдуму за незалежність України в Черкаській області[2].

Перший Голова «Уманського краєвого РУХу», пізніше перший голова Черкаський обласний рух, Народний РУХ в Умані утворився значно раніше ніж в Черкаси. Чорномаз Богдан заснував і випуск першої самвидавчої газети в Умані «Червона калина» (перші випуски друкувалися в Литва, в «Саюдіс»).

Був ініціатором питання про будівництво в Умані пам'ятника Іван Гонта і Максим Залізняк.

Був депутатом Уманська міська рада, де займався перейменуванням вулиць (голова комісії).

Один з ініціаторів створення та очільників ВО «Свобода» на Уманщині.[3]

Наукова діяльність

Сфера наукових інтересів та досліджень: національно-визвольний рух у Центральній Україні в період комуністичного режиму[4].

З 2005 по 2017 р. видав понад 50 наукових публікацій і понад 10 книг на державо-творчу тематику.

Основні публікації

  • Чорномаз Б. Діяльність національно-патріотичного підпілля на Уманщині у 1941-1945-х роках. — Умань. Уманське видавничо-поліграфічне підприємство. 2002. — 401 с.
  • Чорномаз Б. Опір радянській владі на Уманщині (друга половина ХХ ст.) — Умань. Уманське видавничо-поліграфічне підприємство 2011. — 308 с.
  • Чорномаз Б. Український національний менталітет — остання барикада. — К. : Видавець ТОВ «Талком». 2014. — 634 с.
  • Б. Чорномаз Гайдамацькі повстання XVIII ст. і правда історії. — Умань. Уманське видавничо-поліграфічне підприємство 2009. — 139 с.
  • Чорномаз Б. Народні скаби. // Альманах. (щорічник) — 2016. — Нью-Йорк Almanach 2016 H — Р. 6 — 24.

Примітки

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.