Шарко Зінаїда Максимівна

Народилася 14 травня 1929 р. в Ростові-на-Дону. Батьки Зінаїди Шарко були далекі від мистецтва. Мама — домогосподарка, донська козачка, родом з-під Ростова. Батько — за професією пожежник, родом з України. За спогадами Зінаїди, він за все своє життя прочитав лише дві книжки — «Підняту цілину» і спогади маршала Жукова, але при цьому був надзвичайно інтелігентною людиною.

Дитинство пройшло на півдні Росії: в Ростові-на-Дону, Туапсе, Новоросійську. Вперше вийшла на сцену в п'ятирічному віці на самодіяльності при пожежній охороні, де працював батько, задекламувавши поему «Їжакові рукавиці», присвячену наркому НКВС Миколі Єжову.

Перед війною сім'я Шарко переїхала в Чебоксари, де Зіна продовжила свою сценічну діяльність. Зокрема в школі, у другому класі грала на сцені самодіяльності Попелюшку, в третьому — була Царівною-Лебідь, а в четвертому — співала партію кози у виставі-опері «Вовк і семеро козенят».

У роки війни в будинку піонерів був організований ансамбль пісні і танцю. Діти проводили в госпіталях концерти для поранених бійців. Всього Зінаїда взяла участь в 90 концертах, за що була удостоєна медалі «За доблесну працю».

У часі війни написала наркому освіти заяву з текстом про своє бажання йти воювати на фронт:

Наркому освіти товаришеві Макарову. Від учениці сьомого класу Зінаїди Шарко. Прошу направити мене на навчання в Кронштадтське торпедне училище.

Закінчивши школу із золотою медаллю, вирішила вступати до театрального училища. Закінчила Ленінградський театральний інститут ім. О. М. Островського (1951, нині Санкт-Петербурзька державна академія театрального мистецтва, клас Бориса Зона).

З 1951 року — актриса «Лєнгосестради», театру імені Лєнсовета.

З 1956 року — Ленінградського АБДТ ім. М. Горького (з 1992 — ім. Г. О. Товстоногова). Працює в петербурзькому театрі «Приют Комедианта», в антрепризі. Актриса виступає з читанням віршів на естраді, знімається в кіно і на телебаченні.

В кіно з 1954 року (дебютувала роллю поштового службовеця у фільмі «Ми з вами десь зустрічалися»). Зіграла понад 60 ролей у фільмах і телеспектаклях. Провідні ролі — у фільмах «Довгі проводи» (1971, реж. Кіра Муратова, «Одеська кіностудія»), «Фантазії Фарятьєва» (1979, реж. Ілля Авербах), «Місяцем був повний сад» (2000, реж. Віталій Мельников).

• Першим чоловіком Зінаїди Шарко був режисер Ігор Владимиров (1919, Катеринослав (нині Дніпропетровськ) — 1999, Санкт-Петербург). У 1956 році у подружжя народився син Іван. Коли йому виповнилося сім років, Ігор Владимиров пішов з сім'ї до Аліси Фрейндліх.
• Другий раз заміж Зінаїда Шарко вийшла за актора Сергія Юрського, проте згодом розвелася. Має двох онуків та правнука.

• Заслужена артистка РРФСР (1960)
• Народна артистка РРФСР (1980)
• Премія імені К. С. Станіславського (1997)
• Премія «Кумир» у номінації «найкраща актриса» (1998)
• Художня премія «Петрополь» «За поетичний малюнок ролей в театрі і кіно останніх років» (2002)
• Вища театральна премія Санкт-Петербурга «Золотий софіт» (2001, 2006)
• Орден Дружби (2004) - до 85-річчя БДТ ім. Г. А. Товстоногова
• Премія ім. О. Володіна (2004)
• Орден Пошани (5 лютого 2009) — за великий внесок у розвиток вітчизняного театрального мистецтва і багаторічну плідну діяльність[2]
• Національна премія імені Є. О. Лебедєва «За видатний внесок у розвиток російського національного театрального мистецтва» (2008)
• Спеціальна премія «Золота маска» «За видатний внесок у розвиток театрального мистецтва» (2013)

• 1998 — ВРКФ «Кінотавр» в Сочі: Приз «Діамантова троянда» за найкращу жіночу роль (1998 «Твір до Дня Перемоги»)
• 1998 — ВРКФ «Кінотавр» в Сочі: Приз «Діамантова троянда» за найкращу жіночу роль (1998 «Цирк згорів, і клоуни розбіглися»)
• 1999 — КФ «Віват кіно Росії!» В Санкт-Петербурзі: Приз «За вірність ідеалу в мистецтві»
• 2000 — КФ «Сузір'я»: Приз за найкращу головну жіночу роль (2000 «Місяцем був повний сад»)
• 2000 — МКФ «Лістапад» в Мінську: Приз за найкращу жіночу роль (2000 «Місяцем був повний сад»)
• 2000 — ВКФ «Кіношок» в Анапі: Приз за найкращу жіночу роль (2000 «Місяцем був повний сад»)
• 2000 — Премія «Золотий овен»: За найкращу жіночу роль (2000 «Місяцем був повний сад»)
• 2000 — Премія «Ніка»: За найкращу жіночу роль (2000 «Місяцем був повний сад»)

• Всемирный биографический Энциклопедический словарь. М., 1998. — С.862;
• Кинословарь. Т. З. СПб., 2001. — С.401-402.
• Светлана Мазурова, «Зинаида Шарко: „Плохие режиссеры меня никогда не приглашали“», «Восточно-Сибирская правда», 25.01.2003;
• Шарко Зинаида Максимовна // Личности Петербурга
• Актриса Зинаида Шарко: «Я хотела быть торпедисткой» // Известия
• Актриса Зинаида Шарко: «Когда Товстоногову что-то нравилось, он похрюкивал»
• Ирина Грушина. Зинаида Шарко — настоящая актриса идеальной труппы // womenclub.ru

• Фільмографія на kino-teatr.ru (рос.)
• Шарко Зинаида Максимовна — Большой драматический театр им. Г. А. Товстоногова (рос.)