Шарль Азнавур

Шарль Азнавур (фр. Charles Aznavour), справжнє ім'я Шахнур Варенаг Азнавурян (вірм. Շահնուր Վաղինակ Ազնաւուրեան, фр. Shahnourh Varinag Aznavourian, 22 травня 1924, Париж, Франція 1 жовтня 2018, Мур'є, Франція) французький шансоньє, поет, композитор, актор.

Шарль Азнавур
фр. Charles Aznavour
Зображення
Основна інформація
Повне ім'я Шахнур Варенаг Азнавурян (вірм. Շահնուր Վաղինակ Ազնավուրյան)
Дата народження 22 травня 1924(1924-05-22)[1][2][…]
Місце народження VI округ Парижа, Париж, Франція[1][3]
Дата смерті 1 жовтня 2018(2018-10-01)[4][5][…] (94 роки)
Місце смерті Мур'є[4][6]
Поховання
cemetery of Montfort-l'Amauryd[7][8] : 
Роки активності 19332018
Громадянство Франція і Вірменія
Національність вірмени[9]
Віросповідання християнство
Професії автор-виконавець, сценарист, кіноактор, поет-пісняр, композитор, поет, актор, дипломат, письменник, студійний музикант, музикант, кінорежисер
Мова французька[9]
Жанри шансон
Нагороди

почесні громадяни Єревана (1996)

зірка на голлівудській Алеї слави (2017)

Зала слави піснярів (1996)

почесний «Сезар» (1997)

honorary doctor of the Université de Montréald (2009)

премія Рауля Валленбергаd (2017)

Victoires de la Musique – Male artist of the yeard (1997)

Bernard Lecache Prized (1987)

c-aznavour.com(фр.)]
Цитати у Вікіцитатах
 Файли у Вікісховищі

Життєпис

Народився 22 травня 1924 року в сім'ї вірменських емігрантів. Батьки майбутнього французького шансоньє емігрували на початку 1920-х років з Грузії. Проїхавши всю Європу, потрапили до Парижа, де затрималися в очікуванні американської візи. В цей час у них народився син і сім'я Азнавурянів осіла у Франції. Батько Шарля намагався займатися підприємництвом, був власником невеликого ресторану, але через нестачу коштів змушений був зачини́ти його в 1930 році. Сім'я жила важко. Вже в дев'ятирічному віці Шарль виступав в невеликих паризьких кафе. Акторські здібності він успадкував головним чином від матері, колишньої актриси. Під час Другої світової війни Шарлю вдалося продовжувати свої виступи в окупованому Парижі і тим самим годувати сім'ю (батько пішов добровольцем на фронт).

Перші пісні Шарль почав складати на початку 1940-х років. У 1941 році познайомився з композитором П'єром Рошем, в дуеті з яким виступав у кабаре.

Після війни Шарль познайомився зі знаменитою співачкою Едіт Піаф, подальші роки тісного спілкування з якою дуже багато що дали співаку початківцю.

  • 1945 року він написав для Піаф пісню Compagnons de la Chanson («Друзі шансона»), що дала назву ансамблю «Компаньйон де ля шансон», в якому Піаф разом з Азнавуром і Рошем виступала в турне по Америці і Канаді.
  • 1950 року П'єр Рош емігрував до Канади, Шарль почав виступати сам, узявши псевдонім Шарль Азнавур — так тепер звучало його сценічне ім'я, яке сьогодні відоме у всьому світі. 1954 року вперше добився успіху як співак, виконавши в США свою пісню «Моє життя».
  • 1955 року вперше виступив на знаменитій сцені паризького концертного залу «Олімпія», але критика була одностайна: в Азнавура немає необхідних для співака ані вокальних, ані зовнішніх даних.

Успіх до співака прийшов 1956 року після вдалих концертів у Касабланці і Парижі.

  • 1963 року Азнавур з величезним успіхом виступав у нью-йоркському Карнегі-холі. 1964 року вперше приїхав на гастролі в Радянський Союз.
  • 1960 року після того, як вийшов на екрани фільм Франсуа Трюффо «Стріляйте в піаніста», де Азнавур зіграв роль піаніста кабаре, співака визнали і як талановитого кіноактора. Згодом він з успіхом знімався у таких видних кінорежисерів, як Клод Шаброль («Примари капелюшника», 1982), Фолькер Шлендорф («Американський щур», 1963, «Бляшаний барабан», 1979), Клод Лелуш («Едіт і Марсель», 1983).
  • У 1970-і роки Азнавур нарощував успіх: постійні виступи, закордонні гастролі. У 1973 році в Лондоні пісня Азнавура «Вона» була відзначена золотим, а потім платиновим диском — нагороди, що ніколи доти не вручалася французові.
  • 1974 року записав диск «Цього вечора Азнавур: його минуле і сьогодення», до якого увійшли найкращі пісні Азнавура. У піснях «Ось ти і повертаєшся», «Дякую, мадам життя», повної любові та ніжності, Азнавур нагадав про невблаганний біг часу.
  • 1978 року вийшов новий альбом Азнавура «Мені невідоме минуле», до якого увійшли як старі, так і нові пісні. У цих піснях Азнавуру щиро і темпераментно вдалося передати відчуття звичайної людини, що знаходили відгук в серці кожного.
  • У грудні 2008 року президент Вірменії Серж Саргсян надав Шарлю Азнавуру і його імпресаріо Левону Саяну громадянство Вірменії і підписав наказ про призначення відомого французького співака вірменського походження послом Вірменії в Швейцарії, постійним представником республіки у відділенні ООН в Женеві.

Зв'язок із Вірменією

Шарль Азнавур вважає себе французом, оскільки народився і почав свою кар'єру у Франції, але він ніколи не забував про своє вірменське коріння. До 60-х роковин геноциду вірмен Азнавуром і його постійним співавтором Жоржем Гарваренцем була написана пісня «Вони пали». На вірменську тематику написані також пісні «Автобіографія», «Джан» і «Ніжна Вірменія».

Після руйнівного землетрусу у Вірменії в 1988 році Шарль Азнавур організував фонд допомоги, а потім асоціацію «Азнавур і Вірменія», президентом якої є досі. У 1989 році співак приїжджав до Вірменії, щоб підтримати постраждалих від стихійного лиха. Мільйонні тиражі диска з піснею Азнавура «Для тебе, Вірменіє» (фр. Pour toi Arménie) були миттєво розкуплені. Всі вторговані кошти пішли до фонду допомоги. У 2006 році шансоньє провів добродійний концерт на головній площі столиці Вірменії, на якому були присутні президенти Франції і Вірменії Жак Ширак і Роберт Кочарян.

Композиторська діяльність

Шарль Азнавур — автор більше тисячі пісень. У числі всесвітньо відомих — «Богема», «Мама», «Вічна любов», «Немодні радощі», «Молодість», «Вчора ще», «Ізабелла», «Вона», «Як то кажуть», «Аве Марія», «Ні, я нічого не забув», «Я вже представляв», «Тому, що», «Дві гітари», «Понеси мене», «Треба уміти», «Померти за любов» і інші. Пісні великого шансоньє виконували такі світові зірки як Едіт Піаф, Рей Чарльз, Боб Ділан, Лайза Мінеллі, Хуліо Іглесіас та інші. У дуеті з Шарлем Азнавуром співали Френк Синатра, Селін Діон, Лучано Паваротті, Пласідо Домінго, Патрісія Каас, Лайза Мінеллі, Елен Сегара і інші. Загальний тираж проданих дисків Шарля Азнавура — понад сто мільйонів екземплярів.

Нагороди та звання

Пам'ятник Азнавуру в Гюмрі
  • 1966 Почесний громадянин Єревана (1996).[10]
  • 1971 — золота медаль Парижа.
  • 1971 — «Золотой лев» на Венеціанському кінофестивалі.
  • 1971 — приз Эдисона.
  • 1973 — лауреат академії Шарля Кро.
  • 1987 — премія Бернара Лакаша.
  • 1995 — велика медаль французької пісні (Французька академія).
  • 1996 — ім'я Азнавура внесено в Зал слави авторів пісень.
  • 1997 — премія «Вікторія» (найкращий співак року).
  • 1997 — кінопремія «Сезар»[11];
  • 1997 — офіцер ордена Почесного легіону.
  • 2004 — командор ордена Почесного легіону.
  • 2004 — найвища державна нагорода Вірменії — звання «Національний Герой Вірменії» та орден Вітчизни[12];
  • 2006 — почесний приз 30-го кінофестивалю в Каірі.
  • 2008 — почесний Офіцер ордена Канади — за діяльність у зміцненні культурних зв'язків франкомовних країн і Канади[13].
  • 2010 — знак почесний "За видатний внесок в укріплення культурних зв'язків між Росією та Францією[14].
  • 2014 — нагрудний знак МЗС Росії «За внесок у міжнародне співробітництво»;
  • 2015 — кавалер Ордена Корони Бельгії[15].
  • 2017 — медаль Рауля Валленберга (за участь у порятунку євреїв у роки Другої світової війни)[16]

Особисте життя

Шарль Азнавур був тричі одружений. Від першого шлюбу у нього є дочка Седа. 1967 року Азнавур одружився зі шведкою Уллою Тюрсель (у Лас-Вегасі[17]). У них народилося троє дітей, яким Азнавур дав російські імена: Міша, Катя і Ніколя («Ніколай» французам важко вимовити, пояснює Азнавур).

Дискографія

Смерть

Помер 1 жовтня 2018 року в місті Мур'є у Франції на 95-му році життя.[18]

Вшанування пам'яті

Див. також

Примітки

  1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118651331 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. SNAC — 2010.
  3. https://deces.matchid.io/search?advanced=true&fuzzy=false&view=card-expand&ln=Aznavour&fn=Charles&bd=22%2F05%2F1924&bc=Paris%2CParis+6e+Arrondissement&dd=01%2F10%2F2018
  4. Charles Aznavour est décédé à l'âge de 94 ansRTL, 2018.
  5. Who's who in France
  6. Charles Aznavour vient de mourir à 94 ans, il avait choisi Mouriès pour y faire son petit paradis provençalFrance 3 Provence-Alpes, 2018.
  7. Du monde à Montfort l'Amaury pour se recueillir sur la tombe de Charles AznavourFrance Bleu, 2018.
  8. Une dernière fois, les fans ont chanté «Emmenez-moi» pour Charles AznavourLe Parisien, 2018.
  9. Вірменська радянська енциклопедія / за ред. Վ. Համբարձումյան, Կ. Խուդավերդյան — 1974. — Т. 1. — С. 120.
  10. Офіційний сайт мерії Єревана. Список почесних громадян Єревана (вірм.), (англ.), (рос.)[недоступне посилання з травня 2019]
  11. Шарль Азнавур встретился с пожилой поклонницей в Москве; 23 апреля 2015, Lenta.ru
  12. Шарль Азнавур. Биографическая справка, 22.05.2009, РИА НОВОСТИ
  13. Взгляд
  14. Газета «Аргументы и Факты», № 35(1556), 1-7 сентября, 2010 г.
  15. Шарль Азнавур-кавалер Ордена Корони Бельгії, 13.11.2015, Российско-армянское информационное агентство
  16. Шарль Азнавур получил награду за спасение евреев
  17. Вечірній Ургант. В гостях в Івана Шарль Азнавур/Charles Aznavour. (04.04.2017) (рос.)
  18. Помер відомий співак Шарль Азнавур /УНН, 1.10.2018/

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.