Шатору

Шатору́ (фр. Châteauroux) — місто та муніципалітет у Франції, у регіоні Центр-Долина Луари, адміністративний центр департаменту Ендр. Населення — 45 521 осіб (2011)[1].

Шатору
Châteauroux

 
Країна  Франція
Регіон Центр-Долина Луари 
Департамент Ендр 
Округ Шатору
Кантон Шатору-Сантр, Шатору-Ест, Шатору-Уест, Шатору-Сюд
Код INSEE 36044
Поштові індекси 36000
Координати 46°48′37″ пн. ш. 1°41′28″ сх. д.
Висота 154 - 164 м.н.р.м.
Площа 19,43 км²
Населення 45 521 (2011-01-01)
Густота 2342,82 ос./км²
Розміщення
Влада
Мер
Мандат		 Gil Avérous
2014-2020
Офіційна сторінка 

Місто розташоване на річці Ендр на відстані[2] близько 240 км на південь від Парижа, 125 км на південь від Орлеана. Шатору — транспортний вузел між Парижем і Тулузою, тут проходить автошлях та залізниця. Основна промисловість — сільскогосподарське машинобудування, виробництво автодеталей, тютюнових виробів, харчова і меблебудівна промисловості.

Історія
Церква святого Андрія

Попередня назва міста та місцевісті — Деол і бере початок у 4 ст. н. е. Назва Шатору походить від замку, збудованого 937 року місцевим вельможою Раулем де Ларжем, володарем місцевості Деол. Останній нащадок роду Деолів помер 1176 року після повернення з Хрестового походу. Під час Столітньої війни з Англією замок був захоплений на спалений разом із містом навколо нього. 1498 року замок і місто стало центром повіту. Нові володарі замку і місцевості будували тут мануфактури і ткацькі фабрики, був збудований шлях між Парижем і Тулузою. Після Французької революції місто стає комуною і столицею департаменту. 1863 року збудовано тютюнову фабрику та пивоварню. Перед Другою світовою війною у 1936 р. в місті відкритий військовий аеропорт. У 1951—1967 роках тут розташовувалася американська військова база.

Відомі жителі міста

Демографія

Динаміка населення (Cassini[3] і INSEE[4] ):

Розподіл населення за віком та статтю (2006)[5]:

Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 22 166 3930 3047 6089 5583 3093 424
Жінки 25 356 3906 3033 6362 6382 4792 881

Економіка

2010 року серед 29 499 осіб працездатного віку (15—64 років) 21 241 була активною, 8258 — неактивними (показник активності 72,0%, у 1999 році було 71,7%). З 21 241 активної мешканців працювало 18 060 осіб (9057 чоловіків та 9003 жінки), безробітними було 3181 (1578 чоловіків та 1603 жінки). Серед 8258 неактивних 2517 осіб було учнями чи студентами, 2879 — пенсіонерами, 2862 були неактивними з інших причин[6]. У 2010 році в муніципалітеті числилось 22404 оподатковані домогосподарства, у яких проживали 45733,0 особи, медіана доходів виносила 16 874 євро на одного особоспоживача[7]

Див. також

Примітки
  1. Кількість населення у 2011 році. INSEE. Процитовано 28 вересня 2014.(фр.)
  2. Фізичні відстані розраховані за координатами муніципалітетів
  3. http://cassini.ehess.fr/ Population par commune avant 1962 (résultats publiés au journal officiel ou conservés aux archives départementales), наведено за французькою вікіпедією
  4. INSEE : Population depuis le recensement de 1962, наведено за французькою вікіпедією
  5. Population selon le sexe et l'âge...2006 [Населення за статтю та віком...2006] (фр.). INSEE. Архів оригіналу за 4 вересня 2012. Процитовано 27 червня 2011.
  6. Base chiffres clés : emploi - population active 2010 [Базисні показники: зайнятість та активність населення в 2010 році] (фр.). INSEE. Процитовано 15 листопада 2013. (наближені дані, в 1999 році тимчасова зайнятість врахована частково)
  7. Revenus fiscaux des ménages en 2010 [Оподатковані доходи домогосподарств у 2010 році] (фр.). INSEE. Процитовано 18 жовтня 2013. Діти та онуки які проживали у двох місцях враховані як 0,5 особи в обох місцях проживання. Перша особа у домогосподарстві це один особоспоживач (ОС), інші дорослі — по 0,5 ОС, діти до 14 років — по 0,3 ОС.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.