Городищенський район

Городи́щенський район — колишня адміністративно-територіальна одиниця у складі Черкаської області, Україна.

Городищенський район
адміністративно-територіальна одиниця
Герб Прапор
Основні дані
Країна:  Україна
Область: Черкаська область
Код КОАТУУ: 7120300000
Утворений: березень 1923 року
Ліквідований: 2020 року
Населення: 39831 особа (станом на 1 жовтня 2017[1])
Площа: 883,1 км²
Густота: 45.1 осіб/км²
Тел. код: +380-4734
Поштові індекси: 19500—19537
Населені пункти та ради
Районний центр: Городище
Міські ради: 1
Селищні ради: 2
Сільські ради: 17
Міста: 1
Смт: 2
Села: 21
Селища: 8
Мапа району
Районна влада
Голова ради: Ус Інна Олександрівна  17.11.2015)
Голова РДА: Ладнов Ігор Володимирович  25.01.2020)[2]
Вебсторінка: Городищенська РДА
Городищенська райрада
Адреса: 19500, Черкаська обл., Городищенський р-н, м. Городище, пл. Миру, б.4
Мапа

Городищенський район у Вікісховищі

Географія

Площа району складала 883,1 км², що становило 4,2 % усієї території області. Адміністративний центр району — місто Городище.

Район розташовувався в центральній лісостеповій частині України, в басейні правої притоки Дніпра річки Вільшанки. Нам північному заході район межував з Корсунь-Шевченківським районом, на заході — зі старим Звенигородським районом, на півдні — зі Шполянським районом, на південному сході — із Смілянським районом і на північному сході — зі старим Черкаським районом Черкаської області.

Корсунь-Шевченківський район Корсунь-Шевченківський район Черкаський район
Звенигородський район Смілянський район
Шполянський район

Район розташований у лісостеповій фізико-географічній зоні. На території району протікає 13 річок. Найбільші в межах району:

Корисні копалини

У надрах Городищенського району є значні природні багатства, що використовуються в будівництві. Серед них особливе місце займають величезні запаси будівельного каменю (граніти різних типів (м. Городище, села Хлистунівка та В'язівок), лабрадорити, пісковики і гнейси). Більшість цих порід використовуються як бутовий і будівельний матеріал, як лицювальний і декоративний камінь.

Клімат

Клімат району помірно континентальний із середньорічною температурою повітря від +7 °C до +9 °C. Абсолютний мінімум температури дорівнює −41 °C, а максимум від +38 °C до +40 °C.

Переважний напрямок вітру в літні і зимові місяці північно-західний зі швидкістю до 4,4 м/секунду. Середньорічна кількість опадів коливається в межах від 457 мм до 529 мм. Висота сніжного покриву в середньому становить 13—16 сантиметрів.

Глибина промерзання ґрунту за даними бюро розрахунків і довідок Керування Гідрометслужби УРСР сягає 125 см[3].

Природно-заповідний фонд

На території району розташовано 17 об'єктів природно-заповідного фонду. Пам'ятка природи Закревський бір належить до об'єктів загальнодержавного знаяення, інші — місцевого значення:

Історія

Як адміністративно-територіальну одиницю район було утворено у 1923 році.[4] Територіально він входив до Київської губернії (1923—1925 роки), Черкаської округи (1925—1930 роки), Київської області (1932—1953 роки).

У 1931 році приєднано район ім. Г. І. Петровського.[5]

У 1935 р. поновлений Вільшанський район у Київській області.[6][7]

До 15.08.1944 район ім. Г. І. Петровського[8][9] (7 березня 1933 р. м-ко Городище-Шевченківське було перейменоване на містечко Г. І. Петровського).

Станом на 1 вересня 1946 року в районі був 31 населений пункт, які підпорядковувались 17 сільським радам. З них 14 сіл, і 16 хуторів і 1 селище:[9]

Села В'язівок, Городище, Мліїв і Орловець мали по дві сільські ради, які іменувались відповідно ХХХ-ка Перша і ХХХ-ка Друга сільська рада.

Із січня 1954 року район увійшов до новоствореної Черкаської області.

У листопаді 1959 р. приєднана частина ліквідованого Вільшанського району.

У грудні 1962 року у зв'язку з розукрупненням районів був розформований, а реформою у грудні 1966 року відновлений у нинішніх межах.

Район ліквідовано відповідно до постанови Верховної Ради України № 807-IX від 17 липня 2020 року, і включено до складу нового Черкаського району (Городищенська та Мліївська громади), та нового Звенигородського району (Вільшанська та Селищенська громади).[10]

Адміністративний устрій

До складу району входять 1 міська, 2 селищні та 17 сільських рад, до складу яких входять 32 населені пункти, у тому числі — 1 місто, 2 селища міського типу, 21 село та 8 селищ. Загальна кількість дворів — 24,4 тисячі.

Економіка

Промисловість

Промисловість району представлена 5 промисловими підприємствами:

  • ПАТ «Вільшанське ремонтно-транспортне підприємство» — ремонт, технічне обслуговування і монтаж машин та устаткування для сільського та лісового господарства
  • ТДВ «Хлистунівський завод залізобетонних конструкцій» — виготовлення залізобетонних конструкцій
  • ПП «Цеглабуд» (Мліїв) — виробництво цегли керамічної
  • ТОВ «Завод гофротари „Придніпровський“» (Городище) — виробництво гофрованого паперу та картону, паперової та картонної тари
  • Виробничий підрозділ «Хлистунівський кар'єр» філії «Центр Управління промисловістю» ПАТ «Укрзалізниця» — виробництво щебеню

Транспорт

Через територію району проходить автомобільна дорога державного значення М 04. На території району розташовані 2 залізничні станції Одеської залізниці: Городище, Цвіткове.

Населення

Розподіл населення за віком та статтю (2001)[11]:

Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 21 990 4020 2862 6390 5853 2752 113
Жінки 27 208 3883 2742 6364 7291 6266 662

Національний склад населення за даними перепису 2001 року[12]:

Національність Кількість осіб Відсоток
українці 47780 97,11 %
росіяни 1040 2,11 %
вірмени 115 0,23 %
білоруси 85 0,17 %
молдовани 46 0,09 %
інші 135 0,27 %

Мовний склад населення за даними перепису 2001 року[12]:

Мова Кількість осіб Відсоток
українська 48002 97,56 %
російська 981 1,99 %
вірменська 104 0,21 %
білоруська 38 0,08 %
молдовська 28 0,06 %
інші 48 0,10 %

Станом на 1 жовтня 2017 року населення району складає 39831 особу[1] (39905 осіб станом на 1 липня 2017 року[13], 40067 осіб станом на 1 лютого 2017 року[14], 40289 осіб станом на 1 грудня 2016 року[15], 40346 осіб станом на 1 листопада 2016 року[16]).

Найбільші населені пункти

Населений пункт Населення,
осіб (2007)
1 Городище 15 491
2 Мліїв 4 330
3 Вільшана 3 650
4 В'язівок 2 972
5 Валява 2 641
6 Старосілля 2 587
7 Хлистунівка 2 429
8 Орловець 2 260
9 Вербівка 2 028
10 Дирдин 1 440
11 Цвіткове 1 313
12 Петропавлівка 1 224
13 Воронівка 1 164

Політика

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Городищенського району було створено 35 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 65,00 % (проголосували 21 605 із 33 237 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 52,34 % (11 308 виборців); Юлія Тимошенко — 15,13 % (3 268 виборців), Олег Ляшко — 14,21 % (3 070 виборців), Анатолій Гриценко — 9,44 % (2 040 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,86 %.[17]

Освіта

Освіта району представлена 14 дошкільними закладами (2 ясла-садки, 12 садочків), 21 загальноосвітніми навчальними закладами (1 ліцей, 2 загальноосвітні школи І-ІІ ступенів, 13 загальноосвітніх шкіл І-ІІІ ступенів, 5 навчально-виховних комплекси).

Навчальні заклади І-ІІ ступенів:

  • Вільшанська загальноосвітня школа
  • Воронівський навчально-виховний комплекс
  • Дирдинська загальноосвітня школа

Навчальні заклади І-ІІІ ступенів:

  • Валявська загальноосвітня школа
  • Вербівська загальноосвітня школа
  • Вільшанська загальноосвітня школа
  • В'язівська загальноосвітня школа
  • Городищенський економічний ліцей
  • Городищенська загальноосвітня школа № 1 імені С. С. Гулака-Артемовського
  • Городищенська загальноосвітня школа № 2
  • Городищенська загальноосвітня школа № 3
  • Журавський навчально-виховний комплекс
  • Калинівський навчально-виховний комплекс
  • Мліївська загальноосвітня школа № 1
  • Мліївська загальноосвітня школа № 2 імені М. М. Артеменка
  • Орловецька загальноосвітня школа
  • Петропавлівський навчально-виховний комплекс
  • Старосільська загальноосвітня школа
  • Товстівський навчально-виховний комплекс
  • Хлистунівська загальноосвітня школа
  • Цвітківська загальноосвітня школа

Соціальна сфера

Медицина

Медична сфера у районі представлена Городищенським районним територіальним медичним об'єднанням, до складу якого входять Городищенська центральна районна лікарня потужністю 2038 ліжок, поліклініка потужністю 265 відвідувачів за зміну, 3 дільничні лікарні загальною потужністю 221 ліжко, 5 сільських лікарських амбулаторій (з них — 3 загальної практики сімейної медицини; Вільшанська, Мліївська, Хлистунівська, Орловецька) та 12 фельдшерсько-акушерських пунктів. У Городищі діє Черкаський обласний кардіоревматологічний дитячий санаторій «Городище».

Городищенська центральна районна лікарня створена 1861 року, сучасний статус отримала 1963 року. Головним лікарем є Кравченко Василь Михайлович, Заслужений лікар України. До складу лікарні входять терапевтичне (37 ліжок), неврологічне (25 ліжок), акушерсько-гінекологічне (25 ліжок), хірургічне (30 ліжок), травматологічне (10 ліжок), урологічне (6 ліжок), отоларингологічне (6 ліжок), дитяче (23 ліжка), інфекційне (20 ліжок), реанімаційне (6 ліжок) відділення. Діагностика здійснюється у профільних кабінетах — рентгенівському, УЗД, ендоскопічному, клініко-діагностичному, лабораторії, функціональної діагностики. Поліклініка має відділення загальної практики сімейної медицини, стоматологічне відділення, денний стаціонар на 25 ліжок та профільні кабінети за 19 спеціальностями. На базі 2 амбулаторій (Вільшаноської та Мліївської) діють відділення відновного лікування та паліативної допомоги (по 20 та 5 ліжок відповідно). Діють 3 дільничні лікарні — Старосільська (7 ліжок), В'язівська (6 ліжок) та Валявська (5 ліжок).

Культура

До культурних закладів району відносяться:

  • Районний палац культури імені С. С. Гулака-Артемовського
  • Центральна районна бібліотека імені В.Симиренка
  • Центральна районна дитяча бібліотека
  • Городищенська дитяча школа мистецтв імені С. С. Гулака-Артемовського
  • Районний центр дозвілля і кіно
  • Міський центр культури і туризму
  • 3 селищних центрів культури і дозвілля (Вільшана, Цвіткове, Буда-Орловецька)
  • 17 сільських центрів культури і дозвілля (Валява, Вербівка, Воронівка, В'язівок, Дирдине, Журавка, Зелена Діброва, Калинівка, Ксаверове, Мліїв (2 шт.), Орловець, Петрики, Петропавлівка, Старосілля, Товста, Хлистунівка)

Музеї

Спорт

Розвиток спорту у районі забезпечують 2 стадіони, 33 спортивні майданчики (з них 3 мають штучне покриття), 15 футбольних полів, 13 стрілецьких тирів при навчальних закладах, 21 спортивний зал, легкоатлетичний манеж, 2 критих тренажерних майданчики та 3 багатофункціональні сільські спортивні майданчики. У районі працюють районна громадська організація «Футбольний клуб „Городище“», громадська організація «Фізкультурно-оздоровчий спортивний клуб „Колос“» (Вільшана), Городищенська районна громадська організація «Футбольний клуб „Цукровик“», Городищенська міська громадська організація «Волейбольний клуб „Регіон“», Городищенський районний фізкультурно-оздоровчий спортивний клуб «Колос», Городищенська ДЮСШ.

Відомі уродженці

Примітки

  1. http://www.gorrda.gov.ua/Doc/10%20m%202017.doc
  2. Розпорядження Президента України від 25 січня 2020 року № 51/2020-рп «Про призначення І.Ладнова головою Городищенської районної державної адміністрації Черкаської області»
  3. www.oldrpz.cherkasy.net. Архів оригіналу за 18 квітня 2008. Процитовано 27 квітня 2009.
  4. Постанова ВУЦВК № 309 від 7 березня 1923 р. «Про адміністративно-територіяльний поділ Київщини»
  5. Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 33 від 3 лютого 1931 р. «Про реорганізацію районів УСРР»
  6. Постанова Президії ВУЦВК № 12 від 22 січня 1935 р. «Про розукрупнення районів УСРР»
  7. Постанова Президії ВУЦВК № 20 від 17 лютого 1935 р. «Про склад нових адміністративних районів Київської області»
  8. Указ Президії Верховної Ради УРСР від 15 серпня 1944 р. «Про перейменування, уточнення та внесення змін в найменування деяких міст, районних центрів і районів УРСР» (Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1945 — № 7–8 — с. 10.)
  9. Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 266, 896, 1012.
  10. ПОСТАНОВА Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів». https://zakon.rada.gov.ua. 17 липня 2020. Архів оригіналу за 21 липня 2020. Процитовано 27 листопада 2020.
  11. Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Черкаська область (осіб) - Регіон, 5 рiчнi вiковi групи, Рік, Категорія населення , Стать [Населення за статтю та віком...2001].
  12. Розподіл населення за національністю та рідною мовою, Черкаська область (осіб) - Регіон, Національність, Рік , Вказали у якості рідної мову. Процитовано 21 липня 2018.
  13. http://www.gorrda.gov.ua/Doc/Bul0771_203%2001-07.doc
  14. http://www.gorrda.gov.ua/Doc/01-02.2017.doc
  15. http://www.gorrda.gov.ua/Doc/2016.doc
  16. http://www.gorrda.gov.ua/Doc/01-11.2016.doc
  17. ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 26 березня 2016.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.