Шипко Андрій Федорович
Андрій Федорович Шипко (рос. Шипко Андрей Федорович; нар. 26 березня 1970, Дніпро) — український політик, нардеп України VII та VIII скликань.[2] Член Партії регіонів (2006—2014), після Євромайдану — позапартійний, член партії Відродження (2015—2019).в.о. директора у Національному інституті раку
Андрій Федорович Шипко | |
---|---|
| |
Народився |
26 березня 1970 (51 рік) Дніпропетровськ, Українська РСР, СРСР |
Громадянство | Україна |
Національність | українець |
Діяльність | медик, підприємець, політик |
Alma mater | Дніпровський державний медичний університет |
Членство | Верховна Рада України VIII скликання і Верховна Рада України VII скликання |
Посада | Народний депутат України[1] і Народний депутат України |
Партія |
Відродження (2015—2019) Партія регіонів (2006—2014) |
Конфесія | православ'я |
Нагороди | |
Народний депутат України | |||
---|---|---|---|
7-го скликання | |||
фракція Партії регіонів | 12.12.2012 | — | 24.02.2014 |
група Економічний розвиток | 24.02.2014 | — | 27.11.2014 |
8-го скликання безпартійний, виборчий округ № 35 | |||
група Економічний розвиток | 27.11.2014 | — | 05.03.2015 |
група "Партії "Відродження" | 06.03.2015 | — | 29.08.2019 |
Життєпис
Андрій Шипко народився 26 березня 1970 в Дніпрі. 1987–1993 навчався у Дніпропетровському медичному інституті за спеціальністю педіатрія, отримав кваліфікацію лікар-педіатр.
1993 — 1996 працював лікарем у Дніпропетровській обласній дитячій лікарні.
1996 — 2006 займав керівні посади у господарчих підприємствах.
2004—2007 навчався у Національному юридичному університеті ім. Ярослава Мудрого за спеціальністю правознавство, отримав кваліфікацію юриста.
На виборах 2006 року пройшов до Дніпропетровської облради від Партії регіонів і отримав посаду заступника спікера Юрія Вілкула. Того ж року його двоє молодших братів, Олексій і Олександр Шипко також увійшли до облради.
2006—2012 працював заступником голови Дніпропетровської обласної ради.
З листопада 2012 року народний депутат ВРУ VII скликання (округ № 35).
Депутат ВРУ 7-го та 8-го скликання, обидва рази обраний в одномандатному виборчому окрузі № 35 — Дніпропетровська область (Нікополь, Нікопольський район, Покров).[джерело?] На парламентських виборах 2012 року Андрій Шипко отримав абсолютну підтримку громадян на всіх без виключення дільницях 35-го мажоритарного округу, набравши 43, 51 % голосів.[джерело?]
У складі комітету ВРУ з охорони здоров'я очолив підкомітет з нових медичних технологій та фармацевтичної галузі.[джерело?] Значним був відсоток довіри населення і на позачергових виборах до Парламенту у 2014 році.
За час роботи ВРУ VII скликання став автором 47 законопроектів. 6 документів стали чинними законодавчими актами України (4 Закони України та 2 Постанови Верховної Ради України)[3].
2014-по теперішній час — Народний депутат України VIII скликання, член Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я, керівник групи з міжпарламентських зв'язків з Чорногорією.
За час роботи став автором 159 законопроектів. 15 документів стали чинними законодавчими актами України[4]
У вересні 2018 року був однім із підписантів листа до патріарха Варфоломія, в якому закликав відкласти надання томосу.[5]
Був одним з 59 депутатів, що підписали подання, на підставі якого Конституційний суд скасував статтю Кримінального кодексу про незаконне збагачення, що зобов'язувала держслужбовців давати пояснення про джерела їх доходів і доходів членів їх сімей. Кримінальну відповідальність за незаконне збагачення в Україні запровадили у 2015 році. Це було однією з вимог ЄС на виконання Плану дій з візової лібералізації, а також одним із зобов'язань України перед МВФ, закріпленим меморандумом[6].
Членство в партіях
- 26 березня 2006 — 27 лютого 2014 — Партія регіонів
- 27 лютого 2014 — 5 березня 2015 — група «Економічний розвиток»
- 6 березня 2015 — 17 червня 2015 — група «Відродження»
- 17 червня 2015 — 2019 — партія «Відродження»[7][8]
Кар'єра
Депутат ВРУ 7-го та 8-го скликання, обидва рази обраний у одномандатному виборчому окрузі № 35 — Дніпропетровська область (Нікополь, Нікопольський район, Покров).[9]
На парламентських виборах 2012 року Андрій Шипко отримав абсолютну підтримку громадян на всіх без виключення дільницях 35-го мажоритарного округу, набравши 43, 51 % голосів.[10]
Один зі 148 депутатів ВРУ, які підписали звернення до Сейму Польщі з проханням визнати геноцидом поляків події національно-визвольної війни України 1942—1944 років. Цей крок перший Президент України Леонід Кравчук кваліфікував як національну зраду.[11]
16 січня 2014 року голосував за «Закони про диктатуру».[12]
У складі комітету ВРУ з охорони здоров'я очолив підкомітет з нових медичних технологій та фармацевтичної галузі.[джерело?]
Родина
- одружений,
- сини: Володимир (*1995), Іван (*2002),
- дочка Марія (*2010)
Інша діяльність
За сприяння Шипка в Нікополі встановлено томограф та мамограф.
Державні нагороди
- Орден «За заслуги» II ст. (2013) — «за значний особистий внесок у соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, вагомі трудові досягнення, багаторічну сумлінну працю»[13].
- Орден «За заслуги» III ст. (2008) — «за вагомий особистий внесок у розвиток місцевого самоврядування, багаторічну сумлінну працю і високий професіоналізм»[14].
- «Заслужений працівник охорони здоров'я України» (2018) — «за значний особистий внесок у розвиток вітчизняної системи охорони здоров'я, надання кваліфікованої медичної допомоги та високу професійну майстерність»[15]
Примітки
- http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=7
- Шипко Андрій Федорович | Народний депутат України VII скликання. www.whoiswho.in.ua (рос.). Процитовано 21 січня 2017.
- Офіційний портал Верховної Ради України. itd.rada.gov.ua. Процитовано 25 вересня 2017.
- Офіційний портал Верховної Ради України. itd.rada.gov.ua. Процитовано 25 вересня 2017.
- Путін проти томосу для України: 5 осіб написали листа патріарху Варфоломію (огляд преси)
- Кто требовал отменить статью за незаконное обогащение: список. ЛІГА.net. Процитовано 04.03.2019.
- Шипко Андрій Федорович. www.chesno.org (укр.). Процитовано 21 січня 2017.
- Верховна Рада України.
- Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Процитовано 21 січня 2017.
- Центральна виборча комісія України - WWW відображення ІАС "Вибори народних депутатів України 2012" (рос.). www.cvk.gov.ua. Процитовано 15 лютого 2017.
- Леонід КРАВЧУК: «Заява 148 українських депутатів — антигромадський, антинаціональний крок, що може бути прирівняний до національної зради»
- В Раду идут 127 депутатов, голосовавших за законы 16 января (рос.)
- Указ Президента України № 655/2013 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди річниці підтвердження всеукраїнським референдумом Акта проголошення незалежності України 1 грудня 1991 року»
- Указ Президента України № 1145/2008 «Про відзначення державними нагородами України»
- УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 160/2018