Шипівці

^{[джерело?]} Трипільське поселення в західній частині Щитівців знаходиться на місці польського фільварку. Друге трипільське поселення – на північ від Щитівців у полі, біля двох курганів. Знайдені речі могильних поховань перебувають у Кам'янець-Подільському археологічному музеї. [2]

. Свою назву, за переказами, село отримало від козака Шипа, який із своїми друзями Лисом та Шершем прибули на ці території. Лис заснував поселення не переїжджаючи через пагорб. А Шип і Шерш помандрували далі. Перебралися через пагорб, де вони натрапили на двох дівчат. Сподобалися дівчатам юнаки Шип та Шерш та й не відпустили їх від себе. Ось так в долині через гору від Лиса і поселився Шип. А Шерш перевів коня через річку й поселився на лівому її березі. З тих пір утворилися три села: Лисівці, Шипівці, Шершенівка.

23 квітня 1535 року Анна Лянцкоронська продала землі села Шипівці з усім населенням і двірським помістям Язловецькому, які відносились до Руського воєводства скалатського старости Речі Посполитої^{[джерело?]}[3].

Період з 1701 року по 1718 відзначається спустошеними набігами татар на українські землі, в тому числі на село Шипівці.

У 1848 році — скасування панщини, на честь цієї дати ставили хрести, будували пам'ятники у селі, на сьогодні існує 2 таких хрести.

У 1861 році в селі збудовано кам'яну церкву з кам'яною дзвіницею, які діють по даний час, є в селі й римо-католицький костел.

Різні частини села мають свої назви. Західна зветься «Горою», східна «Долиною», дві південних мають назви «За потік» та «Бзинівка», а центральна має назву «Цісарська». Також, мають свої назви і території, що розташовані поза селом. «Могилки» — це частина поля, яка розташована за лісом, на захід від села. Чому саме так? Старожили розповідають, що на цьому місці відбувся бій між козаками і турками, у якому полягло багато козаків. Їх було поховано у одній могилі і поставлено хрест. А коли прийшли перші руські, хрест зрізали, могилу розрівняли, і стало те місце частиною поля. Але люди називають його «Могилками» і тепер. Північна частина поза селом отримала назву «Загорода». За панщини дана місцевість була пасовищем, обгороджена загородою, куди місцеве населення відганяли на випас худобу. Під час панування Австро-Угорщини на тому пасовищі був посаджений ліс. І тому дана місцевість називається «Загорода». Південна частина, отримала назву «Корчунок», оскільки місцеве населення, займалося землеробством, поступово викорчовуючи дерева в даному місці, створюючи вільні площі для господарства. «Гуральня» — назва східної частини, угідь, що розташовувалися поза селом. За панщини під горою була побудована гуральня, яка належала панові. У гуральні виробляли спирт, який дуже цінувався на той час. Населення працювало в гуральні на пана який платив їм за роботу горілкою. Тому і прозвали місце під горою «Гуральня» На «Цісарській» вулиці, у колишньому центрі села тягнеться увись своїм золотистим куполом церква св. Михаїла, що збудована у XIX ст.

У 1961 році церкву було закрито. При вході на церковне подвір'я з лівої сторони стоїть дерев'яний хрест, який поставлений на честь 950 — річчя хрещення Русі, яке відбулося 1938 року.

З заднього входу на церковне подвір'я з лівої сторони стоїть кам'яний хрест, який поставлений на місці вівтаря старої дерев'яної церкви, яка була продана у село Солоне, і стоїть у даному селі досі.

У 1986 році жителі села почали збирати підписи про відкриття церкви.

28 жовтня 1988 року було отримано документи на відкриття церкви у селі Шипівці.

Є церква св. Михаїла (1867, кам.), дві каплички.

Панорама села з лівого берега річки Серет

Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1985), насипано символічну могилу Борцям за волю України (1992), встановлено 4 пам'ятних хрести.

Працюють ЗОШ 1—2 ступенів, Будинок культури, бібліотека, ФАП, відділення пошти, ПАП «Урожай», торговельний заклад.

• Гуцал П., Олійник В. Шипівці // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 638—639. — ISBN 978-966-528-279-2.

• Szypowce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 125. (пол.)
• Ланцкоронські, rodovid.org (укр.)

1. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua). Процитовано 22 жовтня 2021.
2. admin. Археологія та стародавня історія Заліщицького району | Замки, відпочинок, оздоровлення, зцілення в Галичині (укр.). Процитовано 22 березня 2021.
3. Архіви скалатського замку.