Шкарівський Сергій Олександрович

1986 — закінчив Київський політехнічний інститут за спеціальністю інженер-металург (кафедра — фізика металів).

1986—1988 — служив в армії в ракетних військах, місто Єйськ Краснодарського краю, РРСФР, де здобув звання офіцера запасу.

1988—1991 — працював на Чорнобильській атомній електростанції інженером, керівником групи металознавства.

1993 року закінчив Міжнародний інститут менеджменту, проживав в місті Ірпінь.

1997—2014 — голова правління ВАТ «Ірпінське АТП-13250».

Червень 2014 — командир взводу, 2-й батальйон оперативного призначення Національної гвардії України «Донбас». Загинув від кулі снайпера 19 серпня в боях за визволення Іловайська в центрі міста.

Перша куля влучила під бронежилет, друга стала смертельною — в шию. Святослав-Андрій Грушевський, будучи пораненим, намагався врятувати побратима, проте зазнав другого поранення.

Дружина — журналістка, політик й активістка Михайлина Скорик. Дві доньки від першого шлюбу — Анна та Маргарита.

6 жовтня 2014 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

• Указ Президента
• Шкарівський Сергій Олександрович
• У боях за Іловайськ загинув боєць Сергій Шкарівський «Шульц»
• В Ірпені прощались з капітаном «Донбасу» Сергієм Шкарівським
• Національна гвардія України