Шок (медицина)

Виникнення шоку пов'язано з тим, що в організмі наявний обмежений об'єм крові, яка циркулює в певному обсязі судин, здатних розширюватися і звужуватися. Виділяють такі причини виникнення шокового стану:

• Різке зменшення об'єму крові (крововтрата);
• різке збільшення обсягу судин (розширення судин у відповідь на сильний біль, гіпоксію, потрапляння алергену) ^{джерело? 2017.12.12};
• нездатність серця виконувати покладену на нього роботу (гострий інфаркт міокарда, забій серця при падінні, «перегинання» серця при напруженому пневмотораксі).

Тобто, іншими словами, шок — це стан організму, при якому він раптово стає нездатний забезпечити свої потреби в кровообігу.

• Знижений кров'яний тиск аж до повної його відсутності;
• почастішання пульсу понад 90 ударів на хвилину, пульс стає слабким, «м'яким», «ниткоподібним»;
• почастішання дихальних рухів: людина в спокої дихає так, ніби виконує навантаження;
• різка слабкість: людина не в змозі рухатися, іноді — навіть вимовляти слова;
• блідість шкіри: вона набуває блідо-жовтого або блідо-синюватого відтінку;
• відсутність сечі (анурія);
• різний ступінь порушення свідомості аж до втрати; відсутність реакції на біль.

Шок далеко не завжди призводить до швидкої смерті: частіше він розвивається поступово — протягом хвилин, десятків хвилин або навіть декількох годин. При цьому перераховані симптоми проявляються і прогресують в наведеному вище порядку. Слід розуміти: на чим-більш ранній стадії надано медичну допомогу, тим більше шансів врятувати людину. Якщо потерпілий вже без свідомості і не реагує на біль, то врятувати його в екстремальних умовах практично неможливо.

Також слід враховувати те, що шок може бути спричинений кількома факторами одночасно: наприклад, при травмі відбувається і втрата крові, і розширення судин через вкрай сильний біль; або виникає пневмоторакс із зміщенням серця і аорти, і виникає внутрішня кровотеча. У таких ситуаціях шанси врятувати людину в умовах гір також практично нульові, але швидке транспортування такого потерпілого до лікарів значно підвищує шанси на виживання.

У залежності від причини розрізняють:[1]

• Гіповолемічний шок
  • геморагічний шок
  • травматичний шок (больовий шок)
  • опіковий шок
  • холодовий шок
• Кардіогенний шок
• Перерозподільний або дистрибутивний шок
  • анафілактичний шок
  • септичний шок (токсико-інфекційний шок)
  • гемотрансфузійний шок
  • нейрогенний шок
• Позасерцевий обструктивний шок
• Поєднаний шок (комбінований)

Виділяють також окремо Ендокринний шок (тиреотоксичний криз, гіпотиреоїдний шок, гостра надниркова недостатність), однак за механізмами виникнення це поєднані шоки.

За клінічним перебігом:

• Легкий
• Середній
• Тяжкий

Для визначення ступеня шоку, окрім клінічних даних, можна використовувати розрахунковий метод, наприклад за шоковим індексом.

спричинений значною втратою об'єму циркулюючої крові (ОЦК), що може бути зумовлено кровотечею або іншими причинами.

• Геморагічний шок зумовлений власне крововтратою. Окремі його випадки:
  • травми (травматичний шок),
  • шлунково-кишкова кровотеча (виразкова хвороба, кровотеча з пухлини), кровотеча з розширених вен стравоходу при портальній гіпертензії.
  • масивні менструальні кровотечі.
• Негеморагічний шок через:
  • втрату рідини з шлунково-кишкового тракту (блювання та діарея, наприклад при холері, тяжкому сальмонельозі, деяких харчових отруєннях, ротавірусній інфекції у дітей, тощо);
  • поліурію — значне сечовиділення (цукровий діабет, вживання діуретиків, нецукровий діабет);
  • втрату рідини в «третій» простір, що не обмінюється рідиною ні з внутрішньоклітинним, ні з позаклітинним простором: підшкірну клітковину при опіках, сибірці, просвіт шлунково-кишкового тракту при гострій кишковій непрохідності), позаочеревинний простір при гострому панкреатиті;
  • втрати рідини з випаровуванням (гарячка, опіковий шок), які не встигають компенсувати. Цю причину особливо часто спостерігають у дітей, тому що в них більше співвідношення площі до маси тіла.

виникає при первинній зниженні насосної функції серця:

• гострий інфаркт міокарда;
• міокардит;
• кардіоміопатія;
• клапанна патологія;
• контузія серця;
• порушення ритму;
• аневризма серця.

зумовлений відносною невідповідністю об'єму циркулюючої крові і судинного русла (через розширення судин нормально об'єму крові стає недостатньо)

• анафілактичний чи анафілактоїдний шок;
• септичний шок[2]
• гемотрансфузійний шок
• нейрогенний шок (спінальна травма — тяжке ураження спинного мозку, але не спінальний шок);
• отруєння чи передозування певними препаратами, що розширюють судини.

розвивається через екстракардіальні перепони кровотоку:

• тампонада перикарда (важливішою є швидкість накопичення рідини в просторі перикарду, аніж її кількість),
• напружений пневмоторакс,
• аортальний стеноз — звуження аортального отвору серця,
• тромбоемболія легеневої артерії.

• Колапс (медицина)

• Анестезіологія та інтенсивна терапія (підручник) в 2-х тт. (під ред. професора І. П. Шлапака. — К.: Ніка Принт, т.1 — 2013—550 с., К.: Фенікс — т.2 — 2015—486 с. ISBN 978-966-8578-19-9 (І том); ISBN 978-966-136-238-2 (ІІ том) (C.?)
• Анестезіологія та інтенсивна терапія: підручник/Л. П. Чепкий та інш..- К.:Вищ.шк., 2003.- 399 с. ISBN 966-642-152-6 (C.209-210)

• Шок; Шоковий орган