Іван Кантій Шептицький
Граф Іван (Ян) Кантій Регілій Шептицький гербу власного (пол. Jan Kanty Remigian Szeptycki; 1 жовтня 1836, Прилбичі — 13 листопада 1912, там само) — український і польський великий землевласник, громадсько-політичний діяч, австрійський спадковий граф. Посол до Галицького крайового сейму з І-ї курії великої земельної власности. Представник аристократичного роду Шептицьких. Батько митрополита УГКЦ Андрея Шептицького.
Іван Кантій Шептицький | |
---|---|
Народився |
1 жовтня 1836 Прилбичі, Яворівський повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Австрійська імперія |
Помер |
13 листопада 1912 (76 років) Прилбичі, Яворівський повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Долитавщина, Австро-Угорщина |
Діяльність | політик |
Посада | посол до Галицького сейму і член Палати Цислейтаніїd |
Рід | Шептицькі |
У шлюбі з | Шептицька Софія |
Діти | Андрей (Шептицький), Климентій (Шептицький), Станіслав Шептицький, Александер Шептицький і Леон Шептицький |
Нагороди | |
Життєпис
Батько — Петро Павло Леопольд Шептицький (1808—1843), член Галицького станового сейму з 1839. Мати — дружина батька Ружа Тереза Коссецька. За родинними переказами, правдоподібно[1] Ян Баптист Шептицький (1770—1831)[2], дід І. К. Шептицького став римо-католиком. Його стрийком був Йосиф Гаврило Шептицький (1806—1855, член Галицького станового сейму[2]).
У 1848—1854 навчався у Другій вищій гімназії (відома також як Домініканська) у Львові, однак іспит зрілости склав екстерном у 1856. Як надзвичайний слухач розпочав студії на філософському відділі Львівського університету, однак після першого року перервав навчання через необхідність розпоряджатися доволі значним маєтком (Прилбичі, Брухналь, Дев'ятники, Ятв'яги, Кологори), яким управляла мати-удова[1]. У 1871 році отримав графський титул.
1901 року одноголосно знову обраний послом до Галицького крайового сойму з курії сільських гмін у виборчому окрузі Яворів[3].
Посол третьої й четвертої каденцій австрійського парламенту (1870—1873) від Сойму, представляв судові повіти Перемиського округу (Перемишль, Нижанковичі, Ярослав, Сенява, Радимно, Яворів, Краковець, Мостиська, Судова Вишня).[4]
Сім'я
Дружина — графиня Зофія Фредро (шлюб — 1 жовтня 1861 в костелі бернардинів у Львові[5]), донька відомого польського письменника графа Александера Фредра, який посідав маєтності на Львівщині, у Львові, його пам'ятник стояв у місті навпроти сучасної вулиці Фредрів до 1939 року. Діти:
- Стефан (1862—1864),
- Юрій (Єжи) Петро (1863—1880),
- Роман Марія Олександр, більше відомий як Митрополит Андрей — Предстоятель УГКЦ,
- Александер Марія Домінік,
- Станіслав Марія Ян — генерал-поручник Війська Польського,
- Казимир Марія, більше відомий як Климентій — блаженний священномученик УГКЦ,
- Леон (Лев, 1877—1939) — розстріляний більшовиками.
Примітки
- Nowak, Stępień, s. 236.
- Stępień S. Szeptycki Józef Gabriel (1806—1855) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków : Polska Akademia Nauk, 2012. — T. XLVIII/2, zeszyt 197. — S. 238. — ISBN 978-83-86301-01-0 całość, ISBN 978-83-88909-95-5. (пол.)
- Wybory z gmin wiejskich // Kurjer Lwowski. — 1901. — № (6 września). — S. 4. (пол.)
- Franz Adlgasser. Kurzbiografie Szeptycki, Jan Ritter von, Graf (1871) на сайті Parlament Österreich Republik. Parlamentarier 1848—1918.(нім.)
- Nowak, Stępień, s. 237.
Джерела
- Войтович Л. Шептицькі // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 633—634. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1359-9.
- Гах І. Великий нащадок давнього роду // Zbruč. — 2015. — 31 липня.
- Nowak M. i Stępień S. Szeptycki Jan Kanty Remigiusz (1836—1912) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków : Polska Akademia Nauk, 2012. — T. XLVIII/2, zeszyt 197. — 161—320 s. — S. 236—238. — ISBN 978-83-86301-01-0 całość, ISBN 978-83-88909-95-5. (пол.)
Посилання
- Іван Кантій Регілій Шептицький.
- Jan Kanty Remigian hr. Szeptycki z Przyłbic h. wł. (ID: 5.814.553). (пол.)